КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

                                                                                          Справа № 2-708/11 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27.01.2011 року                              Корабельний районний суд  м. Миколаєва у складі:

                     головуючого –судді Непши О.І.,

при секретарі –Піроженко А.О. ,

за участю представника позивача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа –Південна товарна біржа, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності,

в с т а н о в и в :

29 жовтня 2010 року позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка вказує на те, що 07 лютого 1996 року між нею та відповідачкою на Південній товарній біржі укладений договір купівлі-продажу             земельної ділянки № 5-А по вул. Третій Козацькій в м. Миколаєві, який зареєстрований під № 3594, загальною площею 0, 10 га. Позивачка сплатила обумовлену суму за придбане нерухоме майно, а відповідачка передала земельну ділянку, якою позивачка користується. Також позивачка отримала від відповідачки оригінал державного акту на право приватної власності на землю. Таким чином сторони виконали свої обов’язки за договором. В комунальному підприємстві «Миколаївське міське бюро технічної інвентаризації»позивачка право власності на вказану земельну ділянку не реєструвала. На теперішній час позивачка має намір розпорядитися своїм майном, проте не може цього зробити на тій підставі, що укладена на біржі угода купівлі-продажу нерухомості є недійсною, тому що всі договори щодо нерухомого майна, де хоча б однією зі сторін, є громадянин, мають бути посвідчені нотаріально, а біржові угоди щодо нерухомого майна к подальшим нотаріальним діям не приймаються. Зазначає, що сторони виконали всі умови договору, проте відповідачка наразі ухиляється від нотаріального посвідчення договору, відтак, позивачка змушена звернутися до суду за визнанням укладеної угоди купівлі-продажу нерухомого майна дійсною та визнанням за нею права власності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягаючи на їх задоволенні, обставини, викладені у позові, підтвердила.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про отримання судової повістки, будь-яких заперечень з приводу позову не надала.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про час і місце розгляду справи сповіщена завчасно і належним чином, проте надала суду заяву, в якій просила слухати справи за відсутності представника, проти задоволення позову не заперечувала (а.с.11).  

За згодою представника позивачки суд в порядку ст.224 ЦПК України проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів без участі відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши письмові докази, наявні у справі, суд з’ясував такі фактичні обставини.

07 лютого 1996 року між ОСОБА_3 (покупець) та ОСОБА_4 (продавець) на Південній товарній біржі укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Третя Козацька, 5-А, загальною площею 0, 10 га. для індивідуального житлового будівництва, який зареєстрований під № 3594. Сума угоди склала 113 000 000 крб. (а.с.6, 7).

Сторони виконали умови договору, покупець сплатила обумовлену суму коштів, а продавець прийняла її та передала земельну ділянку.

На сьогоднішній день позивачка має намір розпорядитися спірним майном, проте не може укласти нотаріальний договір через те, що нотаріальна контора не вважає біржову угоду купівлі-продажу земельної ділянки правовстановлюючим документом, а відтак і не визнає право власності позивачки на ділянку.

Як встановлювала ч.1 ст.227 ЦК України (в редакції 1963 року), чинного на момент укладення угоди, договір купівлі-продажу земельної ділянки земельної ділянки повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Разом із тим, згідно із ч.2 ст.47 ЦК України (в редакції 1963 року), якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Аналогічні положення також закріплені і в ч.2 ст.220, ст.657 ЦК України (в редакції 2003 року), чинного на час розгляду справи.

Крім того, як встановлювала ч.2 ст.12 Закону України «Про власність697-XII від 07 лютого 1991 року, чинного на час укладення угоди, громадянин набуває права власності, на майно, одержане, зокрема, внаслідок укладення угод, не заборонених законом.

Суд вважає, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу, виконали угоду, набули прав відповідно покупця і продавця, втім продавець ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, що позбавляє позивачку можливості підтвердити законність набуття спірного майна у позасудовому порядку.

Відтак, суд находить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.208, 213-215 ЦПК України, суд  

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме –земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва площею 0, 10 га, розташованої за адресою: місто Миколаїв, вулиця Третя Козацька, 5-А (п’ять-А), який укладений              07 лютого 1996 року між ОСОБА_3 (покупець) та ОСОБА_4 (продавець) на Південній товарній біржі, зареєстрований під                  № 3594.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва площею 0, 10 га, розташовану за адресою: місто Миколаїв, вулиця Третя Козацька, 5-А (п’ять-А).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: