Справа № 22ц/1290/2428/11
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2011 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого: Борисова Є.А.
суддів: Кравченко Н.В., Пригорнєвої Л.П.
при секретарі: Вербицькім І.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Луганську справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства « Литвиненко» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 06 грудня 2010 року по справі за позовом Фермерського господарства « Литвиненко» до ОСОБА_1, приватного нотаріуса ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про придбання майна недійсним, про визнання права власності та відшкодування моральної шкоди.
встановила:
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 06 грудня 2010 року було зупинено провадження по цивільній справі за позовом Фермерського господарства « Литвиненко» до ОСОБА_1, приватного нотаріуса ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про придбання майна недійсним, про визнання права власності та відшкодування моральної шкоди до вирішення по суті адміністративної справи, що перебуває на касаційному розгляді Вищого адміністративного суду України. Цією ж ухвалою було залишене без задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про зобов’язання ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська надати Жовтневому районному суду м. Луганська копію рішення Вищого адміністративного суду України, ухваленого за результатами розгляду касаційної скарги.
Із ухвалою не погодився позивач - Фермерського господарства « Литвиненко» та подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу як необгрунтовану та постановлену із порушеннями норм матеріального та процесуального права.
Вислухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, колегія суддів приходить до наступного.
Зупиняючи провадження по даній справі, суд першої інстанції виходив із того, що розгляд даної цивільної справи є неможливим до вирішення адміністративної справи, що перебуває на розгляді у Вищому адміністративному суді України.
Колегія суддів не може погодитись із такими висновками суду першої інстанції - адже суд до них дійшов помилково, застосувавши п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК без належного врахування тих обставин, що сам по собі вступ у законну силу судового рішення, у тому числі і рішення адміністративного апеляційного суду не є обумовленим наявністю чи відсутністю процедури касаційного перегляду та її можливої стадії. Отже, при вирішенні даного спору суд першої інстанції повинен виходити з обставин та фактів встановлених судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили і не мав підстав зупиняти провадження, виходячи із припущень про можливе скасування судового рішення по адміністративній справі, що набрало законної сили.
Крім того, суд першої інстанції не врахував положень пункту 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року « Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» згідно з якими визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Приймаючи рішення про зупинення провадження у даній справі з підстав передбачених п. 4 ч.1 ст.201 ЦПК України, суд першої інстанції жодним чином не зазначив які ж саме питання, що стосуються підстав, заявлених у даній цивільній справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість розгляду справи, можуть бути вирішені в адміністративній справі.
Відповідно до статті 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на наведене вище, судова колегія вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу в частині зупинення провадження у справі за позовом Фермерського господарства « Литвиненко» до ОСОБА_1, приватного нотаріуса ОСОБА_2 про визнання свідоцтва щодо придбання майна недійсним, про визнання права власності та відшкодування моральної шкоди а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 303-304, 307, 311, 314-315 ЦПК України, колегія судців,
ухвалила:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Литвиненко» задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 06 грудня 2010 року в частині зупинення провадження у справі за позовом Фермерського господарства « Литвиненко» до ОСОБА_1, приватного нотаріуса ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про придбання майна недійсним про визнання права власності та відшкодування моральної шкоди- скасувати та повернути справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
В частині відхилення клопотання про зобов’язання ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська надати копію судового рішення оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Ця ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно з моменту її оголошення, касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий:
Судді: