Справа № 428/94/21

Провадження № 2/428/157/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       13 січня 2022 року                                                        м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді                                        Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання                Колядінцевої П.В.,

представника позивача                                 ОСОБА_1 ,

відповідача                                                 ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області клопотання відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» до ОСОБА_2 про стягнення зайво виплаченої заробітної плати.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про витребування від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України матеріали виконавчого провадження № 56383935 з примусового виконання судового наказу № 428/3128/18, виданого Сєвєродонецьким міським судом Луганської області 11.05.2018 про стягнення заборгованості з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що оскільки представник позивача стверджує, що грошові кошти в розмірі 31 695, 63 грн. були двічі перераховані ОСОБА_2 на його банківський рахунок у АБ «Банк «Кліринговий дім» у м. Сєвєродонецьку, він був змушений звернутися з відповідним запитом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щоб підтвердити факт не зарахування на його банківські рахунки вищезазначеної суми двічі. Станом на 25.08.2021 відповіді щодо запитуваної інформації він не отримав. Отже, відповідач позбавлений можливості самостійно надати докази на підтвердження ненадходження на його рахунки двічі коштів в розмірі 31 695, 63 грн.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримав подане ним клопотання, просив його задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 не заперечувала проти задоволення клопотання.

Розглянувши подане клопотання, вислухавши думки учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребує відповідні докази.

Як вбачається з позовної заяви позивач у вересні 2018 року виплатив відповідачу ОСОБА_2 заборгованість із заробітної плати в сумі 31 695, 63 грн., однак судовий наказ Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26.03.2018 про стягнення з позивача на користь відповідача 31 695, 63 грн. також було виконано в порядку примусового виконання. Отже, відповідачем були отримані зайві кошти з погашення боргу по заробітній платі в розмірі 31 695, 63 грн. та не повернуті позивачу.

Згідно з копією відповіді на ухвалу Сєвєродонецького міського суду у Луганській області АБ «Клірінговий Дім», 14.09.2018 на рахунок клієнта ОСОБА_2 було зараховано від ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» у якості заробітної плати грошову суму у розмірі 31 695, 63 грн.

За період з 01.09.2018 по 05.08.2019 на картковий рахунок ОСОБА_2 та на транзитні рахунки Банку інших перерахувань та надходжень грошових коштів не відбувалось, що підтверджується копією довідки АБ «Клірінговий Дім» за вих. № 06-11/286 від 28.08.2019.

На підставі викладеного суд вважає, що відповідач дійсно позбавлений можливості самостійно подати докази суду, що, на думку суду, є підставою для задоволення клопотання відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, оскільки ці докази містять інформацію, яка має значення для правильного вирішення справи по суті.

Керуючись ст. 77, 84, 258-260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів задовольнити.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у строк до 10.03.2022 року надати суду інформацію та/або належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 50565089 з примусового виконання судового наказу № 428/3128/18, виданого Сєвєродонецьким міським судом Луганської області 11.05.2018, про стягнення заборгованості з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь ОСОБА_2 , а саме: докази на підтвердження того, ким саме, на які реквізити та коли була перерахована стягувачу заборгованість у сумі 31 695, 63 грн.

Роз`яснити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що за неповідомлення суду про неможливість подати докази, а також за неподання доказів, у тому числі і з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати суду докази.

       Ухвала оскарженню не підлягає.

       Суддя                                                                        І. С. Посохов