КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

                                                                                          Справа № 2-289/11 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

22.03.2011 року          Корабельний районний суд  м. Миколаєва у складі:

                    головуючого –судді Непши О.І.,

при секретарі –Піроженко А.О.,

за участю позивача –ОСОБА_2,

представника позивача –ОСОБА_3,

відповідача –ОСОБА_4,

представника відповідача –ОСОБА_5,

представника третьої особи –ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, –Корабельний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, про визнання права на майно та виключення майна з акту опису і арешту,

в с т а н о в и в :

26 лютого 2010 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом до Корабельного відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, в якому просить визнати за нею право на майно та виключити з акту опису серії АА № 611451 від 16 лютого 2010 року набір кухонних меблів, та з акту опису серії АА № 611467 від 16 лютого 2010 року –м’які меблі, картину, комод і офісне крісло.

В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що 16 лютого 2010 року їй стало відомо, що за адресою її проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 державним виконавцем Баришніковим А.Д. у її відсутність складені вказані акти опису та арешту майна на виконання зведеного виконавчого провадження щодо її батька ОСОБА_4 Позивачка вказує, що спірне описане майно не належить її батьку, тому що він за вказаною адресою не проживає, майна, яке могло б йому належати, у будинку немає.

Ухвалами суду від 21 липня 2010 року Корабельний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції замінений на належного відповідача ОСОБА_4 і одночасно залучений як третя особа без самостійних вимог на предмет спору, а також до участі у справі в якості співвідповідача залучене ПАТ «Банк Форум»(а.с.32, 35).

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягали на задоволенні позову, обставини, викладені у позові, підтвердили. Позивачка суду пояснила, що фактично вона мешкає за адресою: м.Миколаїв, вул.Братська, 37, хоча зареєстрована за іншою адресою. 16 лютого 2010 року вона перебувала у лікарні і від батьків по телефону дізналася, що державний виконавець вилучив речі з будинку. Її батько фактично мешкає за адресою: м.Миколаїв, вул.Знам’янська, 45, кв.5, близько шести років. Позивачка вказала, що придбала кухонний гарнітур у 2006 році за кошти, які їй подарував дід, м’які меблі придбала за власні кошти, отримані за роботу у нічному клубі, картину, комод та офісне крісло позивачці подарував дід ОСОБА_7, який мешкає у м.Києві.  

Відповідач ОСОБА_4 позов визнав, проти його задоволення не заперечував. Суду пояснив, що близько шести років не мешкає за адресою м.Миколаїв, вул.Братська, 37.  16 лютого 2010 року йому зателефонував продавець магазину, який повідомив, що в магазині перебувають державні виконавці та працівники міліції. Відповідач приїхав додому (магазин розташований поруч) і у його присутності державний виконавець описав майно, у тому числі і вказане у позові. За день до опису відповідач надавав до відділу ДВС заяву, де повідомляв, що за зазначеною адресою він не мешкає, а мешкає його дочка.

Представник відповідача –ПАТ «Банк Форум»–позов не визнав, заперечував проти його задоволення. Пояснив, що немає документальних даних того, що саме позивачці належить спірне майно.

Представник третьої особи –Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції –висловив думку про безпідставність позову. Пояснив, що у відділі на виконанні перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_4 загальної суми 114 959 грн. на користь ДПІ у Корабельному районі м.Миколаєва, управління ПФУ у Корабельному районі м.Миколаєва, кредитної спілки «Надія», ПАТ «Банк Форум». Під час проведення опису майна 16 лютого 2010 року по вул.Братська, 37, в м.Миколаєві був присутній боржник ОСОБА_4 та його дружина. Відповідач ОСОБА_4 був обізнаний про відкриття щодо нього виконавчого провадження ще 25 березня 2009 року. У всіх документах, які останній надсилав до відділу ДВС, він вказував, що проживає саме за вказаною адресою. За відомостями ОАДБ ОСОБА_4 також там і зареєстрований.

З копії акту опису й арешту майна серії АА № 611467 від 16 лютого 2010 року (в оригіналі –акт серії АВ № 012435 від 16 лютого 2010 року) слідує, що державним виконавцем Баришніковим А.Д. серед іншого майна описані два крісла світло-коричневого кольору, картина із зображенням троянд у вазі, двоспальний диван світло-коричневого кольору, комод дерев’яний світло-коричневого кольору, офісне крісло чорного кольору (а.с.9-10, 21-24).

З копії акту опису й арешту майна серії АА № 611461 від 16 лютого 2010 року (в оригіналі –акт серії АВ № 012365 від 16 лютого 2010 року) слідує, що державним виконавцем Баришніковим А.Д. серед іншого майна описаний набір кухонних меблів з п’яти секцій (а.с.11-12, 26-29).

З копій товарних чеків вбачається, що у 2006 та 2007 роках у ПП Данцевича придбані кухонні меблі, кухня, м’які меблі. Разом з тим, в чеках не вказана ні особа покупця, ні замовника (а.с.7).

З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та договору застави № 108 від 14 вересня 2007 року слідує, що, зокрема, набір кухонних меблів з п’яти секцій світло-коричневого кольору перебуває у заставі ПАТ «Банк Форум»з 14 вересня 2007 року, заставодавцем значиться відповідач ОСОБА_4 З вказаних договорів застави та відповідних заяв ОСОБА_4 слідує, що станом на 14 вересня 2007 року він зареєстрований і мешкає за адресою: м.Миколаїв, вул.Братська, 37 (а.с.37-39, 40-41, 45).

У відповідності до свідоцтва про шлюб позивачка ОСОБА_8 після одруження змінила прізвище на ОСОБА_2.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»у редакції 1999 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлювала, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду із позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Аналогічна норма закріплена в ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції 2010 року.

В той же час у відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На думку суду, цей обов’язок позивачкою не виконаний, а, навпаки, представлені в матеріалах справи докази спростовують твердження останньої про належність майна саме їй.

З урахуванням письмових доказів суд вважає, що твердження позивачки та відповідача ОСОБА_4 про його непроживання по вул.Братська, 37, в м.Миколаєві протягом останніх шести років не відповідають дійсності.

Приймаючи до уваги доволі юний вік позивачки (на момент придбання меблів у ПП Данцевича остання була неповнолітньою) у суду виникають сумніви щодо наявності у неї фінансових можливостей самостійно, за власні кошти, придбати майно, яке має значну вартість.

У справі відсутні переконливі докази того, що покупцем майна, про виключення якого з актів опису та арешту ставиться питання, є саме позивачка, разом з тим містяться докази, що власником принаймні окремого майна (кухонних меблів) є відповідач ОСОБА_4

Одночасно суд з урахуванням змісту картини, на якій зображені троянди у вазі, припускає, що остання могла бути подарована саме позивачці. Такої саме думки суд притримується і щодо офісного крісла, яке могло бути подароване позивачці, і могло використовуватися нею під час навчання.

Щодо іншої частини майна (два крісла світло коричневого кольору, двоспальний диван світло-коричневого кольору, комод дерев’яний світло-коричневого кольору, набір кухонних меблів) суд зауважує, що це майно найвірогідніше придбавалося за кошти батьків позивачки (у тому числі і відповідача ОСОБА_4М.), а тому виключати його з акту опису та арешт немає правових підстав.

Відтак, з урахуванням всіх обставин справи, аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку лише про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає необхідним визнати за позивачкою та виключити з акту опису й арешту майна лише картину та офісне крісло. Щодо виключення з актів опису іншої частини майна у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст.208, 213-215, ст.218 ЦПК України, суд  

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право на картину із зображенням троянд у вазі та офісне крісло чорного кольору і виключити це майно з акту опису й арешту майна серії АА № 611467 від 16 лютого 2010 року.

В частині визнання за ОСОБА_2 право на набір м’яких меблів (два крісла світло коричневого кольору, двоспальний диван світло-коричневого кольору) та комод дерев’яний світло-коричневого кольору і виключення їх з акту опису й арешту майна серії АА № 611467 від 16 лютого 2010 року в позові відмовити.

В частині визнання за ОСОБА_2 право на набір кухонних меблів та виключення його з акту опису й арешту майна серії АА № 611451 від 16 лютого 2010 року в позові відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений  25 березня 2011 року.

Суддя: