Справа № 22-а-1259/11 19.04.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-1259/11 Головуючий у першій інстанції Пісоцький О.М.
Категорія 70 Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
П О С Т А Н О В А
іменем України
19 квітня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Базовкіної Т.М.,
суддів Колосовського С.Ю., Яворської Ж.М.
із секретарем судового засідання Величковською В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області (далі - УПФ) на постанову Арбузинського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2010р. за позовом ОСОБА_3 до УПФ про захист соціальних прав,
В С Т А Н О В И Л А:
В листопаді 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до УПФ, в якому просив поновити пропущений строк для звернення до суду з позовом, визнати протиправними дії щодо неперерахування йому як особі, яка має правовий статус дитини війни, доплати (підвищення) до пенсії, передбаченої Законом України від 18 листопада 2004 р. ,,Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон від 18 листопада 2004 р.), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2006 р. до вересня 2008 року в сумі 3699,10 грн. та зобов’язати УПФ здійснити перерахування такої допомоги і забезпечити виплату заборгованості, а також виплачувати її й надалі.
Постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2010 р. позов задоволено частково. Дії УПФ визнано неправомірними та зобов'язано здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, однак без вказівки про кінцеву дату такого нарахування та виплати.
В апеляційній скарзі УПФ, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просило постанову скасувати і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Законом України від 2 грудня 2010 р. № 2748-VI ,,Про внесення змін до розділу XII ,,Прикінцеві положення" Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами" (далі – Закон № 2748-VI), який набрав чинності 30 грудня 2010 р., встановлено, що апеляційні скарги щодо справ, пов’язаних із соціальними виплатами, подані до набрання чинності вказаним Законом № 2748-VI, розглядаються апеляційними судами в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни.
Положеннями ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Однак, згідно з п. 17 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 р. ,,Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. на цей рік зупинено.
До того ж, Законом України від 19 січня 2006 р. ,,Про внесення змін до Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2006 рік" із положень Закону України від 20 грудня 2005 р. ,,Про Державний бюджет України на 2006 рік" виключено п. 17 ст. 77 вказаного вище Закону, а новою редакцією ст. 110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., запроваджуються у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Між тим, протягом 2006 р. Кабінет Міністрів України не приймав рішень на виконання вимог ст. 110 Закону України від 20 грудня 2005 р. ,,Про Державний бюджет України на 2006 рік". А тому пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., у 2006 р. запроваджені не були.
В свою чергу, п. 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. зупинено на 2007 р. із урахуванням ст. 111 названого вище Закону.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 р. ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення на 2007 р. дії ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р.
Після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року, тобто з цього часу відновилось право позивача на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в іншій редакції, яка зазначає виплату цього підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни.
Зазначені рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Кабінету Міністрів України надано право у 2009 р., а потім і у 2010 році, встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, їх дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом від 18 листопада 2004 р. залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» будь-яких обмежень дій ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. не передбачено.
Нарахування та виплата у 2009 році та січні - липні 2010 року дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р.
Отже, в межах позовних вимог право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р., мають діти війни з 9 липня по 31 грудня 2007 р., з 22 травня по 31 грудня 2008 р., з 1 січня по 31 грудня 2009 р. та з 01 січня по 06 липня 2010 р. включно, що відповідає обставинам справи та вимогам цього Закону.
Суд першої інстанції, який розглядав справу за правилами адміністративного судочинства, повно та всебічно дослідив обставини спору, належно оцінив надані докази та дійшов обґрунтованого висновку, що УПФ як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, у порушення вимог ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 р. не здійснило відповідні перерахування за той період, коли дія цієї норми не була зупинена, чим і допустило протиправну бездіяльність та вірно зобов’язав здійснити відповідні нарахування та виплату за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Разом з тим, місцевим судом помилково не зазначено кінцевої дати таких нарахувань та виплат, яка має бути не пізніше дня ухвалення судового рішення, оскільки суд не може встановлювати відповідні правовідносини на майбутнє, так як невідомо чи буде взагалі порушено право позивача на такі доплати в подальшому, а тому постанова суду в цій частині підлягає зміні з зазначенням кінцевого періоду, яким є 06 липня 2010 року.
Також, суд першої інстанції не зазначив в своєму рішенні про відмову в задоволенні решти позовних вимог, в зв'язку з чим постанова місцевого суду підлягає доповненню такою вказівкою.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій із посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни не приймаються до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору. Проблеми надання бюджетних коштів УПФ для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і тому судом не розглядалися.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів УПФ, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судової постанови в повному обсязі та відмови позивачу у задоволенні всіх вимог.
Керуючись ст. ст. 195,198, 200-202,205-207 КАС України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області задовольнити частково.
Постанову Арбузинського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2010 року змінити.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області перерахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_3 як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 р. ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за періоди з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 06 липня 2010 року включно.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
В іншій частині постанову місцевого суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: