ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 р. | № 2-17/1482-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: | Кочерової Н.О., |
суддів: | Рибака В.В., Черкащенка М.М., |
за участю представників сторін: |
від позивача – | не з’явилися; |
від відповідача – | Джулай А.А. (дов. №723 від 15.09.2006р.); |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ВАТ “Південьстальмонтаж” |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.04.2006р. |
у справі | №2-17/1482-2006 господарського суду АРК |
за позовом | ТОВ “Підприємство “Індустрія” |
до | ВАТ “Південьстальмонтаж” |
про | стягнення 38 109, 47 грн. |
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “Підприємство “Індустрія” звернулося до господарського суду АРК з позовом до ВАТ “Південьстальмонтаж” про стягнення 38 109,76 грн. за договором підряду № 16 від 25.05.2004р.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 38 109,47 грн. та визнати право позивача на стягнення вказаної суми на підставі Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Рішенням господарського суду АРК від 28.02.2006р. у справі №2-17/1482-2006 в позові відмовлено на підставі ст. 14 Закону про банкрутство.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його до апеляційної інстанції.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.04.2006р. рішення суду скасоване, позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
У поданій касаційній скарзі ВАТ “Південьстальмонтаж” просить скасувати постанову апеляційної інстанції з підстав порушення нею Конституції України та норм матеріального права, зокрема, ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, прийшла до висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом дослідження суду першої інстанції, підтверджується наступне.
Між сторонами у справі було укладено договір підряду №16 від 20.05.2004р. на підставі якого позивач взяв на себе зобов’язання по виконанню відповідних ремонтних робіт, а відповідач зобов’язався ці роботи оплатити.
Строк оплати виконаних робіт був передбачений п.3.6. договору, згідно якого оплата за виконані роботи провадиться на протязі 5-ти банківський днів після підписання акта виконаних робіт, але не пізніше 30 календарних днів.
В матеріалах справи наявні акти виконаних робіт за травень, липень, серпень 2004р., підписані обома сторонами у справі, однак на них відсутні дати підписання вказаних актів (а.с.82-91).
Також в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків від 04.03.2005р., з якого вбачається, що акти виконаних робіт були підписані до 01.03.2005р. і підтверджується спірна сума заборгованості відповідача (а.с.32).
13.07.2005р. ухвалою господарського суду АРК по справі №2-20/110245-2005 відносно відповідача було розпочато справу про банкрутство.
03.08.2005р. в газеті “Урядовий кур’єр” було опубліковане оголошення про порушення провадження по справі про банкрутство ВАТ “Південьстальмонтаж”.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
В силу ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у встановлений строк встановлені ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство.
Так, вказаною статтею передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Отже, грошові вимоги позивача по оплаті виконаних робіт виникли до відкриття господарським судом АРК провадження по справі про банкрутство відповідача та є конкурсними.
Згідно з ст. 1 Закону про банкрутство кредитором є особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За таких обставин справи, вказані грошові зобов’язання відповідача перед ТОВ “Підприємство “Індустрія” є припиненими в силу закону, а саме ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство.
У зв’язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Зазначене свідчить про повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального та процесуального права та зумовлює скасування постанови апеляційної інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.04.2006р. у справі №2-17/1482-2006 скасувати.
Рішення господарського суду АРК від 28.02.2006р. у справі №2-17/1482-2006 залишити без змін.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко