264/9496/21

2/264/402/2022

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"21" лютого 2022 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кузнецова Д. В., за участю секретаря судового засідання Дереклєєвої А.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про виділ в натурі майна, яке знаходиться в спільній частковій власності та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він є співвласником житлового будинку АДРЕСА_1 , що документально складає 11/50 частки від усього домоволодіння. Згідно технічної документації належна позивачу частина майна є окремою часткою у вигляді житлового будинку з частиною нежитлової прибудови, загальною площею 49,6 кв.м., житловою 32,8 кв.м, яка знаходиться на земельній ділянці також належній позивачу на підставі договору дарування, площею 0,0173 га. Згідно з договором дарування від 10.02.2011 року 11/50 частин домоволодіння складається з частини житлового будинку (літ.А-1), а саме житлових кімнат (2-4, 2-5), частини нежитлової прибудови (літ.А1-1), а саме кухні (2-2), санвузла (2-3), сіней (а1-1), житловою площею 32,8 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м. За рішенням органу місцевого самоврядування вулиця Червоногвардійська перейменована на вулицю Австрійську .

Відповідачі є співвласниками нерухомого майна в різних частках.

Позивач наголошує на тому, що належна йому частина домоволодіння розташована окремо від інших об`єктів нерухомого майна, пов`язана з іншим співвласником лише спільною стіною, має окремий вхід-вихід, що дозволяє при відсутності будь-яких будівельних змін та перебудов використовувати її власником як окремий об`єкт нерухомості, що і робиться фактично на теперішній час ним постійно протягом тривалого часу. Вказує, що режим спільної часткової власності його домоволодіння не дозволяє йому в повній мірі використовувати майно та розпоряджатися ним, оскільки правовстановлюючі документи відповідачів потребують дооформлення. У зв`язку із цим, посилаючись на положення статті 364, 367 ЦК України, просить виділити йому в натурі нерухоме майно, а саме: 11/50 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить, позивачу на праві спільної часткової власності та складається з частини житлового будинку (літера А-1), а саме житлових кімнатах (2-4, 2-5), частини нежитлової прибудови (літері А1-1), а саме кухні (2-2), санвузла (2-3), сіней ( а1-1), житловою площею 32,8 кв.м., загальною площею 49,6 кв.м. та визнати за ним право власності на вказану частину житлового будинку, як на окремий, виділений в натурі самостійний об`єкт нерухомого майна, та припинити право спільної власності на 11/50 частину домоволодіння.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Темір І.В. в судове засідання не прибули, надали заяви про можливість розгляду справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, надіслала до суду письмовий відзив, в якому заперечувала проти позову, вказуючи про те, що спірний будинок розподілений на 4 частини, які належать: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 . У випадку виділу частки майна із спільної власності ОСОБА_1 може збудувати будівлю , яка порушить право інших співвласників. Також просила проводити розгляд справи без її присутності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у судове засідання не прибули, про день та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов не надіслали.

У цьому випадку суд вважає доцільним ухвалити заочне рішення, оскільки відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові матеріали, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 80 ЦПК України).

Встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить 11/50 частин житлового будинку з належним до нього надвірними спорудами та будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування від 10.02.2011 року та витягом про державну реєстрацію прав, виданого Маріупольським БТІ 18.02.2011р, а також актуальною Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.12.2021 року. За даним договором дарування у власність ОСОБА_1 перейшла частина жилого будинку літ.А1-1, а саме: житлові кімнати 2-4, 2-5, частина нежитлової прибудови літ. А1-1, а саме: кухня 2-2, санвузол 2-3, сіни а1-1, загальною площею - 49,6 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., що складає 11/50 частин житлового будинку та знаходиться на земельній ділянці, площею 0,0173 га.

Також згідно з нотаріально посвідченим договором дарування від 10.02.2011 року ОСОБА_1 отримав у дар земельну ділянку, площею 0,0173 га (кадастровий номер 1412300000:03:009:0141), надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану на території АДРЕСА_3 .

Згідно актуальної інформації земельна ділянка площею 0,0173 га по АДРЕСА_3 належить позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11.11.2021 року.

Згідно з рішенням Маріупольської міської ради від 28.01.2016 року №7/4-39 вулиця Червоногвардійська перейменована у вулицю Австрійську.

В свою чергу, згідно з матеріалами правової справи, витребуваної із ККП «Міське бюро технічної інвентаризації - Маріупольська нерухомість», іншими співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 є ОСОБА_10 з часткою 11/50, ОСОБА_2 - 1/4, ОСОБА_3 - 1/4, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - 28/100 часток, що підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Маріупольським БТІ від 03.02.2011р.

Отже за вказаним даними позивач та відповідачі є єдиними співвласниками домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яким в сукупності належить ціла частка 1/1.

Відповідно до висновку № 591 щодо технічної можливості виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна від 14.12.2021 року, підготовленого експертом Блюмовою О.О., 11/50 частини житлового будинку, яка складається з жилого будинку літ.А1-1, а саме: житлові кімнати 2-4, 2-5, частини нежитлової прибудови літ. А1-1, а саме: кухня 2-2, сіни літ.а1-1, загальною площею - 49,6 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., що розташовані в АДРЕСА_1 , є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натурі без проведення будівельних робіт.

Зміст права власності полягає у праві володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, що визначено у ст. 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України, за яким право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку , встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

За правилами ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно з частиною 3 вказаної статті у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» передбачено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Також у відповідності до п. 7 зазначеної вище Постанови, в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Верховним Судом України у справі № 6-12цс13 від 03.04.2013 року викладено правову позицію, де зазначено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. У разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вказані положення та встановлені обставини, а також з урахуванням надання позивачем достатніх належних та допустимих доказів, які свідчать про перебування в його власності окремої земельної ділянки, на території якої знаходиться 11/50 частини домоволодіння, яке складається з окремої частини будинку відділеного від частки відповідача, має окремий вхід та вихід, відокремлена огорожею, та згідно з висновком техніка може бути виділений в натурі, тому виділ частки майна ОСОБА_1 може бути проведений за рішенням суду та позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню, та за ним необхідно визнати право власності на частину домоволодіння як на окремий виділений в натурі самостійний об`єкт нерухомого майна та відповідно припинити право спільної часткової власності на 11/50 частки домоволодіння, що належить позивачу, та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 16, 317, 321, 355, 356, 358, 364 ЦК України, ст.ст. 12, 82, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про виділ в натурі майна, яке знаходиться в спільній частковій власності та визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ) право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 , яка складається жилого будинку літ.А1-1, а саме: житлові кімнати 2-4, 2-5, частини нежитлової прибудови літ. А1-1, а саме: кухня 2-2, санвузол 2-3, сіни а1-1, загальною площею - 49,6 кв.м., житловою площею 32,8 кв.м., як на окремий, виділений в натурі самостійний об`єкт нерухомого майна із часткою 1/1, припинивши право спільної часткової власності позивача на відповідні 11/50 часток житлового будинку АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Іншими особами, які беруть участь у справі, на рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 21 лютого 2022 року.

Суддя: Д. В. Кузнецов