УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-22490/11
Справа 22ц-22490\11 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 37 ( 1У) Бондар Я.М.
Доповідач Барильська А.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого: судді Барильської А.П.,
суддів Ляховської І.Є., Карнаух В.В.
при секретарі Бадалян Н.О.,
за участю: позивача ОСОБА_2, та її представника ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23 грудня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення спадкоємця від спадщини та отримання права на спадкування, включення до числа спадкоємців першої черги за законом, -
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2009 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення спадкоємця від спадщини та отримання права на спадкування, включення до числа спадкоємців першої черги за законом, який в подальшому уточнила та просила суд усунути від права на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, спадкоємця першої черги за законом ОСОБА_4, надати позивачу право на спадкування за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, разом із спадкоємцями тієї черги, які мають право на спадкування. Включити позивача до числа спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що відповідач є дочкою померлої ОСОБА_6, яка достовірно знала про стан здоров’я померлої, про те, що ОСОБА_6 постійно потребувала допомоги, так як
з-за хвороби практично не ходила, не все розуміла, сама не могла не тільки доглядати за собою, а й взагалі знаходитися без стороннього догляду та потребувала постійної медичної допомоги, що їй потрібні були грошові кошти на лікування, але будь – яку допомогу надавати відмовилася. У зв’язку з чим позивач доглядала померлу та надавала їй всю необхідну допомогу. Позивач просила відповідача надати допомогу померлій, але остання відмовилася. Організацією похорону займалася позивач, всі витрати, пов’язані з похованням, несла вона. За домовленістю з відповідачем, спадщину після смерті ОСОБА_6 повинна була приймати позивач, однак, відповідач порушила домовленість.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23 грудня 2010 року позов задоволений в повному обсязі. Надано ОСОБА_2 право на спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Усунуто від права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_4.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам по справі. Зокрема: суд не з’ясував, чи зверталася ОСОБА_6 до відповідача з проханням чи вимогою щодо здійснення за нею догляду, оскільки позивачкою не надано доказів на підтвердження зазначеного факту. Суд не взяв до уваги, що інформація Комунального Закладу «Міська станція швидкої медичної допомоги» щодо кількості викликів швидкої допомоги до померлої ОСОБА_6 не відповідає поясненням свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9; що дочка відповідача хворіє на складне психічне захворювання- епілепсію та потребує додаткового догляду, і це позбавляло відповідача можливості частих поїздок до померлої матері; що відповідачка надала позивачці грошові кошти на поховання ОСОБА_6, якими позивачка розпорядилася на свій розсуд.
В запереченнях на апеляційну скаргу, позивач ОСОБА_2 просить рішення суду залишити без змін як, на її думку, законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу відхилити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивачка є онукою, а відповідачка – дочкою ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 07.07.1994 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_6, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ОСОБА_10, померлому, ІНФОРМАЦІЯ_3 року та ОСОБА_11.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 26.09.2007 року встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_6 і ОСОБА_10 без реєстрації шлюбу.
Задовольняючи позовні вимоги про усунення відповідачки ОСОБА_4, яка є дочкою померлої, від права на спадкування за законом, суд першої інстанції виходив з того, що спадкодавець ОСОБА_6, починаючи з 2004 року, знаходилася у безпорадному стані. Позивачка ОСОБА_2 доглядала за спадкодавцем тривалий час. Відповідачка самоусунулася від догляду за померлою матір’ю, не відвідувала її, не надавала їй допомоги, якої та потребувала у силу стану здоров’я та неналежного матеріального забезпечення, хоча і не була позбавлена можливості доглядати та допомагати померлій ОСОБА_6, оскільки дочка відповідачки ОСОБА_12 не потребує постійного стороннього догляду, а наявність хвороби у відповідачки не потягли за собою встановлення інвалідності чи втрати працездатності.
Однак, колегія суддів не може погодитись з зазначеними висновками суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України, особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд при вирішенні такої справи, згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечувати умови свого життя, у зв’язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов’язку забезпечити підтримку спадкодавцю. Тобто ухилення, пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Як вбачається із матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_6 мешкала окремо від відповідачки, отримувала пенсію за віком, позивачка не надала суду доказів на підтвердження того факту, що померла ОСОБА_6 за життя зверталася до відповідачки з проханням про надання їй допомоги. Позивачка надавала спадкодавцю ОСОБА_6 необхідну допомогу.
Однак, суд першої інстанції, дійшовши висновку про те, що ОСОБА_6 за життя потребувала допомоги саме від відповідача, не взяв до уваги, що померла ОСОБА_6 отримувала її від своєї онуки - позивачки по справі. Позивачка ОСОБА_2 не надала суду доказів, що за наявності допомоги з її боку, померла бабуся ОСОБА_6 потребувала також і допомоги від своєї дочки – відповідачки по справі. Суд не з’ясував, чи мала відповідач матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачка є пенсіонеркою, розмір отримуваної нею пенсії є незначним, мешкає окремо від померлого спадкодавця на значній відстані, разом з дочкою - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на обліку у лікаря невропатолога з 2001 року з діагнозом епілепсія.
Тобто, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про ухиляння відповідачки від надання допомоги спадкодавцю, оскільки відповідачка не мала матеріальної та фізичної змоги надавати спадкодавцю допомогу, в судовому засіданні не доведений факт потреби померлою допомоги від відповідачки по справі, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, така допомога їй надавалася позивачкою, яка є онукою померлої, що підтвердила в судовому засіданні позивач по справі, та що відповідачка умисно ухилялася від надання допомоги померлій матері.
Однак, суд першої інстанції, встановивши факт ухилення відповідачки від надання допомоги матері, не звернув уваги на те, що за змістом ч.5 ст. 1224 ЦК України лише при одночасному настанні обставин, які свідчать про потребу спадкодавця в допомозі від спадкоємця та умисному ухиленні спадкоємця від надання такої допомоги при наявності у нього матеріальної та фізичної змоги її надавати, спадкоємець може бути усунений від права на спадкування.
Посилання позивача на те, що саме вона надавала всю необхідну допомогу спадкодавцю, а відповідач ухилялася від надання допомоги померлій ОСОБА_6, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки це не є підставою для задоволення позову.
За таких обставин, колегія суддів, вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню, з ухваленням нового рішення відповідно до вимог п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 23 грудня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення спадкоємця від спадщини та отримання права на спадкування, включення до числа спадкоємців першої черги за законом, - відмовити.
Ухвала Рішення набирає законної сили з моменту її його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту набрання нею ним законної сили.
Головуючий:
Судді :