Справа № 11- 458 2006 р.                      Головуючий у 1 інстанції Каліновська В.С.

Ст.307 ч.2, 310 ч.2 КК України                                       Доповідач Оксентюк В.Н.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

1 вересня  2006 р.

Колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Оксентюка В.Н.,

суддів Хомицького А.М., Лозовського А.О.

з участю прокурора Артиша Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду вад 7 липня 2006 року, яким ОСОБА_1, уродженця смт. Торчин Луцького району, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого Луцьким міськрайонним судом 30 червня 2004 рожу за ст. 185 ч. 2 КК України з іспитовим терміном на два роки, -

- засудженого за ст. 307 ч. 2 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення

волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від ЗО червня 2004 року - три місяці позбавлення волі, остаточно до відбуття ОСОБА_1 визначено 5 (п'ять) років і три місяці позбавлення волі з конфіскацією всього належного засудженому майна.

ОСОБА_2, уродженку АДРЕСА_1 Ківерцівського району, гр. України, освіта неповна середня, не одружена, пенсіонерка, жителька АДРЕСА_2, раніше не судимої,

- засуджено за ст. 307 ч. 2 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі;

- за ст. 310 ч. 1 КК України - у вигляді арешту терміном на шість місяців.

На підставі ст. 70 ч.  1  КК України за сукупністю злочинів шляхом

поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_2 визначено 5 (п'ять) років позбавлення волі.

ОСОБА_3, уродженця АДРЕСА_3 Ківерцівського району, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утримання одна неповнолітня дитина, не працюючого, раніше не судимого,

- засуджено за ст. 307 ч. 2 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнено від

відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

На підставі ст. 76 КК України на засуджених покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця роботи

та проживання, засудженому ОСОБА_3 - періодично з'являтись для реєстрації в зазначені органи.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 визначено з 7 липня 2006 року. Зараховано йому термін перебування під вартою з 9 квітня по 7 липня 2006 року.

Міру запобіжного заходу засудженим залишено попередню: ОСОБА_1 - тримання під вартою; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - підписку про невиїзд.

Речові докази - 3757 гр. макової соломки постановлено знищити.

Стягнуто з засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 по 94 гривні 15 коп. судових витрат за проведення фізико-хімічних експертиз.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати,-

ВСТАНОВИЛА: Даним вироком ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визнані винними в тому, що навесні 2005 року засуджена ОСОБА_2 на своїй присадибній земельній ділянці в АДРЕСА_3 Ківерцівського району незаконно посіяла та вирощувала снотворний мак. Вона ж, восени 2005 року, незаконно, з метою подальшого збуту рослин маку, як наркотичного засобу, зібрала ці рослини і зберігала їх за місцем свого проживання.

В грудні 2005 року, ОСОБА_2 незаконно збула макову соломку ОСОБА_3, який незаконно придбав її та з метою подальшого збуту переніс до свого домогосподарства в АДРЕСА_3 Ківерцівського району, де продовжував її незаконно зберігати.

На початку березня 2006 року ОСОБА_3 вказаний наркотичний засіб незаконно перевіз з АДРЕСА_3 Ківерцівського району в АДРЕСА_4 Луцького району і незаконно збув ОСОБА_1

Останній переніс макову соломку за місцем свого проживання і продовжував її незаконно зберігати з метою збуту. 29 березня 2006 року даний наркотичний засіб вагою 3757 гр. був виявлений та вилучений працівниками міліції.

В поданій особистій апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи правильності кваліфікації його дій і доведеності вини, прохає врахувати його вік, а також престарілий вік його батьків. Вважає, що Маяківський сільський голова подав органам досудового слідства на нього необ'єктивну характеристику, яка вплинула при визначенні йому міри покарання. Також прохає в апеляційному порядку перевірити законність стягнення судових витрат. Прохає вирок змінити і пом'якшити йому міру покарання.

Інші учасники судового розгляду вирок суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржували.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без змін, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і цим обставинам дав вірну юридичну оцінку.

Винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненому ним злочині ним в апеляції не оспорюється і стверджується дослідженими в суді першої інстанції доказами, а саме: визнавальними показами, які давав ОСОБА_1 про обставини справи як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні, протоколом огляду місця події, згідно якого в будинку ОСОБА_1 був виявлений та вилучений мішок з подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно висновків фізико-хімічних експертиз являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб - висушену макову соломку.

При обранні міри покарання щодо засудженого ОСОБА_1 суд врахував суспільну небезпечність та тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який злочин вчинив в період відбування покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від ЗО червня 2004 року. За ст.З07 ч. 2 КК України суд обрав мінімальне покарання, а при призначенні покарання за сукупністю вироків до покарання за новим вироком лише приєднав три місяці невідбутого покарання. Тому доводи засудженого, що необ'єктивна характеристика вплинула на розмір міри покарання не відповідає дійсності.

Із матеріалів справи вбачається (а.с. 12, 16), що загальний розмір судових витрат за експертне дослідження речових доказів по даній кримінальній справі становить 282 грн. 46 коп., тому суд першої інстанції правильно стягнув з засудженого розмір судових витрат.

Обране засудженому покарання відповідає вимогам ст. 50, 65 КПК України, є необхідне і достатнє для його перевиховання і попередження нових злочинів.

Підстав для пом'якшення міри покарання засудженому ОСОБА_1 колегія суддів судової палати не знаходить.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Луцького міськрайонного суду від 7 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого без задоволення.