Дата документу 22.02.2022

ЄУ № 942/166/22

Провадження №3/942/137/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року смт. Новопсков

Луганська область

Новопсковський районний суд Луганської області у складі судді Стеценко О.С., розглянувши матеріал, який надійшов з відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новострільцівка, яка не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Новопсковського районного суду Луганської області надійшов протокол серія ВАБ № 874707 від 02.02.2022, відповідно до якого 02.02.2022 о 14 год. 40 хв. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала торгівлю спиртними напоями, а саме: горілка без акцизної марки за ціною 50 грн. за 1 літр горілки без акцизної марки податку, чим порушила ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обліку спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотання про розгляд справи без її участі або про відкладення розгляду справи не надала.

Крім того, інформація про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була розміщена на офіційному WEB сайті Новопсковського районного суду Луганської області, тобто в загальному доступі для усіх зацікавлених осіб та учасників судового розгляду.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не надала, враховуючи положення ст.268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ч.1 ст.156 КУпАП, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд, згідно із положеннями ст. ст. 280, 283 КУпАП, повинен з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності за нормою закону, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч.1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 156 КУпАП адміністративна відповідальність настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Об`єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст.156 КУпАП  згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачає дії суб`єкта господарювання щодо порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами без ліцензії або марок акцизного збору.

Суб`єктами даного правопорушення можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування,громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю у цих галузях.

В розглянутих судом матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази,що ОСОБА_1 є працівником торгівлі, громадського харчування або здійснює підприємницьку діяльність, а отже не доведено, що остання є суб`єктом правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП.

Крім того, у протоколі не вказано, яку саме торгівлю здійснювала ОСОБА_1 роздрібну чи оптову.

Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Отже склад адміністративного правопорушення, зазначений у протоколі, повинен відповідати частині статті відповідного нормативного акту, що ставиться в провину та вважається порушеною.

Судом встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення додано рапорт ДОП СП лейтенанта поліції К. Кузнецова від 02.02.2022, зі змісту якого вбачається, що останнім виявлено факт продажу спиртних напоїв ОСОБА_1 .

Вказаний рапорт суд до уваги не приймає, оскільки він не є документом, на основі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Додані до протоколу письмові пояснення ОСОБА_1 від 02.02.2022 містять загальну інформацію щодо торгівлі спиртними напоями та не підтверджують вчинення останньою правопорушення за ч.1 ст. 156 КУпАП саме 02.02.2022 о 14 год. 40 хв. як вказано у протоколі.

Будь-яких інших доказів того, що ОСОБА_1 здійснювала торгівлю спиртними напоями без марок акцизного податку, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Суд не є тим органом, який збирає докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Це обов`язок органу, який складає протокол, і так само як і обов`язок доведення вини під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, також не повинна доводити свою вину чи невинуватість.

Отже, суду не надано переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 156 КУпАП.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен проводитися їх судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, будь-яких інших переконливих доказів вини ОСОБА_1 не надано, тому в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виносить постанову про закриття справи.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, беручи до уваги, що органом, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, не доведено порушення ОСОБА_1 ч.1 ст. 156 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, а тому провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення вiдносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП - закрити у зв`язку iз відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.  

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області.

Суддя:         О.С. Стеценко