Справа № 22-ц-767/06               Головуючий у 1 інстанції Костюкевич О.К.

Категорія №18                                                 Доповідач Сівчук Є.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 серпня 2006 року                                                             місто Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого Сівчука Є.І.

суддів Шевчук Л.Я., Карпук А.К.

при секретарі Савчук О. 8.

з участю позивача ОСОБА_1

пр. відповідача Копетюка М.І.

третьої особи ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обрій" про відшкодування майнової та моральної шкоди за апеляційними скаргами позивачки ОСОБА_1 та відповідача ТзОВ "Обрій" на рішення Луцького міськрайонного суду від 7 червня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

6 березня 2006 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ТзОВ "Обрій" про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 29 липня 2006 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЗІЛ-431412 з подовженою стрілою, по вул. Ковельській в м. Луцьку, виконуючи поворот праворуч не з відповідного крайнього правого положення на проїжджій частині, не пропустив автомобіль "Мерседес-Бенц" під керуванням громадянина ОСОБА_3 держномер НОМЕР_1, в результаті чого допустив зіткнення з ним.

Внаслідок даної автошляхової пригоди, вона як пасажир автомобіля "Мерседес-Бенц" отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою довготривалого розладу здоров'я.

Винність ОСОБА_2 стверджується вироком Луцького міськрайонного суду від 4 жовтня 2005 року та ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області від 29 листопада 2005 року, якою на підставі Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року провадження по справі закрито на підставі ст.6 ч.1 п.4 КПК України.

На момент автошляхової пригоди ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі, а тому власник джерела підвищеної небезпеки ТзОВ "Обрій" повинен відшкодувати спричинену їй матеріальну та моральну шкоду.

В результаті спричинених їй тілесних ушкоджень проходила курс стаціонарного і амбулаторного лікування.

На автотранспорт яким вона добиралась до лікарні витрачала кошти на бензин, що становить суму 167 грн. 73 коп. в підтверджується чеками.

В зв'язку з перенесенням фізичного болю та душевних страждань їй спричинена моральна шкода яку оцінює в 10000 грн.

В процесі розгляду справи позивачка збільшила позовні вимоги і просила стягнути 15000 моральної шкоди.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 7 червня 2006 року позов задовольнено частково. Стягнуто з ТзОВ "Обрій" в користь ОСОБА_1 4000 /чотири тисячі/ гривень моральної шкоди та 8 грн. 50 коп. судового збору в доход держави.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням зазначає, що суд безпідставно відмовив у стягненні спричиненої матеріальної шкоди і занизив розмір відшкодування моральної шкоди не врахувавши фактичні обставини справи, спричинені тілесні ушкодження, що привели до погіршення стану здоров'я.

Покликаючись на зазначені обставини, просить рішення суду змінити та стягнути з відповідача 15 тис. моральної шкоди та 167 грн. 73 коп. матеріальної шкоди.

Відповідач ТзОВ "Обрій" в апеляційній скарзі зазначає, що розмір стягнутої моральної шкоди занадто завищений і не відповідає ступеню вини відповідача.

Просить змінити рішення, зменшити суму відшкодування до 2000 грн.

Заслухавши позивачку ОСОБА_1, яка свою апеляційну скаргу підтримала, а скаргу відповідача заперечила, представника відповідача Копетюка М.І., третю особу ОСОБА_2 які скаргу позивачки заперечили, а скаргу відповідача підтримали, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення скарг із слідуючих підстав.

При розгляді справи судом встановлено, що 29.07.2004 року з вини водія автомобіля ЗІЛ-431412 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 трапилась автошляхова пригода, в результаті якої пасажир автомобіля "Мерседес-Бенц" ОСОБА_1 одержала тілесні ушкодження середньої тяжкості /а.с. 6, 8-11/.

Винність ОСОБА_2 стверджується вироком Луцького міськрайонного суду від 4 жовтня 2005 року та ухвалою апеляційного суду від 29 листопада 2005 року /а.с. 6/.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі /право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо/ володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено, відповідач є власником автомобіля ЗІЛ-431412, а тому на нього підставно покладено обов'язок відшкодувати спричинену шкоду.

Враховуючи обставини справи, що позивачці нанесені середньої тяжкості тілесні ушкодження, вона перенесла біль, проведення операції, психічні переживання за стан здоров'я, суд підставно стягнув моральну шкоду визначивши її в розмірі 4000 грн.

Оскільки позивачкою не представлено доказів, що саме для поїздок на лікування були понесені нею витрати на придбання бензину, тому у стягнення матеріальної шкоди судом підставно відмовлено.

Доводи апелянта ТзОВ "Обрій", що розмір стягненої моральної шкоди завищений, підлягають відхиленню, оскільки судом враховані всі обставини справи, наслідки вчиненого, обсяг фізичних і моральних страждань.

Рішення суду відповідає вимогам закону. Порушень норм матеріального і процесуального права при його ухваленні не допущено.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та відповідача ТзОВ "Обрій" м. Ківерці - відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 7 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /-/ Сівчук Є.І.

Судді /-//-/ Шевчук Л.Я., Карпук А.К.