Справа №  2-501/11

                                                               РІШЕННЯ   

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

25.01.2011 року  Приморський районний суд м. Одеси  у складі:

головуючого судді:       Турецького О.С.

при секретарі:                Курченко В.М.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у  м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, -

                                                           ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 акціонерний комерційний банк «ПриватБанк»звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди. В ході судового засідання представник позивача заявив клопотання про залучення в якості співвідповідача ОСОБА_3, яке суд задовольнив.

Викладення позову.

Свої вимоги позивач обґрунтував наступним: 09 січня 2007 року менеджером відділення № 40 ЮМРУ Приват Банка ОСОБА_4 (логін ОD151085UEA, у банки із 26.07.2006 року, у теперішній час із системи ПриватБанку звільнена) видана кредитна картка «Собитіє»44058850300725037 із лімітом 3, 800 грн. за договором SAMDN40000010854195 на ім’я ОСОБА_3. Із часу видачі кредиту заборгованість не погашувалась, кредитна справа до бухгалтерії передана не була та до теперішнього часу її місцезнаходження не встановлено.

ОСОБА_3 пояснив, що кредитну карту у ПриватБанкі не оформляв, ніякі документи не підписував, карту не отримував та кредитним лімітом не користувався, копії документів на своє ім’я передавав до нотаріальної контори для оформлення довіреності на автомобіль.

Подія стала можливою у результаті того, що менеджер РІП ЮГРЮ ПриватБанка ОСОБА_4 проявила халатність, а можливо зловживання службового положення, при оформленні даного кредиту, так як належним чином не перевірила заяву та не ідентіфицировала клієнта по наданим документам, що є прямим порушенням положень ст.. 64 Закону України «Про банки та банківську діяльність», а відповідно і трудового договору.

Таким чином, діями ОСОБА_4 ПриватБанку завдано матеріальну шкоду у сумі –8 280 грн.

Таким чином позивач просить стягнути з відповідачів суму заподіяної шкоди у розмірі 8 280 грн.

          Судове засідання.

Позивач у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання з’явився, проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення з’явившихся сторін, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотивувальна частина.

По-перше суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Як зазначено у статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного  дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 261 ЦК України передбачено перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Стаття 267 ЦК України передбачає, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд  визнає  поважними  причини  пропущення  позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Представник позивача не надав жодного доказу, в підтвердження пропуску строку звернення до суду, та не надав клопотання про поновлення строку.

Таким чином, суд вважає, що строк позовної давності для звернення позивача до суду вже сплинув.

Крім того, в матеріалах справи зовсім відсутні докази, які б підтверджували не тільки причетність ОСОБА_5 до видачі кредитної картки, а і знаходження її у трудових відносинах із позивачем.

 Відповідно до статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність  обставин,  що  обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.  Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Як зазначено у статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень. Докази  подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення  для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Саме на припущеннях представник Банку і подав до суду позовну заяву, ніяких доказів підтверджуючих наявність трудових відносин між позивачем та відповідачем не надано, так, до справи не долучено наказ про прийняття на роботу, звільнення з роботи, не долучено копії службового розслідування, яке проводилась за фактом незаконної видачі кредитної картки.

У своєму позові представник позивача посилається на те, що відповідачем при оформленні кредитної картки проявлена халатність, а можливо і зловживання службовим становищем, але керівництвом Банку чомусь не направлені відповідні звернення до правоохоронних органів.   

Причетність ОСОБА_3 до виготовлення та користування кредитною карткою судом взагалі не встановлена.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК ст. 251, 256, 257, 253, 261, 267 Цивільного кодексу України,-  

ВИРІШИВ:

          У позовних вимогах ОСОБА_1 акціонерного товариства «ПриватБанк»до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

Суддя                                                                                                                        О.С.Турецький