ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2006 р. | № 84/6-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді | Кривди Д.С. –(доповідача у справі), |
суддів : | Жаботиної Г.В., Рогач Л.І. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Державного підприємства “Дослідне господарство ім.9 січня Інституту цукрових буряків Української аграрної академії наук” |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.05.2006 |
у справі | №84/6-06 господарського суду Київської області |
за позовом | ТОВ “Науково-виробнича компанія “Йодіс” |
до | Державного підприємства “Дослідне господарство ім.9 січня Інституту цукрових буряків Української аграрної академії наук” |
про | стягнення 110000грн., |
за участю представників сторін від:
позивача: не з’явились
відповідача: Завальнюк В.В. –за довіреністю від 27.03.2006р.
Згідно розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України від 12.09.2006р. Осетинського А.Й. розгляд касаційної скарги здійснюється у складі колегії суддів: Кривда Д.С. (головуючий), Жаботина Г.В., Рогач Л.І.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 03.04.2006р. (суддя Маляренко А.В.), залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. (судді Рибченко А.О. –головуючий, Шевченко В.Ю., Швець В.О.), позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 97030,50грн. основного боргу, 12969,50грн. інфляційних збитків, 1100грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Також виконання рішення господарського суду Київської області від 03.04.2006р. у справі №84/6-06 розстрочено на шість місяців, починаючи з 14.04.2006р. до 14.10.2006р. включно з оплатою щомісячно частинами згідно визначеного графіку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судове рішення і прийняти нове, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з встановлених у даній справі обставин.
Господарськими судами встановлено, що між ТОВ “Науково-виробнича компанія “Йодіс” та ДП “Дослідне господарство ім. 9 січня Інституту цукрових буряків Української аграрної академії наук” 22.03.2004р. було укладено договір № 9У, за умовами якого позивач зобов’язався надати послуги по апробуванню технологій “БТФ-Йодіс” в умовах сторони 2 (відповідача).
Згідно п.2.1 договору позивач зобов'язався направити спеціаліста для надання послуг, забезпечити технологічною документацією (інструкціями і т.д.) та матеріальними засобами (препаратами, добривами тощо), здійснити технологічний контроль по вирощуванню сільськогосподарських культур, приймати участь у визначенні приросту до врожаю.
Сторона 2 (відповідач), згідно п.2.2 договору зобов'язався надати посівні площі та посівний матеріал, виконувати необхідні технологічні операції власною технікою (посів, обробка, збір врожаю і т.д.).
При цьому судами підтверджено факт виконання позивачем зазначених робіт згідно засвідченого підписами та печатками сторін акту на виконання послуг-робіт від 01.09.2004р. В акті вказано, що сторона 1 (позивач) надала послуги по апробуванню технологій “БТФ-Йодіс” в умовах сторони 2; роботи виконані, сторони претензій одна до одної не мають. Договірна ціна складає 115030,50грн.
За умовами пункту 3.2 договору оплата за надані послуги здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ “НВК “Йодіс” грошових коштів протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (послуг).
Однак, відповідач в порушення умов договору розрахувався з позивачем за виконані роботи лише частково на загальну суму 18000грн., що підтверджується банківськими виписками. Відповідно, заборгованість відповідача складає 97030,50грн.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.
Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суди, дослідивши обставини належного виконання позивачем зобов'язань по вказаному договору, а також неналежне виконання відповідачем зобов'язань по його оплаті, в порушення положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, мотивовано спростувавши необґрунтовані заперечення відповідача проти позову та з урахуванням вказаних норм законодавства дійшли законних і обґрунтованих висновків, що сума боргу доведена позивачем.
Оскільки факт заборгованості відповідача підтверджений, суди попередніх інстанцій відповідно до ст.ст.526, 625 ЦК України дійшли правильного висновку про обов’язок відповідача сплатити позивачу основний борг в зазначеній сумі, збільшену на індекс інфляції, що складає 12969,50грн.
Згідно приписів частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин відхилених господарським судом при розгляді спору.
За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Київської області від 03.04.2006р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. у справі №84/6-06 залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
Л.Рогач