Справа № 426/285/22

РІШЕННЯ

іменем України

17 лютого 2022 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області в складі:

головуючого - судді Реки А.С.,

присяжних - Зінченко С.В., Гайворонської О.М.,

за участю секретаря судового засідання Гапич К.В.,

прокурора Барабаша Ю.М.,

представника Комунального некомерційного підприємства «Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» Брайловської М.М.,

лікаря-психіатра Малютіна М.О.,

особи, щодо якої розглядається питання про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 ,

представника особи, який надає правову допомогу особі, щодо якої розглядається питання про примусову госпіталізацію - адвоката Кузнєцової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сватове заяву Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку,-

Встановив:

До Сватівського районного суду Луганської області надійшла заява медичного директора Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядкубез її усвідомленої згоди. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була госпіталізована 31 січня 2022 року о 14 голині 55 хвилин за направленням лікаря-психіатра КНП «Станично-Луганська БПЛ» до відділення № 1 Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» черговим лікарем ОСОБА_2 , у зв`язку з її неадекватною поведінкою. Згідно направлення лікаря-психіатра КНП «Станично-Луганська БПЛ», ОСОБА_1 останні декілька місяців відмовлялася від прийому підтримуючої терапії, протягом останнього місяця спостерігається погіршення її психічного стану, стала психомоторно збудженою, роздратованою. Не спить протягом трьох діб, агресивна до батьків та оточуючих, вдарила матір. Під час оформлення до стаціонару вела себе неадекватно. В бесіду вступає першою, важко перебити, настрій вкрай нестійкий, імпульсивна, агресивна, не критична до свого стану. Письмової усвідомленої згоди на госпіталізацію та лікування не надала. Згідно свого психічного стану ОСОБА_1 представляє загрозу для оточуючих та для себе, у зв`язку з чим була оглянута комісією лікарів-психіатрів. Комісія лікарів дійшла висновку, що лікування ОСОБА_1 можливе тільки умовах стаціонару, оскільки остання страждає на тяжкий психічний розлад та проявляє дії, небезпечні для оточуючих та для неї. ОСОБА_1 не визнана недієздатною. Просить винести рішення про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку.

Представник психіатричного закладу в судовому засіданні підтримала заяву з підстав, зазначених у ній.

Лікар-психіатр суду пояснив, що з 2016 року у ОСОБА_1 почали проявлятися психічні розлади та з цього часу вона чотири рази проходила лікування в умовах стаціонару в психіатричних лікарнях. Також, спостерігалася у лікаря-психіатра за місцем проживання та проходила амбулаторне лікування під наглядом батьків. У січні 2022 року перестала приймати лікування, почала проявляти агресію до батьків та виказувати маячні ідеї, тому потребує лікування в умовах стаціонару. Просив задовольнити заяву та госпіталізувати ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Кузнєцова Т.А. вважала, що задоволення заяви Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку відповідає інтересам ОСОБА_1 , тому вважала, що заява підлягає задоволенню.

Особа, щодо якої розглядається питання про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви, проте просила щоб термін лікування був не тривалим, оскільки вона не становить загрози для себе та оточуючих, піклується про дітей та самостійно порається по господарству.

Прокурор вважає за необхідне госпіталізувати ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» в примусовому порядку без її усвідомленої на те згоди.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснила, що ОСОБА_1 є її дочкою та потребує лікування в психіатричному закладі в умовах стаціонару. Вказала, що її дочка дійсно є гарною матір`ю, доглядає за дітьми та порається по господарству, але у неї відбуваються сезонні загострення психічних розладів, останній час вона відмовилася приймати лікування, стала проявляти агресію до неї та її чоловіка, штовхнула її, почала часто вживати тютюнові вироби та не спати ночами. Саме тому вона вимушена була викликати поліцію та разом із медбратом та у супроводі поліції доставити дочку до психіатричної лікарні. Просила допомогти їй у лікуванні дочки та задовольнити заяву про її примусову госпіталізацію до психіатричного закладу.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що є сином ОСОБА_1 . Вказав, що у його матері відбуваються сезонні загострення психічних розладів, зазвичай це відбувається навесні та восени, у ці періоди його мати стає агресивною до свої батьків, хоча до нього та його молодшого брата агресії не проявляє. Агресія матері зазвичай проявляється у лайці. Зауважив, що завжди після проходження лікування стан здоров`я його матері покращується та вона повертається до нормального життя, доглядає за ним та його молодшим братом, порається по господарству та приймає ліки та ін`єкції вдома.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, допитавши свідків, дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з`ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Порядок надання психіатричної допомоги регламентується Законом України «Про психіатричну допомогу», який визначає правові та організаційні засади забезпечення громадян психіатричною допомогою виходячи із пріоритету прав і свобод людини і громадянина, встановлює обов`язки органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з організації надання психіатричної допомоги та правового і соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади, регламентує права та обов`язки фахівців, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про психіатричну допомогу», законодавство України про психіатричну допомогу базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров`я, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них. Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні. Стаття 3 вищевказаного Закону передбачає, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу доки наявність такого розладу не буде встановлена на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, п. «е» цієї статті дозволяє законне затримання психічно хворих як з метою їх ізоляції від суспільства, так і з метою покращення їх стану.

Європейський суд з прав людини вказав на те, які вимоги повинні бути дотримані, щоб затримання особи, як душевнохворої відповідало вимогам ст. 5 Конвенції: необхідно довести стан психічного розладу; розлад повинен бути таким і такої інтенсивності, щоб було виправданим поміщення особи до лікарні; знаходження в лікарні не може продовжуватися при припиненні такого розладу.

У відповідності до «Принципів захисту осіб з психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги», схвалених Резолюцією Генеральної Асамблеї № 46/119 від 17 грудня 1991 року в принципі 6 зазначено, що «будь-яка особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу в якості пацієнта у примусовому порядку, або особа, вже госпіталізована як пацієнт у добровільному порядку, може триматися як пацієнт у психіатричному заклад у примусовому порядку тоді й тільки тоді, коли уповноважений для цієї мети відповідно до закону кваліфікований фахівець, який працює в області психіатрії, встановить відповідно до принципу 4, наведеного вище, що ця особа страждає на психічне захворювання, і визначить, що: (а) внаслідок цього психічного захворювання існує серйозна загроза заподіяння безпосередньої або неминучої шкоди цій особі або іншим особам, або (б) у випадку особи, чиє психічне захворювання є тяжким, а розумові здібності ослабленими, відмова від госпіталізації або тримання даної особи в психіатричному закладі може призвести до серйозного погіршення її здоров`я або унеможливить застосування належного лікування, яке може бути здійснене лише за умови госпіталізації до психіатричного закладу відповідно до принципу найменш обмежувальної альтернативи.

Ці ж принципи повинні бути дотримані і при вирішенні питання про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Судом встановлено, що відповідно до висновку лікарів-психіатрів від 01 лютого 2022 року, ОСОБА_1 зловживає спритними напоями, знаходиться на «Д» обліку у лікаря-нарколога з 2011 року, проходила лікування в ЛОКПНЛ з приводу алкоголізму в 2011 році, неодноразово була закодована. Психічні порушення спостерігаються з 2016 року, коли стала неадекватна в поведінці, практично не спала, була дратівлива, конфліктна з батьками та на роботі, не займалася дітьми, проявляла агресію до батька, погрожувала підпалити будинок. Проходила лікування в ЛОПЛ з 29.07.2017 по 23.08.2017 року з діагнозом: гострий поліморфний психотичний розлад. Стан ОСОБА_1 погіршився з травня 2018 року, вона перестала займатися дітьми, була конфліктна, агресивна до матері та колишнього чоловіка, не спала, вчинила бійку з колишнім чоловіком. Повторно проходила курс стаціонарного лікування ЛОПЛ з 19.06.2018 по 18.07.2018 року. Після проходження лікування ліки приймала нерегулярно. Повторно проходила курс стаціонарного лікування в ЛОПЛ з 21.12.2018 по 16.01.2019 року та з 25.01.2019 по 06.02.2019 року, діагноз: шизофренія шубоподібна, шазоафективна. В КНП «СОЛНПД» спостерігається з 2020 року, коли в перше проходила курс стаціонарного лікування в порядку примусової госпіталізації з 21.08.2020 по 18.09.2020 року, діагноз: шизофренія параноїдна. В амбулаторних умовах спостерігається лікарем-психіатром Станично-Луганської БПЛ. Підтримуюче лікування приймала нерегулярно. Востаннє була госпіталізована до КНП «СОЛПНД» з 20.04.2021 по 04.06.2021 (в порядку примусової госпіталізації), діагноз: шизофренія параноїдна. Після проходження лікування проживала з батьками. Останні декілька місяців відмовлялася від прийому підтримуючої терапії, спостерігається погіршення стану протягом останнього місяця, стала психомоторно збудженою, роздратована, не спить протягом трьох діб, агресивна до батьків, вдарила матір. Була оглянута лікарем-психіатром Станично-Луганської БПЛ, та в терміновому порядку бригадою швидкої допомоги, у супроводі співробітників поліції була доставлена в КНП «СОЛНПД». За психічним статусом: контакт формальний, мова прискорена, гучна, в бесіду вступає першою, важко перебити, заперечує всі відомості вказані у направленні, обвинувачує матір та батька в її госпіталізації, агресивно налаштована проти батьків, говорить про те, що батьки її б`ють, вороже ставиться до співрозмовника. Орієнтована в місці, часі, власній особистості вірно, наявність галюцинаторних розладів поведінкою не виявляє, висловлює маячні ідеї відношення на адресу батьків та маячні ідеї переоцінки власної особистості. Мислення непослідовне, паралогічне, прискорене за темпом, настрій не стійкий, схильна до агресії, розгальмована у поведінці, не критична до стану та причини госпіталізації. Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 страждає на тяжкий психічний розлад у формі шизофренії параноїдної, епічний тип перебігу з наростаючим дефектом, рецидив. ОСОБА_1 потребує примусової госпіталізації без її усвідомленої згоди, оскільки ступінь виражених психічних порушень ОСОБА_1 такий, що вона представляє небезпеку для себе та оточуючих (а.с. 2).

Як вбачається із заяви батьків ОСОБА_1 , остання стала агресивною, виловлюється нецензурною лайкою у присутності дітей, провокує бійки, не спить, відмовляється приймати ліки (а.с. 5).

У відповідності до направлення лікаря-психіатра поліклінічного відділення Станично-Луганської лікарні, ОСОБА_1 за станом здоров`я потребує госпіталізації до психіатричного закладу (а.с. 3).

Згідно інформації, наданої відділенням поліції № 1 Щастинського районного відділу поліції ГУНП в Луганській області № 1418/111/44-2022 від 10 лютого 2022 року, відділом поліції неодноразово реєструвалися звернення ОСОБА_1 про вчинення відносно неї фізичного і психологічного насильства, в журналі єдиного обліку ІТС ІПНП відділення поліції № 1 Щастинського РВП ГУНП в Луганській області зареєстровано звернення ОСОБА_1 : ЄО № 3641 від 02.07.2020 року ОСОБА_1 скаржилася на родичів, які не випускають її з дому; ЄО № 1429 від 09 квітня 2021 року ОСОБА_1 скаржилася на матір, яка на її думку вчиняє відносно неї протиправні дії; ЄО № 1597 від 19 квітня 2021 року ОСОБА_1 скаржилася на батька, який її б`є (за результатами розгляду вказані факти не знайшли свого підтвердження); ЄО № 477 від 04 лютого 2022 року ОСОБА_1 скаржилася щодо невжиття заходів працівниками швидкої допомоги та працівниками поліції з припинення протиправних дій з боку її батьків, на час надання відповіді рішення по зверненню не прийнято (а.с. 28).

Згідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

У відповідності до ч.1 ст. 339 ЦПК України, за умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу», заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу. Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» знаходиться в межах територіальної підсудності Сватівського районного суду Луганської області.

Згідно вимог ст. 342 ЦПК України залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яке підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

В ході всебічного з`ясування обставин у справі, суд вважає за необхідне задовольнити заяву Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 на даний час, за своїм психічним станом здоров`я позбавлена можливості надати усвідомлену згоду на лікування, не розуміє ступінь свого захворювання та комісією лікарів-психіатрів було встановлено, що ОСОБА_1 потребує примусової госпіталізації без її усвідомленої згоди, оскільки ступінь виражених психічних порушень ОСОБА_1 , такий, що вона представляє небезпеку для себе та оточуючих і потребує примусової госпіталізації.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 16, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 4, 76, 81, 258, 259, 263-265, 293-294, 339, 341-342 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Заяву Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку - задовольнити в повному обсязі.

Госпіталізувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Верхня Вільхова Станично-Луганського району Луганської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» в примусовому порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2022 року.

Суддя А.С. Река

Присяжні: С.В.Зінченко

О.М.Гайворонська