УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                  Справа № 22-ц-22763/11                    

Справа № 22ц-22763/11                                                         Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 55 ( ІV )                                                                           суддя   Тимошенко Т.І.

                                                                                             Суддя-доповідач – Зубакова В.П.

РІШЕННЯ

Іменем України

13 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:  Зубакової В.П.

суддів:                       Остапенко В.О., Неклеси В.І.

при секретарі:           Іванюк О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Жовтневого  районного суду   м. Кривого Рогу від 21 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди та компенсацію моральної шкоди.

          Особи, які беруть участь у розгляді справи:

відповідачка  фізична особа-підприємець  ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4,

позивачка ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця  ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 241,20 грн. та компенсації моральної шкоди в сумі 5000 грн., посилаючись на те, що 07.03.2010 року вона  у відділі «Подарунки» торговельного комплексу «Ромашка» купила вазу.

Наступного дня виявилося, що ваза протікає. Звернувшись до магазину з вимогою про заміну  вази, вона отримала відповідь, що посуд обміну та поверненню не підлягає. Діями відповідача позивачці завдано матеріальні збитки, які, уточнивши позовні вимоги, вона визначила у розмірі  353,32 грн. та завдано моральних страждань, пов’язаних з порушенням її прав, як споживача.

Рішенням Жовтневого  районного суду   м. Кривого Рогу від 21 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 180,00 грн., витрати по справі у сумі 161,68 грн., моральну шкоду у сумі 1500 грн. Стягнуто з  ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

В апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суд першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме: невірне застосування ст. 1167 ЦК України, оскільки позивачем не доведено заподіяння моральної шкоди з вини позивача.

Крім того, суд  прийшов до хибного висновку, що позивачем направлялась письмова претензія на адресу відповідача, оскільки наявна в матеріалах справи претензія була направлена на адресу АДРЕСА_1, що не є адресою магазину «Подарунки».

В судовому засіданні було з’ясовано, і це не спростовується позивачкою, що покупцем вази виступив її батько – ОСОБА_5, а він, як споживач, не звертався із заявою щодо неякісності придбаної ним вази.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідачку та її представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, позивачку, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 березня 2010 року ОСОБА_3 придбала у відділі «Подарунки» торговельного комплексу «Ромашка» вазу та відповідно до товарного чеку сплатила за неї 180,00 грн. (а.с.4)

08 березня 2010 року позивачкою було виявлено протікання вази, у зв`язку з чим вона 13 березня 2010 року звернулася до відповідача з вимогою про обмін товару на аналогічний товар належної якості або повернення грошей.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди та частково задовольняючи її вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для покладення на відповідача обов’язку з відшкодування шкоди, завданої внаслідок відмови продавця обміняти товар на аналогічний товар належної якості або повернути гроші, сплачені позивачкою при придбанні вази.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду з огляду на наступне.

 Так, відповідно до абз.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Частиною 3 ст. 8  цього Закону передбачено, що вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред’являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред’явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_3, позивачкою заявлено вимоги  про  стягнення з відповідача  на її користь коштів, сплачених при покупці вази та направленні претензій і звернень до державних органів (а.с. 1-3, 36). При цьому, жодна з вимог, передбачених ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», позивачкою не заявлена, що є підствою для відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди.

Пунктом 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода була заподіяна небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією, однак жодних доказів на підтвердження вказаного ані позивачем, ані його представником не надано, при цьому судом встановлено, що моральна шкода заподіяна позивачу моральними стражданнями, пов’язаними з порушенням його прав, як споживача.

Отже, всупереч вимогам зазначеної норми, суд першої інстанції не встановив обставин, з якими законом пов’язується право на відшкодування моральної шкоди, безпідставно стягнув її на користь позивача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення на її користь моральної шкоди задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню на підставі  п.4 ст. 309 ЦПК України в зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 1  ст.309, ст.ст. 313, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого  районного суду   м. Кривого Рогу від 21 лютого 2011 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2  про відшкодування матеріальної шкоди та компенсацію моральної шкоди - відмовити.

          Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: