справа № 1414/1698/2012
провадження № 1/1414/291/2012
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.11.2012 року Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого - судді Непши О.І.,
при секретарі - Піроженко А.О.,
за участю прокурора - Титаренка Ю.О.,
захисника - адвоката Гудзловенко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Миколаєві, громадянин України, освіта неповна середня, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, навчається у ВПУС № 1 м.Миколаєва, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України,
в с т а н о в и в :
06 січня 2012 року близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання у гуртожитку Вищого професійного училища суднобудування № 1 за адресою: АДРЕСА_3 , зайшов до кім.НОМЕР_1, де мешкав неповнолітній ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_2 належний останньому мобільний телефон «Нокіа 5230» з метою здійснення дзвінка, на що останній передав ОСОБА_1 телефон, з яким той вийшов з кімнати.
Здійснивши дзвінок, ОСОБА_1 , скориставшись тією обставиною, що ОСОБА_2 не слідкує за своїм мобільним телефоном, керуючись раптово виниклим корисливим умислом, направленим на протиправне заволодіння чужим майном шляхом обману, заволодів мобільним телефоном і зник з місця події.
В подальшому ОСОБА_1 розпорядився вказаним майном на власний розсуд, заклавши телефон у ломбард, чим завдав ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 700 грн.
Крім того, 17 січня 2012 року близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого проживання у гуртожитку Вищого професійного училища суднобудування № 1 за адресою: АДРЕСА_3 , зайшов до кім.НОМЕР_3, де мешкав неповнолітній ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_3 належний останньому мобільний телефон «Нокіа 5130 Експресс Мьюзік» з метою здійснення дзвінка, на що останній передав ОСОБА_1 телефон, з яким він вийшов з кімнати.
Здійснивши дзвінок, ОСОБА_1 , скориставшись тією обставиною, що ОСОБА_3 не слідкує за своїм мобільним телефоном, керуючись раптово виниклим корисливим умислом, направленим на протиправне заволодіння чужим майном шляхом обману, заволодів телефоном і зник з місця події.
В подальшому ОСОБА_1 розпорядився вказаним майном на власний розсуд, заклавши його в ломбард, чим завдав ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 700 грн.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 в інкримінованому злочині визнав себе винним повністю та показав, що 06-08 січня 2012 року близько 18-ої години він знаходився в гуртожитку за місцем свого проживання. Він пішов до кімнати № НОМЕР_1 до ОСОБА_4 , взяв у нього телефон подзвонити. Він зробив дзвінок, але після того вирішив телефон не повертати, а пішов в сусідню кімнату № НОМЕР_2 до ОСОБА_5 , якому повідомив, що це телефон ОСОБА_6 . Вони удвох пішли в ломбард, здали телефон на ім`я ОСОБА_5 , гроші витратили на власні потреби. Приблизно через два місяця після цих подій ОСОБА_6 викупив телефон в ломбарді, а підсудний повернув йому 470 грн. Крім того, 15-17 січня 2012 року близько 18-ої години він перебував у гуртожитку, пішов до кімнати № НОМЕР_3 до ОСОБА_7 , взяв у того телефон подзвонити, після чого знову пішов до ОСОБА_5 . Разом з ним вони пішли в ломбард, здали телефон «Нокіа» за 250 грн. В подальшому на відшкодування шкоди він купив ОСОБА_8 інший мобільний телефон.
Крім показань підсудного, його вина у вчиненому злочині підтверджується показаннями потерпілого, допитаного у суді.
Так, потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що знайомий з підсудним, вони разом навчаються. В січні 2012 року підсудний прийшов до нього у кімнату та попросив телефон «Нокіа-5230», аби подзвонити, після чого зник з телефоном. На другий день ОСОБА_9 прийшов і сказав, що заклав телефон у ломбард, оскільки йому терміново були необхідні кошти. Тоді потерпілий пішов до райвідділу і написав заяву. Через 20 днів потерпілий викупив телефон з ломбарду за 475 грн. В подальшому ОСОБА_9 повернув йому кошти, витрачені на викуп телефону.
Також вина підсудного вина у вчиненому злочині підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- заявою ОСОБА_10 від 17 лютого 2012 року про заволодіння шляхом шахрайства мобільним телефоном її сина ОСОБА_6 хлопцем на ім`я ОСОБА_11 (а.с.3), заявою ОСОБА_1 про заволодіння телефоном ОСОБА_4 (а.с.4), довідкою з ломбарду від 23 лютого 2012 року про прийняття у заставу мобільного телефону «Нокіа 5230» від ОСОБА_12 (а.с.9), протоколом огляду вказаного мобільного телефону від 27 лютого 2012 року (а.с.17), розпискою ОСОБА_10 про прийняття телефону на зберігання (а.с.19);
- заявою ОСОБА_1 від 19 лютого 2012 року про заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_7 (а.с.26), заявою ОСОБА_3 від 28 лютого 2012 року про повернення йому ОСОБА_13 іншого мобільного телефону і відшкодування збитків (а.с.35), довідкою з ломбарду від 21 лютого 2012 року про прийняття у заставу мобільного телефону «Нокіа 5130 Експресс Мьюзік» від ОСОБА_12 (а.с.41).
Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, та кваліфікує його дії як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд зважає на те, що останній вчинив умисний злочин середньої тяжкості, який спрямований проти власності.
При цьому ОСОБА_1 раніше не судимий, свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та щиро покаявся, сприяв його розкриттю, на час вчинення злочину був неповнолітнім, є сиротою, вжив активні заходи до відшкодування шкоди, спричиненої обом потерпілим, за місцем навчання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину.
Приймаючи до уваги, що підсудний одержує стипендію і має самостійний доход, суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді штрафу.
При цьому зважаючи на сукупність пом`якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, суд вважає достатнім для виправлення підсудного і запобігання вчиненню ним нового злочину призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, яка встановлена санкцією відповідної статті, і, застосувавши правила ст.69 КК України, призначити покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, встановленому ст.53 КК України.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень, визначених ст.81 КПК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
з а с у д и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 (п`ятсот десять) грн.
До набрання вироком законної сили залишити засудженому раніше обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Речовий доказ: мобільний телефон «Нокіа 5230», що переданий на зберігання під розписку законному представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 ОСОБА_10 , - залишити в її розпорядженні.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через суд, який постановив вирок, протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя О.І.Непша