ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4513/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Гребенюк Т.Д.

при секретарі судового засідання Салюк І.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна-Веста" (код ЄДРПОУ: 32285581, 80100, Львівська обл., місто Червоноград, вул. Б.Хмельницького, буд. 67)

до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (код ЄДРПОУ:21647131, 02154, місто Київ, Русанівський бульвар, будинок 8) , Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" ( код ЄДРПОУ:31236795, 61001, Харківська обл., місто Харків, пр.Гагаріна, будинок 41/2, корпус 8, офіс 1-12)

про зобов`язання визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу боржника грошових вимог та стягнення коштів

за участю представників сторін::

позивача - Сидор С.Б.,

МТСБУ - не з`явився,

Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ, СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ВІДПОВІДАЧА.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЮНА-ВЕСТА» (далі - позивач або ТОВ «ДЮНА-ВЕСТА») просить суд зобов`язати Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (далі - ТДВ «МСК») в особі голови ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу боржника визнаних ним грошових вимог в сумі 15 744, 13 грн. на користь позивача та суму судового збору у розмірі 2270, 00 грн. У разі недостатності коштів та майна ТДВ «МСК», що ліквідується, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 15 744,13 грн. та суму судового збору у розмірі 2270,00 грн.

ТДВ «МСК» заперечень проти позову не надано.

МТСБУ проти позову заперечує в частині позовних вимог до МТСБУ, посилаючись на те, що законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Тому, за твердженням відповідача, оскільки цивільно-правова відповідальність водія, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована у ТДВ «МСК», саме ТДВ «МСК» має виконати свої зобов`язання згідно з укладеним ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

08.12.2020 року в м. Львів по вул. Садова, 5 стався страховий випадок за участю застрахованого відповідачем - ТДВ «МСК» автомобіля Chevrolet cruzc, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля Toyota Corolla реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Chevrolet cruzc, реєстраційний номер НОМЕР_3 , здійснив наїзд на припаркований автомобіль Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол) від 08.12.2020 року, відповідно до якого водієм Chevrolet cruzc, реєстраційний номер НОМЕР_3 визнано свою вину у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 10,42).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ДЮНА-ВЕСТА» (а.с. 11).

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 застрахована у ТДВ «МСК», поліс №201817218, строк дії договору з 10.11.2020 року по 09.11.2021 року, забезпечений транспортний засіб - Chevrolet cruzc, державний номерний знак НОМЕР_3 .

10.12.2020 року ТОВ «ДЮНА-ВЕСТА» подано заяву про виплату страхового відшкодування до ТДВ «МСК» (а.с. 12), відповідно якої просить відшкодувати витрати по ремонту корпусу, дзеркала, правої передньої та правої задньої двері внаслідок ДТП від 08.12.2020 року.

Відповідно до звіту №2441/21 від 27 вересня 2021 року про оцінку автомобіля Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових колісного транспортного засобу, завданого власнику автомобіля Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає з ПДВ 29 930,59 грн.; вартість відновлювального ремонту складає з ПДВ на запасні частини та матеріали - 29 930,59 грн. (а.с. 74-85).

04.03.2021 року ТДВ «МСК» направлено ТОВ «ДЮНА-ВЕСТА» лист щодо погодження розміру страхового відшкодування в порядку, передбаченому п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у розмірі 15 744,13 грн. (а.с.13).

23.03.2021 року позивачем отримано лист ТДВ «МСК» (вих.№1451 від 12.03.2021 року) про прийняте рішення щодо виплати ТОВ «ДЮНА-ВЕСТА» страхового відшкодування у розмірі 15 744,13 грн.

За твердженням позивача, ТДВ «МСК» не здійснено виплату страхового відшкодування у встановлений законом строк, внаслідок чого 12.04.2021 року позивачем було подано скаргу до МТСБУ з метою спонукання останнього щодо вжиття заходів впливу до ТДВ «МСК» з питань виплати страхового відшкодування (а.с. 15).

У відповідь на вищевказану скаргу позивачем отримано лист (вих.4-04/14288 від 21.04.2021 року), відповідно до якого вказує, що рішення страховика може бути оскаржено у судовому порядку (а.с. 16).

13.07.2021 року ТОВ «ДЮНА-ВЕСТА» отримано відповідь юридичного департаменту МТСБУ (вих. 4-04/23972 від 06.07.2021 року), у якій вказано, що вжиті МТСБУ заходи досудового врегулювання не призвели до позитивного результату, оскільки членство ТДВ «МСК» в МТСБУ припинено (а.с. 17).

Як зазначає позивач, оскільки ТДВ «МСК» перебуває в стані припинення і строк розгляду вимог кредиторів до 22.07.2021 року, позивачем 21.07.2021 року було направлено ТОВ «ДЮНА-ВЕСТА» заяву про грошові вимоги до боржника голові комісії з припинення ТДВ «МСК» Осташевському Є.Р. (а.с. 18).

3. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ, ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.11.2021 позовну заяву ТОВ «ДЮНА-ВЕСТА» залишено без руху, надано п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви; встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів надіслання позивачеві та відповідачеві копії позовної заяви з усіма додатками до неї ( листом з описом вкладення); позовної заяви із вірним переліком доданих до позовної заяви документів; копії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (копії належної якості, що дають змогу ідентифікувати текст документа).

29.11.2021 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюна-Веста» надійшла заява на виконання ухвали суду від 18.11.2021 року (вх.№28103).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30 листопада 2021 року прийнято позовну заяву ТОВ «ДЮНА-ВЕСТА» до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.12. 2021 року о 10:00.

13.12.2021 року до суду від представника МТСБУ надано відзив на позовну заяву (вх.№29383), відповідно до якого просить позовні вимоги до ТОВ «МСК» задовольнити, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2021 року відкладено підготовче засідання на 05.01.2022 року о 09:30, про що ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2021 року повідомлено учасників справи.

23.12.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№30340), відповідно до якої просить долучити до матеріалів справи №922/4513/21 належним чином засвідчену копію звіту №2441/21 про оцінку автомобіля Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_2 , датою оцінки якого є 08.12.2020 року. Також разом із відповіддю на відзив позивачем подано клопотання про проведення судового засідання у режимі відео конференції, відповідно до якого просить забезпечити участь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна-Веста" у послідуючих судових засіданнях у справі №922/4513/21, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28 грудня 2021 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна-Веста" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (вх.№30340 від 23.12.2021 року), вирішено провести судове засідання у справі № 922/4513/21, призначене на "05" січня 2022 року о 09:30 за участю представника ТОВ "Дюна-Веста" у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://easycon.com.ua).

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.01.2022 року відкладено підготовче засідання на 03.02.2022 року о 15:00.

06.01.2022 року до суду від представника МТСБУ надійшла заява (вх.№200), відповідно до якої просить проводити розгляд справи №922/4513/21 без участі МТСБУ та його представника.

01.02.2022 року до суду від представника позивача надійшла заява (вх.№2304) про проведення судового засідання у режимі відеоконференції з урахуванням клопотання №216/01 (вх.№2304), відповідно до якого просить забезпечити участь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна-Веста" у судових засіданнях у справі №922/4513/21, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02 лютого 2022 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна-Веста" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції (вх.№2304 від 01.02.2022 року), вирішено провести судове засідання у справі № 922/4513/21, призначене на "03" лютого 2022 року о 15:00 за участю представника ТОВ "Дюна-Веста" у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет здійснюється за посиланням: https://easycon.com.ua).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.02.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04 лютого 2022 року продовжено розгляд справи по суті у судовому засіданні призначеному на 17.02.2022 року о 16:00.

Представник МТСБУ у судове засідання 17.02.2022 року не з`явилася, проте, судом враховано заяву представника відповідача (вх.№200 від 06.01.20221 року), у якій він просить розгляд справи №922/4513/21 здійснювати без участі відповідача та його представника.

Представник ТДВ «МСК» у судове засідання 17.02.2022 року не з`явився, проте, судом було вчинено всі дії з метою належного повідомлення вказаного учасника про розгляд справи.

Наразі, з огляду на неявку представника відповідача -ТДВ «МСК», суд зазначає таке.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6102270978370 на адресу відповідача - ТДВ «МСК», ухвала Господарського суду Харківської області від 03.02.2022 року вручена 08.02.2022 року, ухвала Господарського суду Харківської області від 04.02.2022 року у справі №922/4491/21 повернута з зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення №6102270947106).

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 08.11.2018 у справі "Созонов та інші проти України", в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

Згідно ч.1 ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 ГПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Приймаючи до уваги, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, Суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 922/4513/21.

Отже, за висновками суду, неявка представників відповідачів не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 17.02.2022.

В судовому засіданні 17.02.2022 року на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

4. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Спір у цій справі стосується визнання та включення кредиторських вимог позивача у сумі 15 744, 13 грн. та судового збору у сумі 2270, 00 грн. до проміжного ліквідаційного балансу ТДВ «МСК» у зв`язку із припиненням його діяльності в результаті ліквідації, а у разі недостатності коштів та майна ТДВ «МСК», що ліквідується, для виконання його зобов`язань стягнення відповідних грошових коштів з МТСБУ.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" 22.05.2021 року внесено запис 1004801100101006968 про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 12.11.2021 року записом 1004801320103006968 було внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи про відміну рішення щодо припинення.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" станом на дату розгляду цієї справи перебуває у стані припинення з 07.12.2021 в результаті її ліквідації, строк для заявлення кредиторами своїх вимог встановлений до 02.02.2022.

Відповідно до положень ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

За змістом положень частин третьої, четвертої статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Таким чином, зазначені норми Цивільного кодексу України передбачають особливий порядок звернення до юридичної особи, що перебуває в процесі припинення, з кредиторськими вимогами. Такі вимоги подаються до ліквідаційної комісії, яка повинна їх розглянути у визначений статті 105 Цивільного кодексу України строк. Виходячи із змісту статті 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду.

Позивач на підтвердження доказу звернення з відповідною вимогою до голови комісії з припинення ТДВ «МСК» надав заяву про визнання кредиторських вимог № 153/01 від 21.07.2021 року на адресу: пр. Гагаріна, буд.41/2, корпус 8, офіс 1-12, м. Харків, 61000, яку ТДВ «МСК» отримано 28.07.2021, що підтверджується відомостями з веб-сайту Укрпошти.

Достовірно встановити суду строк для заявлення кредиторами своїх вимог до ТДВ «МСК» не вбачється за можливе, оскільки відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на дату подання позовної заяви позивачем до суду не надано.

Втім, суд звертає увагу, що несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

Разом з цим, норми цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, не надають ліквідаційній комісії права залишати вимоги кредиторів без розгляду.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства вимога кредитора має бути розглянута з прийняттям та направленням відповідного рішення ліквідаційною комісією не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора, а кредитор, у випадку відмови ліквідаційної комісії у задоволенні його вимог або ухилення від їх розгляду, має право на звернення до суду з відповідним позовом протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, в той час як вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вважаються погашеними.

У зв`язку з наведеним суд доходить висновку, що оскільки заяву позивача про визнання кредиторських вимог № 153/01 від 21.07.2021 року ТДВ «МСК» отримав 28.07.2021, то мав розглянути її у строк до 28.08.2021.

Однак, відповідач - ТДВ «МСК» не надав позивачу відповіді на його кредиторську вимогу, що свідчить про ухилення від її розгляду. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача надало останньому право звернутися у місячний строк, встановлений ч. 3 ст. 112 ЦК України, до суду із позовом до ліквідатора (ліквідаційної комісії).

При цьому, перебіг встановленого ч.ч. 3, 5 ст.112 ЦК України місячного строку на звернення до суду з позовом в даному випадку має розпочинатися не раніше дати закінчення 30-денного терміну, відведеного ліквідаційній комісії для реагування на вимогу кредитора згідно з ч. 6 ст.105 цього Кодексу.

Отже, оскільки після закінчення 30-денного терміну на розгляд кредиторської вимоги позивач був обізнаний про те, що ліквідаційна комісія відповідача ухилилась від розгляду його кредиторських вимог, то саме у серпні 2021 року розпочався місячний строк для звернення до суду з відповідним позовом.

Однак, з цим позовом позивач звернувся до суду лише 12.11.2021, тобто з суттєвим пропуском встановленого ч. 3 ст. 112 ЦК України строку, який закінчився у вересні 2021 року і є присічним.

За наведених обставин, пропуск кредитором установленого частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України місячного строку на звернення до суду з позовом є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог про зобов`язання відповідача визнати кредиторські вимоги позивача у розмірі 15 744,13 грн., що є невиплаченою сумою страхового відшкодування, та включити дану вимогу кредитора до четвертої черги проміжного ліквідаційного балансу.

З огляду на підстави відмови у позові, судом не досліджується обґрунтованість заявлених позивачем вимог, оскільки дослідження та встановлення вказаних обставин в жодному разі не вплине на вирішення спору сторін по суті.

При вирішенні цього спору суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 906/370/17, від 24.05.2018 у справі №911/810/17.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з МТСБУ на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 15 744,13 грн. та суми судового збору у розмірі 2270,00 грн., у разі недостатності коштів та майна ТДВ «МСК», що ліквідується, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, Суд також не вбачає підстав для її задоволення, зважаючи на наступне.

Згідно зі ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість, суд, вирішуючи спір, повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Водночас, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Судове рішення повинне бути безумовним, виконання рішення не може бути поставлене в залежності від настання або ненастання яких би то не було умов.

Дію даного правила можна пояснити тим, що залежність реалізації судового рішення від настання (ненастання) певних умов могла б викликати спір між сторонами щодо цих умов у стадії виконання рішення, що негативно позначилося б на самій можливості виконання. Головне обґрунтування неприпустимості умовних рішень у процесі полягає в тому, що суд зобов`язаний вирішити спір, виходячи з положення сторін у момент судового розгляду, а не з майбутнього розвитку їх взаємовідносин, тобто з настання або ненастання певних умов.

Відтак, відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Згідно з пунктом 39.1. статті 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до пункту 39.2.1. статті 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" основними завданнями МТСБУ, зокрема, є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим законом.

Відповідно до абз. ґ) пункту 41.1. статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до пункту 20.2., пункту 20.3 статті 20 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов`язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.

Тобто, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" визначено обов`язкові умови для проведення відповідачем регламентних виплат за страховика, що визнаний банкрутом або ліквідований, а саме: підтвердження факту визнання страховика банкрутом або його ліквідації; наявність невиконаних зобов`язань страховика за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; недостатність коштів та майна страховика для виконання цих зобов`язань.

Відповідно до ст. 59 ГК України припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Підприємство вважається ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

Позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів визнання ТДВ "МСК" банкрутом або ліквідованим, наявність невиконаних зобов`язань страховика за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; недостатність коштів та майна страховика для виконання цих зобов`язань, що давало би підстави стверджувати про перехід від ліквідованого страховика до Моторного (транспортного) страхового бюро України обов`язків за договором страхування.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що судове рішення повинне бути безумовним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 15 744,13 грн. та суми судового збору з МТСБУ.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.

5. СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13-15, 73, 74, 76- 79, 86, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЮНА-ВЕСТА» (код ЄДРПОУ: 32285581, вул. Б.Хмельницького, буд. 67, м. Червоноград, Львівська область, 80100) до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) (код ЄДРПОУ:21647131, Русанівський бульвар, будинок 8, м. Київ, 02154), Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" ( код ЄДРПОУ:31236795, пр.Гагаріна, будинок 41/2, корпус 8, офіс 1-12, м. Харків, 61001) відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України - протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "21" лютого 2022 р.

Суддя Т.Д. Гребенюк