Справа № 11 а-610 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Обрізко ЇМ.
Категорія ст. 187 ч.2 Доповідач: Яременко О.Д.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня 01 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого Леона.О.І.
Суддів Волинця М.М., Яременка О.Д.
з участю прокурора Зданкевич І.С.
засудженого ОСОБА_1, законного представника
неповнолітного засудженого ОСОБА_2.- ОСОБА_3
захисників-адвокатів ОСОБА_4.,ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за
апеляціями засудженого ОСОБА_1, його захисника адвоката .ОСОБА_4. захисника засудженого ОСОБА_2. - адвоката ОСОБА_5
на вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 16 лютого 2006 року
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_1,
який народився ІНФОРМАЦІЯ_1в місті Бориславі Львівської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, не працюючого, не судимого, проживаючого за адресою; АДРЕСА_1
та ОСОБА_2,
який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті
Бориславі Львівської області, українця, громадянина
України, з неповною середньою освітою; учня
Бориславського професійного ліцею, не одруженого,
не судимого, прожираючого за адресою:
АДРЕСА_1 -
засуджено обидвох за ст. 187 ч.2 КК України до позбавлення волі із конфіскацією майна:
ОСОБА_1, - строком на сім років;
ОСОБА_2. - строком на шість років.
Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2. залишено без зміни - взяття під
варту.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2. обчислюється з 29
липня 2005 року. .
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог закону. .
Судові витрати в сумі 258 грн.92 коп. покладено на засуджених.,
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними та засудженого за вчинення злочину за таких обставин.
ОСОБА_1, неповнолітній ОСОБА_2 та не встановлена слідством особа на ім."я ОСОБА_7, 28 липня 2005 року близько 23 години, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи в парку курорту, що по АДРЕСА_2-Львівської області, побачивши ОСОБА_8 та неповнолітню ОСОБА_9., за пропозицією ОСОБА_7 а вирішили пограбувати останніх. Реалізуючи намір пограбування, невстановленз слідством особа на ім"я ОСОБА_7 схопила ОСОБА_8 за шию ззаді та приставила йому до . голови пневматичний компресійний пістолет, який належав ОСОБА_1, представляючи його як вогнепальну зброю. ОСОБА_1 схопив неповнолітню ОСОБА_6. ззаді, закривши їй рукою рота, а неповнолітній ОСОБА_2 , погрожуючи застосуванням зброї та насильства небезпечного для життя та здоров"я потерпілих, наказав їм віддати гроші.
Сприймаючи погрозу зброєю як реальну загрозу життю та здоров"ю, ОСОБА_8 віддав ОСОБА_2 свій мобільний телефон „Sharp GХ-15" вартістю 900 грн. Після цього ОСОБА_1, неповнолітній ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа на ім."я ОСОБА_7 з місця події окрились.
На вирок подано апеляції засудженим ОСОБА_1, його захисником - адвокатом ОСОБА_4 та захисником засудженого ОСОБА_2. - адвокатом ОСОБА_5
Всі апелянти, не оспорюючи кваліфікацію дій засуджених та доведеність їхньої
вини у вчиненні злочину, вказують, що суд не врахував при призначенні їм міри
покарання всіх обставин, що пом'якшують покарання: активне сприяння розкриттю
злочину, добровільне відшкодування потерпілим матеріальної і моральної шкоди, стан:
здоров"я.
Також апелянти вказують, що призначене ОСОБА_1 і ОСОБА_2. покарання не відповідає тяжкості злочину, та особі засуджених. Обидва засуджених не були організаторами злочину, від злочину ніяких тяжких наслідків для 'потерпілих не наступило, претензій до засуджених вони не мають. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ОСОБА_1теризуються з позитивної сторони, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, у вчиненому щиро розкаялись, а ОСОБА_2 ., крім того, являється неповнолітнім.
На підставі викладеного апелянти просять застосувати до засуджених ст.69 КК України та пом'якшити їм міру покарання. А адвокат ОСОБА_5, крім того, просить звільнити ОСОБА_2. від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, його захисника -адвоката ОСОБА_4., законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3, захисника засудженого ОСОБА_2. - адвоката ОСОБА_5, котрі підтримали подані апеляції, заслухавши міркування прокурора, котрий висловив думку щодо залишення вироку без зміни, розглянувши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_1, та його захисника - адвоката ОСОБА_4. задоволенню не підлягають, а апеляція захисника засудженого ОСОБА_2. - адвоката ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню. До такого, висновку колегія суддів приходить, виходячи із наступного.
Суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_1 покарання за вчинений злочин, врахував в якості обставин, що пом'якшують його покарання, те, що він у вчиненому щиро розкаявся. Враховані судом були і інші обставини, зокрема, те, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно ОСОБА_1теризується та його стан здоров'я.
З врахуванням наведеного суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 за вчинений злочин мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 187 ч.2 КК України.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів, встановила, що
всупереч доводам апелянтів ОСОБА_1 і ОСОБА_4. суду першої інстанції було відомо про стан здоров"я ОСОБА_1, про його роль у вчиненні злочину, його відношення до злочину та про позицію потерпілих до ОСОБА_1 щодо відшкодування ним збитків, завданих потерпілим.
Враховуючи викладене колегія суддів не вбачає обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину і які б послужили підставою для застосування до нього ст.69 КК України, тобто для призначення ОСОБА_1 покарання за вчинений злочин нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.187 ч.2 КК України.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 покарання за вчинений злочин, яке відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого і є справедливим, а тому вважає необхідним відмовити в задоволенні апеляцій засудженому ОСОБА_1 та його захиснику - адвокату ОСОБА_4
Як видно із вироку, суд першої інстанції пизначаючи покарання за вчинений
злочин ОСОБА_2., врахував в якості обставин, що пом'якшують його покарання, те, що він у вчиненому щиро розкаявся, являється неповнолітнім, його стан здоров"я та хорошу поведінку до вчинення злочину.
Враховані судом були і інші обставини, зокрема, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно ОСОБА_1теризується, виховувався в неповній СІМ'Ї.
Наведені вище пом'якшуючі покарання обставини суд визнав такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину та з урахуванням його особи застосував до нього ст.69 КК України, на підставі якої призначив ОСОБА_2. покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.187 ч.2 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції хоча і послався у вироку на обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_2. і призначив йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції інкримінованої йому статті КК України, але не в достатній мірі врахував ці обставини при призначенні йому покарання.
3 урахуванням викладених судом першої інстанції обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, з урахуванням .його особи - він є неповнолітнім, виховувався без батька, ОСОБА_1теризується тільки з позитивної сторони, страждає астмою, з урахуванням його меншої ролі у вчиненні злочину, де він підпав під вплив повнолітніх співучасників, колегія суддів приходить до висновку про доцільність застосування до ОСОБА_2; ст.69 КК України, на підставі якої призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 187 ч.2 КК України, та більш м"яке, ніж призначив суд першої інстанції.
Разом з тим, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції захисника засудженого ОСОБА_2. - адвоката ОСОБА_5 в частині звільнення ОСОБА_2. від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення може бути досягнуто лише в місцях позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_4. - залишити без задоволення. Апеляцію адвоката ОСОБА_5 .в інтересах засудженого ОСОБА_2.. задовольнити частково.
Вирок Трускавецького міського суду Львівської області від 16 лютого 2006 року в частині засудження ОСОБА_2. змінити, пом'якшивши йому міру покарання.
Вважати - ОСОБА_2 засудженим за ст. 187 ч.2 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 4 (чотири) роки позбавлення волі із конфіскацією майна.
В решті цей вирок залишити без зміни.
Головуючий:
Судді:
4