ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

В С Т А Н О В И В :

ТОВ “Промисловий фонд” м. Донецьк звернулось з позовом до ТОВ “НТП” м. Донецьк про стягнення 198849,50 коп., в т.ч. 153948 грн. боргу та 44901 грн. 50 коп. збитків у вигляді упущеної вигоди.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.03.2006 у справі № 40/18 позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ “НТП” м. Донецьк на користь позивача вартість неповернутого бензину марки А-76 у кількості 56232 літра на суму     134956,80 грн. та збитки у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) в сумі 23617,44 грн.; відповідні витрати по держмиту та інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

У задоволенні позову щодо стягнення решти частини вартості неповернутого бензину на суму 18991,20 грн. та 21284,06 грн. в позові відмовлено.

Відмовлено у задоволенні заявлених сторонами клопотань.

Рішення мотивовано частковою доведеністю позивачем позовних вимог з підстав, які викладені в його мотивувальній частині; невідповідністю клопотань сторін процесуальному законодавству.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2006 у справі № 40/18 зазначене рішення господарського суду Донецької області залишено без зміни.

У поданій касаційній скарзі ТОВ “НТП” просить скасувати ці судові рішення з підстав невірного застосування судами норм матеріального права, зокрема ст. ст. 526, 943, 953 ЦК України.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити без зміни судові рішення у справі як такі, що відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи, що було також предметом досліджень попередніх судових інстанцій, підтверджується наступне.

04.07.2005 між ТОВ “НТП” м. Донецьк та ТОВ “Промисловий фонд” м. Донецьк було укладено договір № 2 щодо відповідального зберігання паливно-мастильних матеріалів (а.с.9).

На виконання умов цього договору ТОВ “Промисловий фонд”                     м. Донецьк передало, а ТОВ “НТП” м. Донецьк прийняло на відповідальне зберігання 139000 літрів бензину марки А-76 по ціні 2 грн. за 1 літр на загальну суму 278000 грн.

Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі № 1 від 19.08.2005 та № 2 від 25.08.2005 (а.с. 11-12).

З зазначеної кількості бензину марки А-76 ТОВ “Промисловий фонд” м. Донецьк було передано з відповідального зберігання 74855 літрів цього бензину на загальну суму 149710 грн.

Відповідно з уточненнями позивача залишок бензину на відповідальному зберіганні ТОВ “НТП” м. Донецьк складає 56232 літрів загальною вартістю 134956,80 грн.

ТОВ “НТП” м. Донецьк заперечує цей факт, посилається на те, що ним був повернутий бензин з відповідального зберігання в повному об’ємі, посилаючись при цьому на ксерокопії актів приймання-передачі № 9 від 20.12.2005, № 10 від 26.12.2005, № 11 від 05.01.2006, № 12 від 08.01.2006, № 13 від 10.01.2006 (а.с. 68-78), але ці акти позивачем не визнано т.я. він заперечує факт отримання бензину А-76 з відповідального зберігання за цими актами, вважає їх сфальсифікованими.

Оригінали таких актів відповідачем не надано з тих підстав, що за його твердженням, вони були у нього викрадені.

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач не довів факту викрадення саме цих документів.

Відповідачем також не доведено будь-якими іншими доказами у т.ч. бухгалтерської звітності, що одержаний ним на відповідальне зберігання бензин А-76 по укладеному з позивачем договору, був повернутий йому з цього зберігання в повному обсязі.

Зазначене свідчить про повноту встановлення судовими інстанціями обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального та процесуального права, спростовує доводи касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                         ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2006 у справі № 40/18 залишити без зміни, а касаційну скаргу – без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                         Н.Кочерова    

Судді                                                                                                       В.Рибак

                                                                                        М.Черкащенко