апеляційний суд
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м.Ужгород, вул. О.Довженка, 7 тел./факс: (03122) 1-53-83
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючої - Боднар О.В.
суддів - Бєлякова І.І., Собослоя Г.Г.
при секретарі -Махмутовій В.Ю.
з участю - позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, представника ДВС у м. Мукачево Козара М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3, ДВС у м. Мукачево про визнання права власності на автомобіль та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 про визнання довіреності на право керування та розпорядження автомобілем недійсною,-
УСТАНОВИЛА:
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 29 червня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено, а в позові третій особі із самостійними вимогами ОСОБА_3 про визнання договору доручення (довіреності) щодо керування та розпорядження автомобілем недійсним - відмовлено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на автомобіль марки ВАЗ 21113, реєстраційний НОМЕР_1.
В апеляційній скарзі, третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Усудовому засіданні . ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав і просив з мотивів, наведених у скарзі, задовольнити її. Первісний позивач та відповідач апеляційну скаргу не визнали, просили її відхилити.
Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд визнав, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Встановивши під час розгляду справи, що за домовленістю між сторонами позивач ОСОБА_1 купив у відповідача ОСОБА_2 спірний автомобіль марки
Справа № 22 - 1235 /06 Головуючий у 1 інстанції - Мотич В.О.
Категорія 10 Доповідач - Боднар О.В.
ВАЗ 21113, 2003 р. випуску, за суму еквівалентну 6000 доларів США, що підтвердили обидві сторони та стверджується письмовою розпискою ОСОБА_2, автомобіль був переданий у власність відповідача і знаходився у його розпорядженні на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 30.10.2005 р., однак державній реєстрації правочину у даний момент перешкоджає та обставина, що у зв'язку з виконанням рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 11859, 04 грн. на автомобіль накладено арешт, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та визнав за ним право власності на автомобіль.
Обґрунтованим є рішення суду і в частині відмови ОСОБА_3 у позові по визнання недійсною нотаріально посвідченої довіреності від 3.10.2005 р., виданої ОСОБА_1 ОСОБА_2 на керування та розпорядження автомобілем, оскільки сторонами за договором доручення було додержало загальних вимог, передбачених ст. 203 ЦК, які є необхідними для чинності правочину і підстав його недійсності не встановлено.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст.ст. 213-215 ЦПК України і передбачених ст.ст.309-311 цього Кодексу підстав для скасування немає.
Доводи апелянта висновків суду, наведених у рішенні, не спростовують, тому до уваги взяті бути не можуть.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.