ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 р. | № 6/82-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Кочерової Н.О. |
суддів: | Рибака В.В. Черкащенка М.М. |
розглянув касаційну скаргу | відкритого акціонерного товариства “Вінницямолоко” в особі відокремленого структурного підрозділу Калинівський молокозавод” |
на постанову | від 22.06.2006 Житомирського апеляційного господарського суду |
у справі | № 6/82-06 господарського суду Вінницької області |
за позовом | сільськогосподарського виробничого кооперативу “Іванівський” |
до | відкритого акціонерного товариства “Вінницямолоко” в особі відокремленого структурного підрозділу Калинівський молокозавод” |
про | стягнення 37284,67 грн. |
за участю представників сторін:
від позивача Полутін О.М. дов. № 189 від 18.09.2006
від відповідача не з’явилися
ВСТАНОВИВ:
В січні 2006 року сільськогосподарський виробничий кооператив “Іванівський” пред’явив в суді позов до відкритого акціонерного товариства “Вінницямолоко” в особі відокремленого підрозділу “Калинівський молокозавод” про стягнення боргу в сумі 37284,67 грн.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.03.06 (суддя Н.Говор) позов задоволено.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Вінницямолоко” в особі відокремленого структурного підрозділу Калинівський молокозавод” 37284,67 грн. боргу та судові витрати.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що заборгованість доведена позивачем, не спростована відповідачем і підтверджена матеріалами справи.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.06.2006 (судді: Пасічник С.С. –головуючий, Гулова А.Г., Шкляр Л.Т.) рішення змінено.
Стягнуто з ВАТ “Вінницямолоко” 37284,67 грн. боргу та судові витрати.
Змінюючи рішення, апеляційний господарський суд виходив з того, що присуджена господарським судом до стягнення сума боргу має стягуватись з юридичної особи –ВАТ “Вінницямолоко”, а не з його відокремленого структурного підрозділу.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Вінницямолоко” в особі відокремленого структурного підрозділу Калинівський молокозавод” просить скасувати постанову апеляційного господарського та рішення господарського суду і припинити провадження у справі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Господарськими судами досліджено, що згідно приймальних квитанцій № 000067 за червень 2005р., № 000067 за липень 2005р., № 000067 за серпень 2005р., № 000067 за вересень 2005р., № 000067 за жовтень 2005р., № 000067 за листопад 2005р., № 0000067 за грудень 2005р. сільськогосподарським виробничим кооперативом “Іванівський” передано відкритому акціонерному товариству “Вінницямолоко” в особі його відокремленого структурного підрозділу “Калинівський молокозавод” 71821 кг молока на загальну суму 61225,05 грн. Даний факт також підтверджується актами звірки заборгованості, підписаними обома сторонами, за цей же період.
Враховуючи обставини справи та вимоги ст.ст. 11, 205-206 ЦК України, господарські суди прийшли до правильного висновку, що у діях сторін підтверджується волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.
Як встановлено судовими інстанціями, предметом даного спору є вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла у зв’язку з затриманням оплати за передану відповідачеві продукцію.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Господарськими судами встановлено, що 18.01.2006 року позивачем на адресу відкритого акціонерного товариства “Вінницямолоко” та його відокремленого структурного підрозділу “Калинівський молокозавод” направлено претензію з вимогою погасити суму боргу, що підтверджується квитанціями відправки рекомендованої кореспонденції та описами вкладень.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, обґрунтовано прийшов до висновку про існування між сторонами відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, а за відсутності таких вказівок –у відповідності до звичайно пред’явлених вимог.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться
Враховуючи надані позивачем докази, не спростовані відповідачем, господарські суди прийшли до правильного висновку про існування між сторонами господарських правовідносин і неналежного виконання ВАТ “Вінницямолоко” в особі відокремленого структурного підрозділу Калинівський молокозавод” своїх зобов’язань по оплаті придбаної продукції, у зв’язку з чим обґрунтовано задовольнили позов і стягнули з відповідача заборгованість в сумі 37284,67 грн. за отриманий товар.
Відповідно до ст.ст.1, 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі –позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації –юридичні особи.
Згідно ст. 95 Цивільного кодексу України відокремлені структурні підрозділи юридичної особи, що розташовані поза її місцезнаходженням, не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення, а їх керівники –на підставі довіреності від юридичної особи.
Відповідно до п.2.2 Положення про відокремлений структурний підрозділ ВАТ “Вінницямолоко” Калинівський молокозавод, останній входить до складу ВАТ “Вінницямолоко” на правах відокремленого структурного підрозділу і користується правами повного господарського відання щодо майна, яке йому належить, має печатку, штампи встановленого зразка, фірмовий бланк, назву і юридичну адресу.
Судом апеляційної інстанції, враховуючи вимоги Положення, встановлено, що структурному підрозділу “Калинівський молокозавод” надані повноваження здійснювати повноваження сторони –юридичної особи у справі від імені цієї особи.
При цьому, апеляційним господарським судом досліджено, та ВАТ “Вінницямолоко” підтверджено, що останнім не видавалась довіреність на право від імені юридичної особи здійснювати повноваження сторони у справі керівнику структурного підрозділу “Калинівський молокозавод”.
Виходячи з наведеного, суд другої інстанції правомірно виходив з того, що присуджена господарським судом до стягнення сума боргу має стягуватись з юридичної особи –ВАТ “Вінницямолоко”, а не з його відокремленого структурного підрозділу.
Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і підставно застосував норми процесуального та матеріального права.
За таких обставин, прийнята у справі постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, підстав для її скасування не вбачається.
Твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків господарських судів і не заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Вінницямолоко” в особі відокремленого структурного підрозділу Калинівський молокозавод залишити без задоволення, а постанову від 22.06.2006 Житомирського апеляційного господарського суду у справі № 6/82-06 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко