Справа № 2-470/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 березня 2011 року, Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого:судді Шабрацького Г.О.

при секретарі:

за участю позивача:

відповідача:ОСОБА_1

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 27.12.2007 року у Кам’янобрідському відділі РАЦС Луганського МУЮ, був зареєстрований шлюб між нею та відповідачем, актовий запис №374. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач просила шлюб розірвати з причин відсутності порозуміння у сім’ї, сторони втратили відчуття поваги та любові один до одного, з серпня 2009 року сторони не ведуть спільного господарства та мешкають окремо. Також, у зв’язку із тим, що відповідач нерегулярно надає матеріальної допомоги на утримання сина –ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, але він її потребує, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі ? частини всіх доходів відповідача, але не менше ніж 30 відсотків від прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення сином повноліття, тому що дохід позивачки не достатній для самостійного утримання дитини. Витрати, пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАГС просила покласти на неї.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі, та просила розірвати шлюб між нею та відповідачем.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, пояснив, що з позивачкою з квітня 2010 року мешкає окремо, спільного господарства не ведуть, згоден розірвати між ними шлюб. Матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_5 надає добровільно, але проти стягнення з нього аліментів не заперечує.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача вивчивши письмові докази, вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ст. 180 СК України «Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття». Відповідно до ст. 182 ч. 2 СК України розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому у Кам’янобрідському відділі РАЦС Луганського МУЮ, 27.12.2007 року, актовий запис №374 (а.с. 6). Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження в якому батьками дитини зазначенні ОСОБА_3 та ОСОБА_2  (а.с. 7). Подальше подружнє життя та збереження сім’ї є неможливим, сторони з квітня 2010 року мешкають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбні відношення фактично припинені. В судовому засіданні сторони категорично заперечували проти надання їм строку для примирення, оскільки фактично їх шлюб припинився з квітня 2010 року.

Враховуючи вищевикладене, те що відповідач зобов’язаний утримувати неповнолітнього сина та надавати йому необхідну матеріальну допомогу у вигляді аліментів, те, що позивач визнав позовні вимоги, та згоден розірвати шлюб та виплачувати аліменти, суд вважає вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги позивача, суд вважає можливим витрати по сплаті державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу покласти на позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи про стягнення аліментів.

Шлюб буде розірвано вдруге.

Спір про майно відсутній.

Керуючись ст.ст.104,105,110-112, 180-184 СК України, ст.ст.209, 213–215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

          Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (дівоче прізвище –Чернокалова) ОСОБА_6 зареєстрований у Кам’янобрідському відділі РАЦС Луганського МУЮ, 27.12.2007 року, актовий запис №374 –розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2, аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини усіх видів його доходу, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення сином повноліття, починаючи з 31.01.2011 року.

Відповідно до ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах сплати платежу за один місяць.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути в дохід держави з ОСОБА_2 17,00 грн.,  ОСОБА_3 від витрат звільнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 51,00 грн., та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи про стягнення аліментів в сумі 120,00 грн.

Рішення набирає сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          Суддя                                                                                                       Г.О. Шабрацький