Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                        01.03.2011                                                             2-33/11

                 Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

         головуючого -      судді     Буйкіна М.І.

         при секретарі                    Гайворонській І.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду   м. Рубіжне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ фірма «Тамерлан», ОСОБА_3, треті особи -  ОСОБА_4, приватний нотаріус Рубіжанського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі –продажу, -

В С Т А Н О В И В :

              Позивач звернувся до суду з даним позовом,  вказавши наступне.

          ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер  його син ОСОБА_6 в м. Рубіжне Луганської області.

          Його син разом з відповідачем ОСОБА_2 був учасником товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Тамерлан». Згідно із Статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерлан» зареєстрованого  рішенням виконкому Сєвєродонецької міської ради 25.01.1994 року із змінами до нього зареєстрованими розпорядженням міського голови м. Сєвєродонецька 25.05.1998 року за № 345 та на підставі Установчого договору ТОВ «Тамерлан», зареєстрованого у новій редакції  вищевказаним розпорядженням, доля  його сина складає 50% статутного фонду вищезазначеного товариства, а тому його сину ОСОБА_6 мав право на 50% майна, яке належало ТОВ «Тамерлан».

          Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Тамерлан»належало нежиле вбудоване приміщення №11,що знаходиться в м. Рубіжне Луганської області, АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі –продажу , посвідченого приватним нотаріусом Рубіжанського і Кремінського районного нотаріальних округів Луганської області  ОСОБА_7 13.10.1998 року, реєстровий № 548,дублікат якого видано 19.04.2005 року та зареєстрованого у Державному комунальному підприємстві «Рубіжанське бюро технічної інвентаризації 16.05.2005 року. Балансова вартість нежилого вбудованого приміщення №11  відповідно до відомостей, становить 19 643,00 гривень.

Посилаючись на викладене,  він вважає, що має право на спадкування за законом рухомого і нерухомого майна, яке належало його сину ОСОБА_6.

До складу спадкового майна входить доля у статутному фонду ТОВ

«Тамерлан», яка належала померлому ОСОБА_6 Він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 29.05.2007 року державним нотаріусом Рубіжанської державної нотаріальної контори, реєстр №622.

Згідно  з ч.5 ст. 147 ЦК України  - частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства

          Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень ст. 148 цивільного кодексу України.

          На підставі договору купівлі - продажу від 21.06.2005 року, товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Тамерлан»в особі директора ОСОБА_2 продало, а відповідач ОСОБА_3 купив нежиле вбудоване приміщення №11, що знаходиться за вищезазначеною адресою.

          Відповідно до відомостей викладених у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за № 7550798,виданого Державним комунальним підприємством «Рубіжанське бюро технічної інвентаризації «17.06.2005 року, реєстраційний  № 10776657, нежиле приміщення №11 з кімнатами №1-7, основною площею 97,4 кв.м, загальною площею 164,6 кв.м.

          При підписанні договору купівлі - продажу продавцем не було враховано ,що він  має право щодо цього приміщення, чим порушуються його права і права третьої особи ОСОБА_4, як спадкоємця та співвласника товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Тамерлан».

          Договір купівлі - продажу нежилого вбудованого приміщення від імені ТОВ «Тамерлан» було укладено директором –відповідачем ОСОБА_2, повноваження якого не були чинними. Підпис його сина ОСОБА_6 у протоколі № 1 від 12.05.2004 року загальних зборів товариства про затвердження директором ТОВ «Тамерлан»було підроблено.

          На  протязі декількох років він намагається через правоохоронні органи притягнути до кримінальної відповідальності відповідача ОСОБА_2  у зв’язку з чим пропустив строк для звернення до суду про визнання недійсним договору купівлі –продажу вищезазначеного нежилого приміщення.

          Посилаючись на вищевказане позивач просить поновити йому строк звернення до суду, оскільки  строк  пропущений ним з поважних причин. Визнати недійсним договір купівлі - продажу нежилого вбудованого приміщення № 11 , що знаходиться у АДРЕСА_1 від 21 червня 2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Рубіжанського нотаріального округу ОСОБА_5, між товариством з обмеженою відповідальністю фірма

«Тамерлан» і ОСОБА_3.

          В судовому засіданні   представник позивача підтримала  заявлені  вимоги та  підтвердила викладені в позові обставини справи.

          Відповідач ОСОБА_2  ( представник ТОВ «Тамерлан») позов не визнав, суду пояснив , що він є учасником і  директором ТОВ «Тамерлан». Покійний ОСОБА_6 разом з ним  є також засновником і учасником цього товариства, їх долі  в установчому фонді підприємства  є рівними. У травні 2004 року на зборах учасників товариства  він був обраний директором ТОВ «Тамерлан».

У листопаді 2004 року на засіданні засновників товариства було прийнято рішення про продажу приміщення офісу товариства , розташованого за  адресою : АДРЕСА_1 приватному підприємцю ОСОБА_3

21 червня 2005 року товариство «Тамерлан» продало ОСОБА_3 не жиле вбудоване  приміщення  за  15 000 гривень. Рішення про обрання його директором товариства і про продаж приміщення за вищевказаною адресою приймалось товариством за участю покійного ОСОБА_6, який не заперечував проти цього, а продаж приміщення було здійснено після смерті  ОСОБА_6.

Крім того відповідач пояснив, що позивач ОСОБА_1, який є спадкоємцем померлого учасника товариства ОСОБА_6 не вступив до товариства і не є його учасником , а тому він вважає , що позивач не вправі вмішуватись в господарську діяльність цього товариства, в тому числі і оспорювати  в суді правомірність  укладання цивільно - правових угод від імені товариства.

Він не заперечує якщо позивач  є спадкоємцем 1\2 частини спадкового майна,  куди входить і частина нежилого вбудованого приміщення по АДРЕСА_1 м. Рубіжне, вартість якого визначається  на день смерті учасника товариства.

Спадкоємці частки майна ,що належала ОСОБА_6,  мають право звернутися з заявою  до товариства «Тамерлан» про одержання вартості цього майна, або  отримання майна в натурі , пропорційно його -  ( спадкодавця )  частці у статутному капіталі товариства, але з такою заявою позивач до товариства «Тамерлан»офіційно не звертався.

Визначення вартості частки майна і прийняття рішення про виплату його спадкоємцям померлого учасника товариства ,  приймається загальними зборами товариства, а не директором товариства особисто.

Відповідач ОСОБА_3 підтвердив в судовому засіданні пояснення відповідача ОСОБА_2

Третя особа -  приватний нотаріус надала суду заяву про розгляд справи  за її відсутністю.

Свідок ОСОБА_8  суду пояснив, що він працював у фірмі « Тамерлан «і  в травні 2004 року  був присутній на засіданні учасників товариства , де були присутні ОСОБА_6 і ОСОБА_2 і на якому ОСОБА_2 .було  призначено директором товариства.

Свідок ОСОБА_1 суду пояснив, що зі слів його брата ОСОБА_6  відомо, що спірне приміщення було взято підприємством , як уставний фонд. У 2000 році  брат з ОСОБА_2 посварилися і розійшлися як партнери. Більше йому  про їх стосунки нічого не відомо.

          Згідно  висновку  почеркознавчої експертизи  ( том 2 а.с.34-38)  підпис від імені ОСОБА_6 в протоколах засідань ТОВ «Тамерлан»від 12.05.2004 р. і 10.11.2004 року виконані не ОСОБА_6,  а іншою особою.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши надані докази по справі в їх сукупності , суд вважає, позов не обґрунтованим і таким ,що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 10 ЦПК України  цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

   Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Відповідно до вимог ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.

Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема :  

-  внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

-  створення та відкликання виконавчого органу товариства;

-  вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

-  виключення учасника із товариства;

- прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.

Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Відповідно до вимог ст.146 ЦК України контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється у порядку, встановленому статутом та законом.

Загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю можуть формувати органи, що здійснюють постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу.

Порядок створення та повноваження контрольного органу встановлюються загальними зборами учасників товариства.

          Згідно  вимог ст.147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.

           Відповідно до  вимог ст.148 ЦК України учасник товариства з обмеженою

відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений

статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного фонду був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

          Відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про господарські товариства «

при реорганізації юридичної особи, учасниками товариства, або у зв’язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники ( спадкоємці ) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця ) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника ( спадкоємця ) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі ( спадкодавцю ), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації ( смерті ) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариства підлягає зменшенню.

          Відповідно  до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

        Згідно вимог ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому

Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно  до вимог ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

          Згідно з вимогами ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема:  

-  інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

        Відповідно  до вимог ст. 215 ЦК України  підставою недійсності правочину є

недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_4 є спадкоємцями за законом  ОСОБА_6, який був засновником ( учасником ) товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Тамерлан»м. Рубіжне і який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Рубіжне Луганської області, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом (  том 1 а.с. 7,8  ) , копією свідоцтва про смерть (  том 1 а.с.5 ) , копією Установчого договору про створення товариства  фірма «Тамерлан»від 20.05.1998 року ( том 1 а.с. 14-16).

Згідно вищезазчених  свідоцтв про право на спадщину, спадкове майно складається з корпоративного права на ? частку або 50 %  (відсотків ) у статутному фонді товариства  з обмеженою відповідальністю фірма «Тамерлан»м. Рубіжне Луганської області, розмір якого складає 11 126 гривень, а вартість ? частки спадкового майна на день відкриття спадщини складає  2 781 грн.,50 коп.

( том 1 а.с. 7,8).

          Згідно п.3.9 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерлан»,  затвердженого рішенням  виконкому Сєвєродонецької міськради 25.01.1994 року у випадку смерті учасника товариства, спадкоємці можуть вступити до товариства за згодою інших учасників товариства  або отримати  в грошовій чи натуральній формі належну спадкодавцю долю в майні товариства, вартість якої визначається на день смерті учасника ( том 2  а.с.     ).

          Після смерті учасника ТОВ  фірма «Тамерлан» ОСОБА_6 , позивач ОСОБА_1, як спадкоємець , з заявою  про вступ до товариства «Тамерлан» чи  одержання вартості  частини майна  або отримання  майна в натурі, пропорційно  його ( спадкодавця )  частці у статутному капіталі товариства,  не звертався, що не заперечувалось   сторонами в судовому засіданні.

          Не звертався з такими вимогами до товариства  »Тамерлан»  і   інший

( спадкоємець ) -  ОСОБА_4 , син померлого спадкодавця.

          21 червня 2005 року товариство «Тамерлан»в особі директора товариства ОСОБА_2 уклало договір купівлі - продажу  з гр. ОСОБА_3 , згідно якого продало останньому нежиле вбудоване приміщення №11, розташоване за адресою: Луганська область,  м. Рубіжне, АДРЕСА_1 . Дане нежиле приміщення належало товариству фірма «Тамерлан»на підставі договору купівлі – продажу, посвідченого  приватним нотаріусом  Рубіжанського нотаріального округу 13.10.1998 року.

Договір купівлі –продажу підписаний сторонами  і посвідчений приватним нотаріусом Рубіжанського нотаріального округу ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі за № 2517,що підтверджується копією договору та  витягу з Держреєстру правочинів ( том 1 а.с. 23-24 , а.с. 1 том 2 ).

Даний договір купівлі - продажу було укладено на підставі рішення засновників товариства «Тамерлан»від 10.11.2004 року, за участю учасників ( засновників ) товариства ОСОБА_6, ОСОБА_2 і покупця ОСОБА_3, які вирішили  продати приміщення офіс  фірми «Тамерлан», розташованого за адресою: м. Рубіжне, АДРЕСА_1 –ОСОБА_3 за 15 000 гривень, що підтверджується копією протоколу № 2 засідання засновників товариства від 10.11.2004 року ( а.с. 41 том 2). Даний протокол підписаний засновником ОСОБА_2 і ОСОБА_6

Заявляючи вимоги про  визнання не дійсним вищезазначеного договору купівлі –продажу нежилого вбудованого приміщення по вул. Студентська, буд.31 від 21.06.2005 року позивач посилається на те ,що даний договір від імені товариства «Тамерлан»було укладено директором  -  відповідачем ОСОБА_2, повноваження якого не були чинними, а підпис  його сина  ОСОБА_6  у протоколі № 1 від 12.05.2004 року загальних зборів товариства «Тамерлан»про обрання директором товариства ОСОБА_2, було підроблено.

В той же час  рішення засновників товариства від 12.05.2004 року про обрання директора товариства  , протокол №1( а.с. 53 том 1)  та  рішення засновників  товариства від  10.11.2004 року , протокол №2   ( а.с. 41 том 2 ) , на підставі яких  було укладено оспорюваний договір купівлі - продажу спірного приміщення  з приватним  підприємцем ОСОБА_3 ні ким не оспорюються  і є чинними.

Посилання позивача на те, що  оспорюваним договором купівлі –продажу  порушуються  його права , як спадкоємця,  визначені  статтями 147,148 Цивільного кодексу України, є необґрунтованими, оскільки  позивач не звертався до товариства «Тамерлан» ні з  заявою про  вступ до товариства , а ні з заявою про одержання вартості частини майна чи майна в натурі пропорційно частці  померлого учасника  ( спадкодавця ) у статутному капіталі товариства , і відповідно ,  будь –якого рішення  з цих  питань  товариством не приймалось.

Оскільки  позивач , як спадкоємець , не вступив до товариства з обмеженою відповідальністю «Тамерлан» він має право звернутися до нього з вимогами про видачу у грошовій або натуральній формі частки у майні, яка належала спадкодавцю, вартість якої визначається на день смерті учасника( спадкодавця ) товариства.

За таких обставин  не можна вважати , що в даному випадку порушені   права позивача , як спадкоємця , визначені           статтями 147,148 Цивільного кодексу України  на які посилається позивач та ст. 55 Закону України «Про господарські товариства «.

Позивач не є учасником товариства  і відповідно до закону не може брати участь в управлінні справами товариства, в тому числі  оскаржувати ті чи інші дії товариства , якщо не порушуються його права як громадянина( спадкоємця ).

Враховуючи ,що в даному випадку права позивача, як спадкоємця, померлого учасника товариства , передбачені статтями 147,148 Цивільного кодексу України  та Статутом  ТОВ «Тамерлан» п.3.9   не порушені , позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вирішення питання про поновлення строку звернення до суду з позовом , суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.257,260 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю  у три роки і обчислюється за загальними правилами визначення строків.

Згідно з вимогами ст. 261 ч 1 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як пояснила представник позивача у судовому засіданні,  про те ,що  покійний ОСОБА_6 не підписував протокол загальних зборів про призначення  ОСОБА_2 директором товариства  та протокол засідання засновників   товариства  щодо продажу приміщення офісу підприємцю ОСОБА_3, позивачу стало відомо лише  у 2008 році , після проведення криміналістичної експертизи у кримінальній справі .

До суду з позовом позивач звернувся у квітні 2009 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності. Доводи позивача в цій частині підтверджуються копією експертного висновку ( том 1 а.с. 39-48).

За таких обставин , суд вважає, що позивач не пропустив строк звернення до суду.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,10,11,60,212-215 ЦПК України, ст.ст.145,147,148,202,203,204,208,215 ЦК України, Законом України «Про господарські товариства»суд ,-

                                                  в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ фірма «Тамерлан», ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, приватний нотаріус Рубіжанського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі –продажу нежилого вбудованого приміщення № 11, розташованого за адресою: АДРЕСА_1,  від 21.06.2005 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю, фірма  «Тамерлан», та ОСОБА_3  залишити без задоволення за їх необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено  до апеляційного суду Луганської області  шляхом подання апеляційної скарги через Рубіжанський міський суд протягом десяти днів з дня  його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання  апеляційної скарги, якщо апеляційна  скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

           СУДДЯ: