УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-22693/11
Справа № 22ц-22693/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 48 ( ІІІ ) суддя Ваврушак Н.М. Суддя-доповідач – Зубакова В.П.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді: Зубакової В.П.
суддів: Неклеси В.І., Остапенко В.О.
при секретарі: Іванюк О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 15 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
відповідач ОСОБА_1, -
В С Т А Н О В И Л А:
В лютому 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона перебуває у шлюбі з відповідачем з 10 квітня 1987 року. Від шлюбу має сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після припинення шлюбних відносин син проживає з нею. Відповідач відмовляється сплачувати їй добровільно аліменти. Вона сама працює, але її доходу не достатньо для належного утримання неповнолітньої дитини.
Просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 60% заробітної плати, щомісяця до досягнення дитиною повнолітнього віку.
Рішенням суду від 15 лютого 2011 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 60% заробітку (доходу) щомісяця починаючи з 16 лютого 2010 року, до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнуто з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. та судовий збір на користь держави в сумі 51 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі посилаючись на те, що він не є батьком дитини однак суд безпідставно відмовив в проведенні медико-генетичної експертизи.
В порушення ст.ст. 183,184 СК України суд стягнув аліменти не в твердій грошовій сумі або частці від доходу, а в процентному відношенні у ромірі 60%, що не передбачено чинним законодавством.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивачка просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду без змін, як законне та обгрунтоване.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі в період часу з 10.04.1987 року по 15.12.2010 року (а.с. 3,72).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який мешкає разом з позивачкою ОСОБА_2 та знаходиться на її повному утриманні.
Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_2 й стягуючи на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 60% від заробітку (доходу) відповідача, суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 180, 182 СК України та виходив з факту невиконання ОСОБА_1 його обов’язку з утримання свого неповнолітнього сина.
З висновком суду щодо визначеного розміру аліментів, який підлягає стягненню на користь позивачки, колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Так, ст. 180 СК покладає обов’язок на батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналогічне роз’яснення щодо обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів надане Пленумом Верховного Суду України в абз. 3 п. 17 Постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року.
Згідно ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів на одну дитини не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст. 182 СК України та, відповідно до ч.3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-ХІV, не повинен перевищувати 50% заробітної плати особи, з якої проводиться стягнення.
Враховуючи вищевикладене, матеріальне становище сторін й виходячи з рівності обов’язку батьків утримувати дитину, конституційного права особи на прожитковий мінімум, колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення суду першої інстанції на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, та зменшення розміру аліментів, стягнутих з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 60% до 1/4 частини всіх видів доходу.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність обов`язку відповідача сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 до вирішення питання про встановлення батьківства безпідставні, оскільки ст. 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини грунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу, та згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 15.02.1996 року відділом РАГС Жовтневого РВК м.Кривого Рогу, батьком неповнолітнього ОСОБА_3 є ОСОБА_1 (а.с. 4).
Крім того, задоволення судом позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення з актового запису про народження посилання на бітьківство, може бути підставою для перегляду рішення про стягнення аліментів у зв`язку з нововиявленими обставинами (п.1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України).
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 15 лютого 2011 року змінити в частині розміру стягнутих аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зменшити цей розмір з 60% до 1/4 частини всіх видів доходу щомісячно.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: