№2-645/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 травня 2007 року Доброігільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лаврушина О.М.

за участю секретаря Верній М.Г.

позивача                     ОСОБА_1

відповідача                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації і відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації і відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач позов підтримала і пояснила, що за час роботи відповідача на посаді головного бухгалтера шахти "Алмазна" ДП "Добропіллявугілля", він заставляв її та інших працівників шахтної їдальні виконувати різні роботи у нього вдома, в наслідок чого між ними виникли неприязні стосунки.

Потім ОСОБА_2 було звільнено з роботи і у своєму звільненні відповідач звинувачує її.

З травня 2006 року ОСОБА_2 став звертатися до людей які відзначали різні події в шахтній їдальні написати заяви в тому, що вона як директор їдальні обдурювала їх при закупівлі продуктів харчування.

Такі заяви люди писали, так як відповідач обіцяв їм повернути зайві гроші.

Пізніше відповідач не маючи ні яких повноважень став звертатися в правоохоронні та контролюючі органи з вимогою притягти її до кримінальної відповідальності.

За заявами відповідача в їдальні неодноразово проводилися перевірки, але порушень виявлено не було.

Особи які написали заяви на прохання відповідача при дачі пояснень працівникам контрольно-ревізійного відділу вказали, що вони дійсно писали заяви, але претензій до директора їдальні не мають.

Відповідач також погрожував їй фізичною розправою.

Позивач вважає, що всі ці дії відповідача ганьблять її честь, гідність і ділову репутацію, так як вона більше 20 років пропрацювала директором шахтної їдальні і заробила бездоганну репутацію.

Своїми діями відповідач завдав їй моральну шкоду яка заключається в нервових переживаннях, погіршився стан здоров'я, піднявся тиск у зв'язку з чим вона з 3 липня по серпень 2006 року знаходилась на лікарняному.

Неправдиві відомості негативно відображаються на її відносинах з працівниками їдальні, порушили її життєвий устрій.

Моральну шкоду вона оцінює в 10000 гривень.

2

Просить суд зобов'язати ОСОБА_2 зупинити розповсюдження неправдивих відомостей, зобов'язати його публічно спростувати неправдиві відомості та стягнути з відповідача моральну шкоду.

Відповідач позов не визнав і пояснив, що до його звільнення з посади головного бухгалтера шахти "Алмазна" у нього з позивачкою були хороші стосунки.

Потім йому стало відомо, що в його звільненні винна позивачка, яка звинуватила його в написанні "кляуз".

Після цього він дійсно звертався в правоохоронні та контролюючі органи з проханням провести перевірку роботи їдальні. Він також звертався до громадян які відзначали різні події в шахтній їдальні з проханням вказати яку суму вони заплатили за їх обслуговування, щоб потім перевірити яку суму було внесено до каси їдальні.

Заяви люди писали добровільно без будь якого тиску з його боку.

Ні яких наклепів чи ганьблячих честь і гідність позивачки відомостей він не розповсюджував і ніколи її не ображав.

Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадянина та організацій" від 28 вересня 1990 року із відповідними змінами, під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній особі.

Як вбачається з матеріалів справи і не оспорюється сторонами, ОСОБА_2 дійсно звертався до громадян з проханням написати заяви та вказати яку суму вони сплатили за обслуговування їх в їдальні шахти "Алмазна".

Ні яких відомостей які б ганьбили честь, гідність та ділову репутацію позивачки серед заявників та інших осіб він не розповсюджував.

За заявам вищевказаних осіб які відповідач передав в контрольно-ревізійний відділ, в шахтній їдальні було проведено перевірку в ході якої були виявлені порушення, а саме встановлена недостача товарно-матеріальних цінностей по продовольчим дільницям їдальні шахти у розмірі 2728,68 гривень, відсутність розрахунків розмірів встановлених надбавок, не мається дозволу на проведення масових заходів (розважальних заходів, поминальних обідів та інше).

Тобто заяви відповідача про порушення бухгалтерського обліку в шахтній їдальні були не безпідставні, що підтверджується матеріалами перевірки КРВ.

З листа Доброігільської О ДПІ вбачається, що при проведенні перевірки їдальні та кафе "Золотий півник" 20 лютого та 7 березня 2007 року де працює позивачка, також були виявлені порушення, а саме невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунку, не виставлено 80 цінників на товар що продається та інше.

Посилання позивачки на те, що своїми звернення до правоохоронних та контролюючих органів відповідач порочив її честь, гідність і ділову репутацію є безпідставними, так як в даному випадку відповідач використав надане ст.34 Конституції України право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Крім того, заяви про неправильні розрахунки за обслуговування в шахтній їдальні були написані не відповідачем, а сторонніми громадянами що підтверджується їхніми поясненнями, ксерокопії яких маються у справі.

В матеріалах справи мається заява відповідача від 4 січня 2007 року де він вказав, як могла зловживати своїм службовим становищем позивачка, але немає

3

жодних висловів які б посягали на честь і гідність позивача та були принизливі для неї.

Надана позивачкою виписка з протоколу №13 засідання профсоюзного комітету шахти "Алмазна" від 11 вересня 2006 року не стосується даної справи, так як на цьому засіданні розглядались зауваження відповідача на роботу посадових осіб шахти і отримана інформація від відповідача прийнята до уваги.

Таким чином, позивачка не надала суду доказів, які б підтвердили, що відповідач розповсюджував про неї неправдиві відомості які ганьбили б її честь, гідність та ділову репутацію.

Керуючись ст.ст. 11,212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди відмовити.

На рішення може бути подано апеляцію в Апеляційний суд Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.