Справа № 2-239/2007

Рішення

іменем України

24 квітня 2007 року    Славутицький міський    суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Воробей М.М., з участю:

позивачки ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_2.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі цивільну

справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, треті особи Комунальне підприємство „Житлово-комунальний центр",

ОСОБА_3, про визначення часток у майні, що є об"єктом права

спільної   сумісної   власності   та            встановлення   порядку   користування   жилим

приміщенням,-

УСТАНОВИВ:

5 квітня 2007 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивачка просить визнати за нею та відповідачем право власності на 1/2 частку кваритри за кожним, що є об"єктом спільної сумісної власності, та встановити порядок користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, виділивши їй у користування ізольовану кімнату площею 12,7 кв.м., залишивши у користуванні відповідача та його колишньої дружини і неповнолітньої доньки ізольовану кімнату площею 17,4 кв. м., решту приміщень-коридор, кухню, ванну, вбиральню та інші підсобні приміщення залишити у спільному користуванні.

У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Суду пояснила, що виділ частки квартири, що є об"єктом спільної сумісної власності, та встановлення порядку користування квартирою, необхідні їй для того, щоб укласти окремий договір з КП „ЖКЦ" про забезпечення житлово-комунальними послугами, оскільки виникають суперечки з відповідачем, що стосується оплати за комунальні послуги.

Відповідач позов визнав повністю. Суду пояснив, що згоден, щоб визнали за його матір"ю, позивачкою у справі, право власності на 1/2 частку квартири, та виділили її в користування кімнату розміром 12,7 кв.м, а йому -17,4 кв.м., решту приміщень-коридор, кухню, ванну, вбиральню та інші підсобні приміщення були у спільному користуванні.

Представник третьої особи КП „ЖКЦ" у судове засідання не з"явився, у письмовій заяві просив вирішити позов за розсудом суду.

Третя особа ОСОБА_3. в судове засідання також не з'явилась, в наданій до суду заяві просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги позивачки підтримує повністю.

2

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає   задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 23 лютого 1996 року ВП "Чорнобильська АЕС", ОСОБА_1-позивачці у справі, та ОСОБА_2, відповідачу у справі, належить на праві спільної сумісної власності приватизована квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки КП „ЖКЦ" № 713 від 22.03.2007 року в спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_1, позивачка у справі, ОСОБА_2, відповідач у справі, та його члени сім"ї: ОСОБА_3, колишня дружина, і ОСОБА_4, його неповнолітня донька.

Відповідно до ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є спільною сумісною власністю, вважається, що частки співвласників є рівними.

Таким чином, кожному із співвласників належить право власності на 1/2 частку спірної квартири.

Оскільки спірна квартира є неподільною, суд встановлює порядок користування нею, виходячи із наступного.

Як видно із плану квартири, вона складається з двох жилих кімнат площею 12,7 кв. м., 17,4 кв.м., підсобних приміщень та лоджії. Всі жилі кімнати ізольовані і не пов"язані між собою спільними входами. Виходячи із загальної жилої площі квартири в 30,1 кв.м., на кожного співвласника припадає по 15,05 кв.м..

Оскільки кімнат такої площі у спірній квартирі немає, то за згодою позивачки їй підлягає виділенню в користування жила кімната площею 12,7 кв.м., а відповідачу-17,4 кв.м.. Решту приміщень спірної квартири : кухню, ванну кімнату, вбиральню, лоджію, коридор слід залишити у спільному користуванні, оскільки вони за своїм призначенням мають використовуватись для задоволення потреб всіх користувачів квартири.

Судові витрати                 позивачка просила з відповідача не стягувати.

Позивачка та відповідач підлягають звільненню від сплати судового збору на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 130, 174, 209, 213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1право власності на 1/2 частки приватизованої квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2право власності на 1/2 частку приватизованої квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Встановити наступний порядок користування квартирою.

Виділити у користування ОСОБА_1 жилу кімнату площею 12, 7 кв.м., позначену в плані за № 2.

Виділити у користування ОСОБА_2 жилу кімнату площею 17,4 кв.м., позначену в плані за № 3.

Решту приміщень квартири: кухню, коридор, ванну кімнату, вбиральню, лоджію залишити у їх спільному користуванні.

Зобов"язати позивачку та відповідача і комунальне підприємство „Житлово-комунальний центр" укласти окремі договори про забезпечення житлово-комунальними послугами відповідно до цього рішення.

Звільнити позивачку та відповідача від сплати судового збору.

3

Заява про апеляційне оскарження цього рішення може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Славутицький міський суд.