Шевченківський районний суд м.Львова

Справа №  1-177/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

„12” квітня 2011 року    Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді  Єзерського Р.Б.

                при секретарі             Галоян К.Л.

                з участю прокурора  Соколенко В.В.

                захисника                          ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця,  гр. України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою – м. Львів, вул. Лінкольна, 1/113, згідно ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,

у с т а н о в и в :

  Підсудний ОСОБА_2 маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насильства яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого близько 22.30 год., перебуваючи по вулиці Шевченка 134 а, що у м. Львові, наніс один удар рукою у ліву скроню голови потерпілої ОСОБА_3, та ривком руки заволодів шкіряною чорною сумкою вартістю 300 гривень в якій знаходились: флакон дезодоранту «Оріфлейм» вартістю 50 гривень, жіноча косметичка чорного кольору вартістю 50 гривень, тіні для очей вартістю 25 гривень, лак для нігтів вартістю 10 гривень, олівець для очей вартістю 5 гривень, косметичний пензлик вартістю 5 гривень, пінцет металевий вартістю 5 гривень, ножиці вартістю 25 гривень, коричневий гаманець вартістю 25 гривень, кредитною карткою «приватбанку» вартістю 2.02 гривень із залишком на рахунку 252.96 гривень, гроші в сумі 30 гривень після чого разом із викраденим майном з місця вчинення злочину втік, чим завдав потерпілій ОСОБА_3, матеріальної шкоди на загальну суму 854, 04 гривень.

 Згідно висновку експертизи №400 від 22.02.2011 року у потерпілої ОСОБА_3, виявлено: синець та поверхневу рану на обличчі, крововилив в білкову оболонку лівого ока, синець в ділянці лівого колінного суглобу. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 05 лютого 2011 р. та відносять до легкого ступеня тяжкості.

 В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому розкаявся та пояснив, що 05.02.2011 року він перебував на роботі, що за адресою м. Львів вул. Татарбунарська, де у гаражі ремонтував автомобіль котрим керує по дорученню. Під час того коли перебував у гаражі, протягом дня вживав алкогольні напої. Близько 22.00 год. йдучи по вулиці Шевченка, він побачив на відстані приблизно 5-7 метрів потерпілу ОСОБА_3 яка була одягнена в дублянку, та розмовляла по мобільному телефону, а також в руці  в неї була чорного кольору сумка. Побачивши дану сумку підсудний ОСОБА_2 вирішив її викрасти, оскільки думав, що там є гроші та інші цінні речі якими він б міг скористатись. За потерпілою ОСОБА_3  підсудний ОСОБА_2 йшов приблизно п’ять хвилин, та коли вона дійшла до будинку №134 а по вулиці Шевченка то він ззаду підбіг до неї та  лівою рукою схопив за її сумку і потягнув на себе, однак вирвати її підсудний ОСОБА_2 не зміг та потерпіла обернулась обличчям до нього, після чого він правою рукою наніс їй удар в голову від якого потерпіла впала та впустила сумку та підсудний ОСОБА_2 з даною сумкою почав тікати. З викраденою ним сумкою, він побіг в протилежному напрямку від жінки та відбігши приблизно 10-15 метрів підсудний ОСОБА_2 побачив свідка ОСОБА_4 котрий йшов назустріч йому та поставив йому  підніжку від якої підсудний ОСОБА_2 впав та випустив з рук сумку. Після того підсудний ОСОБА_2 швидко піднявся та залишивши сумку побіг до офісу, а саме до охоронців, де і залишився ночувати. Про те, що він вкрав сумку підсудний ОСОБА_2 нікому не повідомляв та про це ніхто не знав.

Так 14.02.2011 року коли підсудний ОСОБА_2 прийшов з роботи до хати приблизно в 19.00 год., до нього додому прийшли працівники міліції та сказали йому, щоб з ними проїхав у Шевченківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області для того щоб перевірити його дані, оскільки він раніше судимий. Приїхавши у Шевченківський РВ м. Львова працівники міліції запитали його чи знає щось про факт відкритого викрадення майна, що мав місце 05.02.2011 року по вулиці Шевченка 134а у м. Львові. Почувши дане запитання він вирішив працівникам міліції розповісти, що даний злочин вчинив він та написав власноручно явку з повинною та щиросердечно розкаявся у вчиненому злочині, а також надав пояснення з даної події.

    Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини, його  винуватість у вчиненні злочинів повністю і об’єктивно стверджується  зібраними в ході досудового слідства доказами, які зазначені в обвинувальному висновку. Фактичні обставини справи, які підтверджуються цими доказами, не оспорювались в судовому засіданні ні підсудним ОСОБА_2, ні іншими учасниками судового розгляду.

  Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину повністю та об’єктивно доведена та його дії органом досудового слідства правильно кваліфіковано за ст. 186 ч.2 КК України, оскільки своїми умисними діями він вчинив відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого.

  Призначаючи підсудному ОСОБА_2 міру покарання, суд враховує характер  тяжкості вчиненого ним злочину, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, який позитивно характеризується по місцю проживання та праці, обставинами, що пом’якшують міру покарання підсудного є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину відсутність негативних наслідків, завдана злочином шкода відшкодована в добровільному порядку та приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

 Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

  ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років   позбавлення волі.

  На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років  іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

  Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця постійного проживання та періодично з’являтись в органи кримінально-виконавчої системи для  реєстрації.

  Раніше обраний ОСОБА_2 запобіжний захід – підписка про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

  Речові  докази  по справі (а.с.62-70), які знаходяться під зберігальною розпискою в потерпілої ОСОБА_3 (а.с.70) – повернути цій потерпілій.

  На вирок може бути  подана апеляція до апеляційного  суду  Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський  районний суд м. Львова.

Суддя   ОСОБА_5