Судове рішення #149622
24/75-06-4017

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ


           УХВАЛА          

        

22 серпня 2006 р.                                                                                   

№ 24/75-06-4017  


Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:



Мачульського Г.М. –головуючого,


Жаботиної Г.В., Муравйова О.В.,


перевіривши  матеріали касаційної  скарги



Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінростбанк”

на  ухвалу

Одеського апеляційного господарського суду


від                                           

11.07.2006р.

у справі

господарського суду

№ 24/75-06-4017

Одеської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Крез”

до


Малого приватного підприємства “Сіс”


третя особа



Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінростбанк”


третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:




Товариство з обмеженою відповідальністю “Пфаннер Бар”

про

спонукання вчинити певні дії, -


В С Т А Н О В И В:


Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінростбанк” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006р., прийняту відповідно до ст.ст. 27, 79 86, 99 Господарського процесуального кодексу України. Оскаржуваною ухвалою залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю “Пфаннер Бар” в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Пфаннер Бар” на ухвалу господарського суду Одеської області від 25.04.2006р. по справі №24/75-06-4017, яку направлено до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінростбанк” на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду України від 20.06.2006р. про прийняття апеляційної скарги до провадження.


У касаційній скарзі особа, що її подала, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006р. в частині залучення до участі в справі Товариства з обмеженою відповідальністю “Пфаннер Бар” в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та залишити в решті ухвалу без змін, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.


Статтею 27 Господарського процесуального кодексу України визначений порядок залучення до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, яке здійснюється шляхом винесення господарським судом відповідної ухвали. Можливості оскарження ухвали про залучення до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору вказаною статтею не передбачено.


Із змісту ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що ухвалу апеляційного господарського суду може бути оскаржено до касаційного суду лише тоді, коли це прямо передбачено у відповідних статтях Господарського процесуального кодексу України, що регулюють винесення ухвал. Можливості касаційного оскарження ухвали про залучення до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Господарським процесуальним кодексом України, не передбачено.


Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, якою керувався апеляційний господарський суд при винесенні оскарженої ухвали, також не передбачено можливості оскарження ухвали про залучення до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.


Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України, ст. 12 Закону України “Про судоустрій”, ст.22 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в лише в установленому законом порядку.


Що ж до доводів касаційної скарги стосовно порушення судом апеляційної інстанції вимог ст.91 ГПК України у зв’язку з прийняттям ним до провадження апеляційної скарги від особи, яка не була стороною у справі а також і третьою особою, колегія Вищого господарського суду України відзначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст.6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Отже вказані приписи щодо необхідності діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, поширюється також як на суд апеляційної інстанції, процесуальні документи якого оскаржуються, так і на суд касаційної інстанції.

Між тим, враховуючи вищевикладені підстави для відмови у прийнятті та поверненні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінростбанк” на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006р., що відповідно до ст.ст.124, 129 Конституції України та вищевказаних положень Господарського процесуального кодексу України не є відмовою у здійсненні правосуддя, оскільки не обмежує право осіб –учасників судового процесу на справедливий судовий розгляд спору, колегія Вищого господарського суду України відзначає що перевірка юридичної оцінки обставин прийняття судом апеляційної інстанції до провадження апеляційної скарги від особи, яка не була стороною у справі а також і третьою особою, можлива лише у разі прийняття судом апеляційної інстанції процесуального документу, прийнятого за результатами розгляду такої апеляційної скарги, який згідно приписів процесуального законодавства може бути оскаржений до суду касаційної інстанції. Між тим, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінростбанк” своїми діями щодо неодноразового оскарження у касаційному порядку процесуальних документів суду апеляційної інстанції які згідно приписів процесуального законодавства не можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, створює умови для більш тривалого розгляду апеляційної скарги, а відповідно відстрочує можливість реалізації свого права на касаційний перегляд рішень суду апеляційної інстанції, що можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.


За вказаних обставин, враховуючи, що чинним процесуальним законодавством не передбачено можливості оскарження ухвали про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Фінростбанк” у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006р., та повернути касаційну скаргу особі, що її подала.


На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 27, 86, 107, 108, 11113 Господарського процесуального кодексу України, -


У Х В А Л И В:


Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Фінростбанк” у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2006р. у справі №24/75-06-4017 Господарського суду Одеської області до провадження Вищого господарського суду України, та повернути касаційну скаргу особі, що її подала, а справу –до суду апеляційної інстанції.






Головуючий суддя                                                          Г.М. Мачульський



Суддя                                                                             Г.В. Жаботина



           Суддя                                                                             О.В. Муравйов















Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація