УХВАЛА

ІМЕНЕМ                   УКРАЇНИ

«06   » вересня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Римар Т.М.

Суддів - Подковського О.А., Стадника О.Б.

З участю засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1  на вирок Підволочиського районного суду від 10 липня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженку АДРЕСА_1,  зареєстровану в АДРЕСА_2

 проживаючу в АДРЕСА_3, непрацюючу, раніше не судиму

за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в сумі 510 грн.;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку АДРЕСА_3 жительку АДРЕСА_4  пенсіонерку, раніше не судиму

за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу в сумі 510 грн.

Справа № 11-295                         Головуючий у І інстанції Кузьменко І. О.

Категорія ч. 1 ст. 125 КК України                                  Доповідач Римар Т.М.

Постановлено стягнути: із ОСОБА_1  в користь ОСОБА_2 за спричинену моральну шкоду 100грн. та із ОСОБА_2  в користь ОСОБА_1  на відшкодування спричиненої моральної шкоди - 70грн.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що 27 лютого 2006 року біля 14год. зустрівшись на вулиці   АДРЕСА_1  під час побутової сварки умисно спричинили одна одній легкі тілесні ушкодження.

В апеляції ОСОБА_1 просить вирок змінити - пом»якшити призначене їй покарання, а саме - значно зменшити розмір штрафу. При цьому посилається на тяжкий матеріальний стан своєї сім»ї внаслідок того, що вона не працює, має сина інваліда 1-ї групи, який потребує постійного догляду.

Заслухавши суддю-доповідача, засуджену ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію, засуджену ОСОБА_2, яка просить вирок щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а її апеляцію-без задоволення, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину та правильність кваліфікації її дій за ч.1 ст. 125 КК України в апеляції не оскаржується.

Щодо покарання, то суд обрав ОСОБА_1 найм»якший вид покарання, передбачений санкцією ч.1 ст. 125 КК, - штраф, при цьому розмір штрафу визначив в межах санкції даної статті в мінімальному розмірі, який міг призначити відповідно до вимог ч.2 ст.53 КК України.

За таких обставин підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання, як про це порушується питання в апеляції ОСОБА_1, колегія суддів не вбачає.  Безпідставними є твердження ОСОБА_1 в апеляції про те, що за такий же злочин ОСОБА_2 засуджена до штрафу в сумі 70грн., оскільки остання, як і ОСОБА_1 засуджена за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу в сумі 510грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-

Ухвалила:

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення. Вирок Підволочиського районного суду від 10 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.