Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-3467/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Рудь Н.В.
Доповідач Чельник О. І.
УХВАЛА
Іменем України
06.04.2011 колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого –Полежая В.Д.
Суддів - Чельник О.І., Письменного О.А.
розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі про визнання неправомірними дій та зобов'язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2010 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до відповідача про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання провести перерахунок та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.
Зазначала, що має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила визнати такі дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 01.07.2010 року .
Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2010 року позов задоволено частково.
Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з урахуванням ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01січня 2009 по 01 липня 2010 року, з урахування отриманих виплат .
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати і відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не коштів Пенсійного фонду. Вказані кошти не можуть бути виплачені за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Державним бюджетом України кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.
Колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”має статус дитини війни і згідно статті 6 Закону має право на отримання підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першої цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення є незаконною.
Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсій приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Отже, обов'язок щодо нарахування та виплати підвищення пенсії позивачу, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", покладається на відповідне територіальне управління Пенсійного фонду України за його місцем проживання, яким в даному випадку є УПФ України в м. Кіровограді.
Крім того, відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на УПФУ зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У справі “Кечко проти України”Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Разом з тим, не можна погодитися з рішенням суду в частині визначення періоду перерахунку 01 січня 2009 року по 01 липня 2010 року, оскільки не зазначено періоди перерахунку відповідно до кожного бюджетного року. Суду слід було окремо визначити кінцеву дату перерахунку підвищення до пенсії позивачу у 2009 році та початкову у 2010 році.
За таких обставин рішення суду підлягає зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.201, ст.207 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області задовольнити частково.
Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 22 липня 2010 року змінити.
Викласти абзаци перший, другий і третій резолютивної частини в такій редакції:
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком –протиправною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та частини 1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”за періоди з з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 01 липня 2010 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді