Справа № 214/9713/21

                                                                                2/214/2258/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 лютого 2022 року                                                               м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючої судді Хомініч С.В.,

за участю: секретаря судового засідання Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу №214/9713/21

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду 18.11.2021 з позовом, в якому просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 24.04.1992 Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №274.

В обґрунтування позову позивач вказує, що з відповідачем 24.04.1992 уклала шлюб, який зареєстровано Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №274. У шлюбі у сторін народився син, який на сьогодні вже досяг повноліття. Подружні стосунки між сторонами припинені з 2007 року, сторони єдиного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть, загальних питань сім`ї не вирішують, проживають окремо. Розірвати шлюб через органи РАЦС позивачка не має можливості, оскільки їй невідомо місцезнаходження відповідача та засоби зв`язку з ним. Позивачка вважає, що шлюб носить формальний характер, оскільки примирення між ними неможливе та суперечить її інтересам.

Правом на участь в судовому засіданні сторони не скористались, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за її та позивачки відсутністю, позовні вимоги підтримала, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, однак до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив та заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача, неподання ним відзиву у встановлений судом строк, суд постановив, в силу ст. 280 ЦПК України, ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів та за відсутності заперечень з боку позивачки проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 24.04.1992 укладено шлюб, який зареєстрованийСаксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №274 (а.с. 6).

Судовим розглядом встановлено, щошлюбні стосунки між сторонами припинено з 2007 року.Сторони спільного господарства не ведуть, єдиного бюджету не мають, проживають окремо. Спору про поділ майна немає.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Відповідно до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду згідно зі ст. 110 СК України.

Як передбачено ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. 1 п.п. «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2019 у справі №605/434/18, яку кореспондує п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 №11, у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Згідно із ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, а також те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги те, що сторони шлюбні відносини не підтримують, збереження їх сім`ї на майбутнє неможливо, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, вказуючи, що збереження шлюбу суперечить її інтересам, тому суд вважає за необхідне шлюб, зареєстрований 24.04.1992 Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №274, – розірвати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки 908,00 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с. 9).

Керуючись ст. ст. ст. 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 206, 247, 263-265, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимогиОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24.04.1992 Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №274.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування сплаченого судового збору 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_3 , адреса робочого місця: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП неможливо ідентифікувати, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя                                                                                Хомініч С.В.