АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2006 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Оксентюка В.Н.
суддів Хомицького А.М., Крисюка С.М.
з участю прокурора Черняк Л.Й.
засудженого ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Любешівського районного суду від 8 червня 2006 року, яким ОСОБА_1, українець, громадянин України, освіта вища, житель ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимий,
засуджений за ст.365 ч.1 КК України на 3 /три/ роки обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на три роки; за ст.366 ч.1 КК України на один рік обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій терміном на один рік.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування засудженому визначено 3 /три/ роки обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки.
На підставі ст.75, 76 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
На засудженого покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, періодично з'являтись для реєстрації в ці органи.
На підставі ст.1 п."є" Закону України "Про амністію" від 11.07.2003 року ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного судом покарання.
Вирішена вироком доля речових доказів.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати
ВСТАНОВИЛА:
Даним вироком ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 6 червня 2003 року він, перебуваючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2,
Справа № 11-434 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Гладіч Н.І.
ст.365 ч. 1, 366 ч. 1 КК України Доповідач Оксентюк В.Н.
будучи службовою особою, одноособово, без рішення ліквідаційної комісії, діючи з перевищенням своїх службових повноважень, використовуючи складений особисто завідомо неправдивий протокол загальних зборів співвласників майнових паїв СВК "Перемога" НОМЕР_1 незаконно реалізував 84 фундаментні блоки, з незавершеного будівництва магазину с. Погулянка Любешівського району, чим заподіяв СВК "Перемога", як юридичній особі, істотну шкоду в сумі 3864 грн.
Він же, з метою реалізації фундаментних блоків незавершеного будівництва магазину с. Погулянка Любешівського району, належних СВК "Перемога" під час ліквідації кооперативу підробив протокол загальних зборів співвласників майнових паїв НОМЕР_1, який використав 6 червня 2003 року як дозвіл при укладенні угоди купівлі-продажу 84 фундаментних блоків з незавершеного будівництва магазину в с. Погулянка Любешівського району громадянину ОСОБА_2.
Засуджений ОСОБА_1 подав на вирок апеляцію в якій вказав, що інкримінованих йому органами досудового слідства злочинів він не вчиняв. Кримінальна справа щодо нього неодноразово органами досудового слідства закривалась на підставі ст.6 ч.2 КПК України. 8 серпня 2003 року о/у ДСБЕЗ Любешівського РВ УМВС по факту продажу фундаментних блоків в порушенні кримінальної справи відмовлено за ст. 6 ч.2 КПК України. Вказана постанова ніким не скасовувалась.
При проведенні повторної будівельно-технічної експертизи експертом на місці події було виявлено не 84, а 66 фундаментних блоків загальною вартістю 3036 грн. В касу кооперативу було внесено за блоки 2100 грн. Різниця між оціночною експертною вартістю на фактично проданою вартістю блоків становить 936 грн., що не являється істотною шкодою. Тому в його діях відсутній склад злочину. Вважає, що збитків кооперативу спричинено не було, оскільки фундаментні блоки покупцем забрані не були, а в процесі слідства були передані на зберігання сільському голові.
Протоколу загальних зборів за НОМЕР_1 він не підробляв.
Прохає вирок суду скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину.
В поданому прокурором Любешівського району на апеляцію запереченні вказується, що постанова від 8 серпня 2003 року про відмову в порушенні кримінальної справи скасована прокурором району 9 лютого 2004 року з одночасним порушенням щодо ОСОБА_1 кримінальної справи за ст.364 ч.2 та ст.366 ч.2 КК України.
Посилання в апеляції ОСОБА_1 на те, що покупець блоків не забрав, а тому відсутня подія злочину не відповідає обставинам справи так як блоки були реалізовані і кошти за них поступили в касу кооперативу. Прохає вирок суду залишити без змін, а апеляцію - без задоволення.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, доводи апеляції та заперечення на неї, заслухавши пояснення ОСОБА_1, який апеляцію підтримав, міркування прокурора про залишення вироку без змін, а апеляції без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, виявляти як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Вказаних вимог закону при проведенні досудового слідства слідчими органами не дотримано.
Із матеріалів кримінальної справи та пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення вбачається, що останній звинувачується у вчиненні двох посадових злочинів, а саме в перевищенні службових повноважень та в службовому підлозі.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст.365 ч.1 КК України є настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння істотної шкоди.
Разом з тим, в постанові про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого від 10 листопада 2005 року та в постанові про зміну обвинувачення від 23 травня 2006 року (т.2 а.с. 126; т.3 а.с. 122) органами досудового слідства констатується лише факт реалізації засудженим фундаментних блоків та незавершеного будівництвом магазину, а не розкривається суть обвинувачення за ст. 365 ч.1 КК України з усіма ознаками складу даного злочину.
В процесі розслідування кримінальної справи досудовим слідством допущена суттєва неповнота досудового слідства, а також взаємовиключаючі суперечності, які ні судом, ні слідством не усунуті.
Зокрема, досудовим слідством з достовірністю не встановлено хто є власником фундаментних блоків та незавершеного будівництва. Згідно інвентаризаційного опису (т.1 а.с. 122) вказані фундаментні блоки перебувають на балансі СВК "Перемога" і обліковані на рахунку 07 "Будівельні матеріали і обладнання до монтажу".
Іншими доказами по справі стверджується, що вказані блоки належать на праві власності Любешівській райспоживспілці і які в 1991 році були безоплатно передані нею колгоспу "За перемогу" (правонаступник якого є СВК "Перемога") Любешівського району як підрядній організації для будівництва магазину (т.3 а.с. 79-82).
17.03.2006 року радою Любешівської райспоживспілки вказані блоки в кількості 84 шт. передані безоплатно громаді с. Погулянка Любешівського району для будівництва церкви. (т.3 а.с. 83)
Факт використання блоків під будівництво церкви ствердили ряд свідків, допитаних в судовому засіданні в суді першої інстанції. З'ясування вказаних обставин має суттєве значення для правильного вирішення справи.
Досудовим слідством також не усунуто суперечностей між висновком судово-почеркознавчої експертизи та показами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 (т.2 а.с. 80-86; 116; 118); не з'ясовувалось питання чи знімався арешт з майна СВК "Перемога", в тому числі з фундаментних блоків (т.2 а.с. 158-159); з достовірністю не з'ясовано хто є потерпілим по даній справі, чи спричинялись продажею блоків матеріальні збитки, то в якому розмірі (т.1 а.с. 203-204; т.2 а.с. 138, 177-179; т.3 а.с. 122; т.1 а.с. 33-35).
Також не вияснено досудовим слідством чи звертався ОСОБА_2 до суду з позовом про визнання за ним права власності на спірне майно (фундаментні блоки) і яке прийнято по справі рішення (т.2 а.с. 178).
На з'ясування тих та інших обставин судом першої інстанції 13 квітня 2006 року слідчим органом було дано судове доручення в порядку ст.315-1 КПК України (т.3 а.с. 104). Однак дане доручення виконане не було. Слідчими органами не встановлено власника спірного майна, не з'ясовано питання чи вибувало дане майно з фактичного володіння власника, чи була спричинена власнику істотна шкода.
Вказаних обставин не з'ясував і не встановив і суд першої інстанції. З'ясування цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи. Тому вирок суду не є законним та обгрунтованим і підлягає скасуванню.
Виявлена неповнота та протиріччя по справі в силу специфіки судового засідання не можуть бути усунуті в суді апеляційної інстанції та при новому розгляді справи в суді першої інстанції.
Для їх усунення слід проводити розшукові та слідчі дії, а тому, на думку колегії судців, дану кримінальну справу слід направити прокурору Любешівського району для проведення додаткового розслідування.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Любешівського районного суду від 8 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу повернути прокурору Любешівського району на додаткове розслідування.
Головуючий/-/Оксентюк В.Н.
Судді /-//-/ Хомицький А.М., Крисюк С.М.