ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"20" червня 2006 р. | Справа № 12/56/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Савицький Я.Ф.,
суддів Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 23.05.2006 р.
від позивача: Ягодін В.В., директор, паспорт серія ЕО №253591 виданий Вознесенським МРВ УМВС України в Миколаївській області 24.02.1997р.;
від відповідача: не з’явилися;
за участю представників сторін в судовому засіданні від 06.06.2006 р.
від позивача: Ягодін В.В., директор паспорт серія ЕО №253591 виданий Вознесенським МРВ УМВС України в Миколаївській області 24.02.1997р.;
від відповідача: не з’явилися;
за участю представників сторін в судовому засіданні від 20.06.2006 р.
від позивача: Ягодін В.В., директор паспорт серія ЕО №253591 виданий Вознесенським МРВ УМВС України в Миколаївській області 24.02.1997р.;
від відповідача: не з’явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного сільськогосподарського підприємства „Прогрес”
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 14.03.2006р.
у справі №12/56/06
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства „Прогрес”, Миколаївська область, м. Вознесенськ. вул. Папаніна, 63
до Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, Миколаївська область, Вознесенський район, с. Бузьке
про стягнення 99360грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Присутньому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.
Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд апеляційної скарги відкладено на 06.06.2006р. та на 20.06.2006р..
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.03.2006р. по справі №12/56/06 (суддя Семенов А.К.) відмовлено в задоволенні позову ПСП „Прогрес” до Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про стягнення 99360грн. з тих мотивів, що в якості предмету позивач визначив взаємовиключні поняття: позадоговірну шкоду, яка завдана йому Бузькою сільською радою відповідно до ст. 1175 Цивільного кодексу України та збитки у вигляді упущеної вигоди, які відповідно до ст. 22 та ст. 623 Цивільного кодексу України підлягають відшкодуванню у разі невиконання (неналежного виконання) зобов’язання за договором; 2) рішення Бузької сільської ради від 17.12.2001р. №2 не є нормативно-правовим актом; 3) позивачем не доведено, що йому завдана шкода в результаті прийняття органом місцевого самоврядування рішення Бузької сільської ради від 17.12.2001р. №2 саме як нормативно-правового акту, що був визнаний незаконним та скасований.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №132 від 11.04.2006р. звернулося ПСП „Прогрес”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 14.03.2006р. по справі №12/56/06 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи це тим, що ПСП „Прогрес” доведено, що згідно рішення Бузької сільської ради від 17.12.2001р. №2, внаслідок прийняття якого ПСП „Прогрес” було позбавлено можливості у період з грудня 2001 року по грудень 2004 року використовувати своє право власності на тваринницький комплекс –здавати його в оренду, і через це зазнало збитків у сумі 99360грн.
Щодо твердження суду про те, що рішення сільської ради є рішенням ненормативного характеру, то позивачем помилково вказано, що воно є нормативно-правовим актом, однак це рішення є актом ненормативного характеру (індивідуальні акти), які породжують права та обов’язки тільки у того суб’єкта, якому вони адресовані.
Крім того, господарський суд приймаючи рішення мав право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів, проте господарським судом Миколаївської області при ухваленні рішення по цій справі нічого не зробив, чим порушив права позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А :
25.10.2001р. між ПСП „Прогрес” (орендодавець) та ТОВ „Ника” (орендар) укладено договір оренди, згідно з яким орендодавець передає орендарю в строкове платне користування свинокомплекс, строк дії договору становить 5 років.
17.12.2001р. рішенням №2 Бузької сільської ради за ПСП „Прогрес” оформлено право приватної власності на нерухоме майно: тваринницький комплекс –свинарник та допоміжні приміщення. Тваринницькому комплексу надана адреса: м. Вознесенськ вул. Лобачевського, 28.
За протестом Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області від 17.06.2002р. Бузька сільська рада прийняла рішення від 18.06.2002р. за №1, яким визнала рішення Бузької сільської ради від 17.12.2001р. за №2 таким, що не відповідає чинному законодавству та скасувала вказане рішення.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.12.2004р. по справі за позовом ПСП „Прогрес” до СДП „Укрспец’юст” в особі Миколаївської філії СДП „Укрспец’юст”, відділу ДВС Вознесенського МУЮ Миколаївської області та Горульова Г.О. про визнання недійсними прилюдних торгів, свідоцтва про право власності, виданого на ім’я покупця та визнання недійсним свідоцтва про право власності на комплекс будівель за СПС „Прогрес” визнано недійсним свідоцтво на право власності, видане ПСП „Прогрес” 02.01.2002р. виконкомом Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області згідно з рішенням від 17.12.2001р. за №2 на комплекс будівель (свинокомплекс).
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 16.06.2005р. вказане рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 22.12.2004р. в частині визнання недійсним свідоцтва на право власності, видане ПСП „Прогрес” 02.01.2002р. виконкомом Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області згідно з рішенням від 17.12.2001р. за №2 на комплекс будівель (свинокомплекс), залишено без змін.
13.02.2006р. до господарського суду Миколаївської області звернулося ПСП „Прогрес” з позовною заявою до Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті неправомірного рішення органу місцевого самоврядування.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.03.2006р. по справі №12/56/06 відмовлено в задоволенні позову ПСП „Прогрес” до Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про стягнення 99360грн. з підстав, вказаних у описовій частині постанови.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПСП „Прогрес”, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області слід залишити без змін з огляду на таке.
25.10.2001р. між ПСП „Прогрес” (орендодавець) та ТОВ „Ника” (орендар) укладено договір оренди, згідно з яким орендодавець передає орендарю в строкове платне користування свинокомплекс, строк дії договору становить 5 років.
17.12.2001р. рішенням №2 Бузької сільської ради ПСП „Прогрес” оформлено право приватної власності на нерухоме майно: тваринницький комплекс –свинарник та допоміжні приміщення. Тваринницькому комплексу надана адреса: м. Вознесенськ вул. Лобачевського, 28.
За протестом Вознесенської міжрайонної прокуратури Миколаївської області від 17.06.2002р. Бузька сільська рада прийняла рішення від 18.06.2002р. за №1, яким визнала рішення Бузької сільської ради від 17.12.2001р. за №2 таким, що не відповідає чинному законодавству та скасувала вказане рішення.
З наведеного вбачається, що договір оренди між ПСП „Прогрес” та ТОВ „Ника” укладено до виникнення у орендодавця права власності на свинокомплекс. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності володіння вказаним тваринницьким комплексом на момент укладення договору.
Крім того, п.п. 1, 2 Договору оренди від 25.10.2001р. встановлено, що орендодавець передає в оренду майно по акту прийому-передачі, який є невід’ємною частиною договору.
Проте, в матеріалах справи є в наявності лише договір оренди від 25.10.2001р., а належні докази прийому-передачі орендованого майна відсутні.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача збитки –упущену вигоду з грудня 2001 року по грудень 2004 року в сумі 99360грн. у зв’язку з тим, що відповідачем прийнято незаконне рішення №2 від 17.12.2001р., з посиланням на ст. 22, 1175 Цивільного кодексу України в редакції 2003 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, при цьому збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення вказаного договору оренди ПСП „Прогрес” не набуло права власності на тваринницький комплекс, а тому не мало права розпоряджатися будівлею свинокоплекса, а тим більше здавати його в оренду.
Статтею 1175 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним та скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових осіб і службових осіб цих органів.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що рішення Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області від 17.12.2001р. за №2 не є нормативно-правовим актом з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Нормативний акт –це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) породжують права та обов’язки тільки у того суб’єкта (чи визначеного ними певного кола суб’єктів), якому вони адресовані.
Отже, враховуючи вищенаведене, рішення Бузької сільської ради від 17.12.2001р. є актом ненормативного характеру, який породжував права та обов’язки для ПСП „Прогрес”, а тому взагалі відсутні підстави до правовідносин, які виникли між сторонами застосовувати приписи ст. 1175 ЦК України.
Враховуючи вищенаведене. колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийняте у відповідності з чинним законодавством та обставинами справи, а отже, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, ГПК України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 14.03.2006р. по справі №12/56/06 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О.Т. Лавренюк