№2-139/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05.04.2007р.       Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Литвинової Р.А., при секретарі Довбань СМ.,

з участю представника позивача ОСОБА_3.,

розглянувши    у    відкритому    судовому    засіданні    в    залі    суду    в м.Вільногірську цивільну справу за позовом

ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2. про стягнення заборгованості за договором позики, в якому зазначає наступне.

13.07.2005р. між ним та відповідачем укладено договір безпроцентної позики, який посвідчено приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного нотаріального округу. У відповідності до п.1 договору та розписки, яка написана власноруч відповідачем на цьому ж договорі позики він передав, а відповідач прийняв у власність 30 000.00 грн.

Згідно п.2 договору із позиченої суми 15 000.00грн. відповідач зобов'язується повернути йому готівкою до 01.09.2005р., а інші 15 000.00 грн.-до 01.10.2006р.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст.526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

В порушення умов договору та зазначених норм законодавства відповідач своє зобов'язання щодо повернення йому 15 000.00 грн. до 01.09.2005р. не виконав, отже сума основного боргу складає 15 000.00 грн.

У відповідності ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Згідно з 4.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої ціни, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 2

Позивач зазначає, що відповідно до його розрахунку розмір інфляційної суми за період з 01.09.2005р. - до 04.09.2006р. складає 1320.00грн., розмір 3% річних складає 454.93 грн., сума основного боргу складає 15 000.00 грн. Зазначені суми позивач просить стягнути з відповідача, поклавши на нього також судові витрати.

Згодом позивач звернувся з заявою про збільшення позовних вимог, в якій зазначає, що просить читати його позовну заяву у новій редакції. Він вказує, що сума основного боргу відповідача перед ним складає 30 000.00 грн. За період з 01.09.2005р. по 18.12.2006р. розмір інфляційних складає 3180.00 грн., 3% річних складає суму 681.78 грн. Зазначену суму він просить стягнути з відповідача, а також покласти на нього судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що неодноразово належним чином був повідомлений судом про дату та місце розгляду справи. В матеріалах справи є відомості про направлення судом судових повісток, деякі з них повернулись до суду з поміткою, що сплинув строк зберігання, тому в черговий раз він був повідомлений про дату та місце слухання справи через засіб масової інформації (а.с.8,11-13,15,16,23-25,29,31-36,38-40,41). Від нього не надійшло повідомлення про причини неявки в судове засідання чи про розгляд справи без його участі.

У відповідності до ст.224 ЦПК України, з врахуванням зазначених вище обставин суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що представник позивача не заперечує.

В судовому засіданні представник позивача, що діє від його імені на підставі довіреності (а.с. 10), суду пояснив, що він повністю підтримує позовні вимоги з врахуванням змін до позову, просить винести рішення про стягнення на користь позивача з відповідача 33 861.78грн., з яких : 30 000.00грн.-сума основного боргу, 3180.00грн. - інфляційні, 681.78грн. -3% річних. Також він просить відшкодувати за рахунок відповідача понесені ним судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрат на оплату за розміщення об'яви в газеті про виклик відповідача до суду.

Матеріалами справи встановлено наступне.

Позивачем при подачі позову було надано розрахунок суми боргу (а.с.5), а при збільшенні суми позовних вимог розрахунок суми позову було уточнено (а.с.22).

13.07.2005р. між сторонами було укладено договір безпроцентної позики, що підтверджується його копією (а.с.6).

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з"ясувавши обставини, на які посилався представник позивача як на підставу своїх вимог, які підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1. з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи і доведено в судовому засіданні, 13.07.2005р. між сторонами було укладено договір позики грошових коштів

3

в сумі 30 000.00грн., половину з них відповідач зобов'язувався повернути в строк до 01.09.2005р., а другу половину - в строк до 01.10.2006р.

В судовому засіданні також встановлено, що відповідачем умови договору не виконуються, борг позивачеві до теперішнього часу не повернуто.

В ст. 11 ч.2 п.1 ЦК України зазначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Ст. 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від зобов'язання. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, (ст. 526 ЦК України) і у встановлений зобов'язанням строк (ст.530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Ст. 1049 ЦК України містить обов'язок" позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. У відповідності до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

На підставі вищезазначеного позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, а саме : по сплаті державного мита - 339.00 грн.., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30.00 грн., 75.00грн. - вартість розміщення об'яви в засобах масової інформації про виклик відповідача до суду, що підтверджується документально (а.с.43).

Керуючись ст.ст.88, 212-215, 224-228 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11ч.2 п. 1,525,526, 530, 625, 626, 629, 1048-1050 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, 1975 року народження, що проживає за адресою : м. АДРЕСА_1на користь ОСОБА_1 34 305.78 грн., з них : 30 000.00 грн. - сума основного боргу, 3180.00грн. - інфляційні, 681.78грн. -3% річних, 339.00 грн. - витрати по оплаті державного мита, 30.00грн. -витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, 75.00 грн. -витрати, пов'язані з оплатою вартості розміщення об'яви в газеті.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга

 4

може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільнопрський міський суд

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів.