Справа №265/3599/21

Провадження №2/265/122/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2022 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Копилової Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Куксенко А.С.,

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів житлової субсидії, -

В С Т А Н О В И В :

24 травня 2021 року Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (далі за текстом - УСЗН) звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області із даним позовом, яким просить стягнути з  ОСОБА_1 суму надмірно виплачених коштів житлової субсидії у сумі 5768,66 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 30 червня 2015 року до позивача надійшли заява та декларація ОСОБА_1 з питання призначення житлової субсидії. Згідно п. 3 розділу 1 та розділу 2 заповненої декларації на призначення субсидії претендувала 1 особа. На дане звернення субсидію було призначено з червня 2015 року по квітень 2016 року. Рішеннями про призначення субсидії було подовжено без звернення отримувача на підставі раніше наданих документів згідно з постановою КМУ від 28.02.2015 року № 106 з травня 2016 року по квітень 2017 року та з травня 2017 року по квітень 2018 року. Відповідно до законодавства до 01.05.2018 року для визначення права при призначені субсидії сімейний стан отримувачів субсидії не враховувався, але після внесення змін до нормативно-правового акту, який регулює вказані правовідносини, з 01.05.2018 року при призначенні житлових субсидій враховуються майновий стан, зайнятість та доходи членів сімей осіб із складу домогосподарства, які не зареєстровані у цьому домогосподарстві. Відомості про таких членів сімей повинні бути зазначені в Декларації та можуть вплинуть на право домогосподарства на призначення субсидії, а доходи цих осіб враховуються при розрахунку розміру субсидії. В червні 2019 року від відповідачки надійшла оновлені заява та декларація для призначення житлової субсидії з 01.05.2019 року, де було зазначено чоловіка ОСОБА_2 . Тобто дані чоловіка відповідачки та відповідно його дохід з 01.05.2018 року необхідно було враховувати до розрахунку раніше виплаченої субсидії, як дохід члена сім`ї. На підставі наведеного, департаментом було здійснено перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 субсидії за період з 01.05.2018 року по 30.04.2019 року та відповідно встановлено факт надмірності виплачених коштів у сумі 5768,66 гривень. Повідомлення про відшкодування коштів по переплаченим/недоплаченим житловим субсидіям із зазначенням нарахованої суми субсидії, за вищезазначений період, та реквізитами для повернення коштів до державного бюджету було направлено листом 28 січня 2020 року на адресу відповідачки, але на момент подання позову погашення заборгованості в добровільному порядку не здійснюється.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 09 червня 2021 року відкрите спрощене позовне провадження та призначене відкрите судове засідання з викликом сторін.

Представник позивача ОСОБА_3 , діюча на підставі довіреності, у судове засідання не з`явилася, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, якою позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 будучи у встановленому порядку повідомленою про час і місце розгляду справи, до суду не з`явилася, відзиву на пред`явлений позов, як і будь-яких інших заяв чи клопотань, що стосуються суті справи, суду не надала.

За наведених обставин суд вважає можливим ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встанови наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30 червня 2016 року ОСОБА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася до уповноваженого управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради, правонаступником якого є департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, із заявою про призначення житлової субсидії, до якої також додала декларацію про доходи. Згідно із п. 3 розділу 1 та розділу 2 вказаної декларації заявником ОСОБА_1 було задекларовано тільки себе, як одну зареєстровану особу.

За результатами розгляду вказаного звернення рішеннями УСЗН Лівобережного району Маріупольської міської ради відповідачці ОСОБА_1 було призначено житлову субсидію з травня 2016 року, яку в подальшому було подовжено по квітнень 2018 року без звернення на підставі раніше наданих документів згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2015 № 106 «Про удосконалення порядку надання житлових субсидій».

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (зі змінами) «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» було затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій.

Відповідно до п. 2 постанови КМУ від 27.04.2018 № 329 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такою, що втратила чинність постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1022» з 01.05.2018 призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства.

Тобто до 01.05.2018 року для визначення права при призначені субсидії сімейний стан отримувачів субсидії не враховувався, але після внесення змін до вказаного нормативно-правового акту, з 01.05.2018 року при призначенні житлових субсидій мали враховуватися майновий стан, зайнятість та доходи членів сімей осіб із складу домогосподарства, які не зареєстровані у цьому домогосподарстві.

Крім того, вказаною постановою закріплено призначення та здійснення виплати субсидії лише (тобто виключно) після подання нової заяви та декларації (оновленої).

Відповідно до п. 13 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (в редакції від 27.04.2018) громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру.

При цьому, пунктом 16 Положення (в редакції постанови КМУ від 27.04.2018р. № 329) було визначено, що після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні (крім орендарів, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб).

Представник позивача у позовній заяві вказує на те, що відповідачкою ОСОБА_1 нова заява та декларація (оновлена) для призначення подальшої виплати субсидії на період з 01.05.2018 року по 30.04.2019 року не надавались, а дії щодо продовження субсидії були здійснені позивачем на підставі раніше поданих документів, які в собі не містять будь якої недостовірної інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 тільки в червні 2019 року звернулася до ДСЗН Маріупольської міської ради із новою заявою про призначення житлової субсидії з 01.05.2019 року, до якої додала нову декларацію, де відобразила усі ті обставини що вимагало на той час діюче законодавство - в розділі 2 зазначеної декларації відповідачкою було зазначено дані про членів сім`ї осіб зі складу домогосподарства, незалежно від реєстрації їх місця проживання, а саме зазначено чоловіка відповідачки ОСОБА_2 .

Отже, при вирішенні питання про призначення відповідачці ОСОБА_1 житлової субсидії на період з 01.05.2018 року по 30.04.2019 року позивач не враховував дохід чоловіка відповідачки ОСОБА_2 . Відсутність вказаних відомостей про вказану особу, не дотримання порядку Положення (в редакції постанови КМУ від 27.04.2018р. № 329) та самостійне рішення про призначення житлової субсидії з боку позивача призвела до виплати на користь відповідачки житлової субсидії у вказаний період на загальну суму 5768,66 гривень, що підтверджено відповідним розрахунком.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.

Обов`язок щодо надання достовірної інформації про доходи зареєстрованих у квартирі осіб з метою отримання субсидій у відповідності до пункту 13 Положення покладено на отримувача субсидії.

Разом з тим, судом встановлено, що з боку відповідача (отримувача субсидії) жодних дій щодо надання будь-якої інформації не було вчинено, рішення про призначення субсидії прийнято позивачем самостійно на підставі раніш поданих документів, в яких відповідачкою згідно чинного на той час порядку вказані усі необхідні відомості, а зазначені нею данні не містять в собі недостовірної інформації.

Механізм повернення надмірно отриманих коштів у виді житлової субсидії передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини отримувача субсидій, а саме через його зловживання, зокрема подання документів з недостовірними відомостями (пункт 20 Положення у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Законодавець пов`язує повернення надмірно отриманих коштів, наданих у вигляді житлової субсидії, саме з недобросовісністю набувача, яку згідно статті 81 ЦПК України має довести позивач.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС № 298/1396/16-ц від 10.04.2019 року.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, щодо необхідності додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.

Європейський суд з прав людини вказує, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Рисовський проти України», заява № 29979/04, від 20 жовтня 2011 року).

Разом з тим, Європейський суд з прав людини зазначає, що вислів «згідно із законом» не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», заява № 30856/03, від 02 грудня 2011 року).

Такого висновку дійшов ВС у своїй постанові від 31липня 2019 року №583/168/17.

Враховуючи встановлені у справі обставини, відсутність умислу щодо навмисного не подання інформації про склад сім`ї (чоловіка, зареєстрованого за іншою адресою до травня 2019 року), необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідачки, суд дійшов висновку, що примусове повернення надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії у сумі 5768,66 гривень, може призвести до покладення на ОСОБА_1 надмірного тягаря.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає що позивач (платник грошових коштів) не довів недобросовісності у діях відповідача (набувача субсидії), а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії.

Керуючись ст.3, 5, 7, 8, 18, 229, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів житлової субсидії, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                           Л.В.Копилова