ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 р. | № 6/1пд |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: | Кочерової Н.О., |
суддів: | Рибака В.В., Черкащенка М.М., |
за участю представників сторін: |
від позивача – | Каплієнко В.Є., Малець Ю.О., Золотухіна І.В. (дов. №№ 03/5-507, 03/5-508, 03/5-510 від 19.09.2006р.); |
від відповідача – | Жидков Л.В. (дов. №9 від 06.04.2006р.); |
розглянувши матеріали касаційних скарг | ДП “Луганськвугілля” в особі ВП “Луганськнавантажтранс” та ВАТ “Групова збагачувальна фабрика “Білоріченська” |
на постанову | Луганського апеляційного господарського суду від 16.05.2006р. |
у справі | № 6/1 пд господарського суду Луганської області |
за позовом | ДП “Луганськвугілля” в особі ВП Луганськнавантажтранс” |
до | ВАТ “Групова збагачувальна фабрика “Білоріченська” |
про | розгляд розбіжностей |
В С Т А Н О В И В :
При укладенні між ДП “Луганськвугілля” в особі відособленого підрозділу “Луганськнавантажтранс” (позивач) та ВАТ “Групова збагачувальна фабрика “Білоріченська” (в подальшому –ВАТ “ГЗФ “Білоріченська”, відповідач) договору № 21 на подачу і збирання залізничних вагонів по ВАТ “ГЗФ “Білоріченська” від 06.12.05 виникли розбіжності щодо умов преамбули договору, пунктів 2.5, 3.1; абз. 1, 2, 5, 6 п.3.3, пунктів 3.5, 3.6, 5.1, 5.9, 5.10, 5, 11, п.п. 7.1 договору.
Обов’язковість укладення між позивачем та відповідачем договору № 21 від 06.12.05 викликана тим, що:
- позивач є власником під’їзної колії і здійснює подачу і збирання вагонів, що прибувають на адресу контрагентів, які знаходяться на під’їзній колії позивача;
- зі всіма контрагентами власник під’їзної колії згідно зі ст.73 Статуту залізниць України, п.3 ст.626 ЦК України, п.3 ст.179 ГК України зобов’язаний укладати договори.
Рішенням господарського суду Луганської області від 10.03.06 умови пункту 2.5, абз. 1, 2, 5, 6 пункту 3.3, пункту 3.5 договору № 21 прийнято в редакції позивача (Луганськнавантажтранс”); в преамбулі договору № 21 відповідача (ВАТ “ГЗФ “Білоріченська”) визначено за протоколом розбіжностей як “підприємство”; умови п.7.1 договору № 21 прийнято в редакції відповідача по протоколу розбіжностей, запропоновані позивачем п.5.1 і відповідачем пропозиції за протоколом розбіжностей, доповнення до п.5 (п.п. 5.9, 5.10, 5.11) з умов договору.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 16.05.06 рішення господарського суду Луганської області змінено в частині редакції пунктів 2.5, 3.1, абз. 5, 6 п.3.3, пункту 3.3, пункту 3.6 і пункту 7.1 договору № 21 від 06.12.05.
В касаційних скаргах ВП “Луганськнавантажтранс” просить відмінити постанову Луганського апеляційного господарського суду в частині пунктів 2.5, 3.1, абз. 5 і 6 п.3.3 договору в редакції відповідача, та прийняти нове рішення по вказаним пунктах в його редакції, що відповідає чинному законодавству з підстав, які викладені в скарзі; ВАТ “Групова збагачувальна фабрика “Білоріченська” просить відмінити постанову Луганського апеляційного господарського суду в частині абз.2 п.3.3. договору; прийняти нове рішення, яким абз.2 п.3.3. прийняти в його редакції.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судами обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом дослідження при апеляційному провадженні у справі підтверджується наступне.
Відповідач по протоколу розбіжностей умови п.2.5 договору № 21 виклав у такій редакції:
П.2.5. –“Час подачі і збирання вагонів оформляється пам’яткою користування вагонами за підписами представників обох сторін –“Транспорту” і ”Підприємства” з моменту фактичної подачі вагонів на навантажувально-розвантажувально колії “Підприємства” до моменту отримання “Транспортом” від “Підприємства” повідомлення про готовність вагонів до збирання”.
Судова колегія Луганського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що умови п.2.5 договору № 21 слід викласти в редакції відповідача по протоколу розбіжностей, оскільки вона повністю відповідає вимогам ст.76 Статуту залізниць України, абз. 3 п. 1.8, п.2.4 розділу Правил обслуговування залізничних під’їзних колій і розділу 12 Правил користування вагонами і контейнерами; не суперечить наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 12.09.05 № 540, який регламентує взаємовідносини між залізницею і власниками під’їзних колій.
При запереченні цієї редакції в касаційній скарзі скаржник не враховує ту обставину, що відповідно з умовами договору № 21 від 06.12.05 (п.п 2.2, 2.4) подача вагонів під розвантаження та уборка їх проводиться засобами “Транспорту” і, в зв’язку з цим, завершення розвантажувально-навантажувальних операцій не може визначатись моментом повернення їх залізниці на приймально-здавальних коліях станції сборна ДП “Луганськвугілля”.
Розділом 3 договору № 21 визначені обов’язки сторін.
Позивач умови п.3.1 договору № 21 щодо його обов’язків виклав у такій редакції :
- п.3.1 –“Здійснювати власними засобами по власним коліям подачу та збирання вагонів у кількості, що прибувають на адресу “Вантажовласника” на станцію Сборна Донецької залізниці і вагонів, які відправляються ним на загальну гілку залізниць через станцію Сборна Донецької залізниці”.
Відповідач умови п.3.1 договору № 21 щодо обов’язків позивача по протоколу розбіжностей виклав наступним чином:
- 3.1 –“Здійснювати власними засобами по власним коліям подачу та збирання вагонів, які прибувають на станцію Сборна Донецької залізниці”.
Відповідач умови п.3.1 договору № 21 щодо обов’язків позивача по протоколу розбіжностей виклав наступним чином.
- 3.1 –“Здійснювати власними засобами по власним коліям подачу та збирання вагонів, які прибувають на станцію Сборна Донецької залізниці”.
Відповідач умови п.3.1 договору № 21 щодо обов’язків позивача по протоколу розбіжностей виклав наступним чином:
-3.1 –“Здійснювати власними засобами по власним коліям подачу та збирання вагонів, які прибувають на станцію Сборна Донецької залізниці на адресу “Підприємства” протягом однієї години з моменту приймання вагонів “Транспортом” і вагонів, які відправляються “Підприємством” на загальну гілку залізниць через станцію Сборна Донецької залізниці протягом однієї години з моменту здавання вагонів “Транспорту” на фронтах навантаження –вивантаження “Підприємства”.
Судова колегія Луганського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що умови п.3.1 договору № 21 підлягають прийняттю в редакції відповідача за протоколом розбіжностей.
Так у відповідності з таблицею 1.13 розділу 1.2.4 Методики розробки єдиних технологічних процесів роботи під’їзних колій і станцій примикання між позивачем –власником під’їзної колії і залізницею для позивача встановлені строки на подачу і збирання вагонів для контрагента –ВАТ “ГЗФ “Білоріченська”. Зазначеною таблицею встановлені строки для всіх підприємств, які обслуговуються позивачем на під’їзній колії.
В касаційній скарзі скаржник не спростовує цього факту.
Умовами п.3.3 договору № 21 позивач запропонував визначити обов’язки відповідача щодо здійснення останнім оплати на користь позивача.
Позивач за умовами договору №21 запропонував прийняти абз.2 п.3.3. за редакцією –“За подачу і збирання порожніх вагонів –згідно Додатку №1”.
За протоколом розбіжностей відповідач ці умови договору №21 виключив.
Судова колегія Луганського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що запропонований позивачем абз.2 п.3.3. підлягає прийняттю відповідно до умов договору №21, оскільки він відповідає діяльності позивача та п.1.1 розділу 2 тарифного керівництва №1.
У абз.1 п.3.3. обумовлена плата лише за подачу –збирання завантажених вагонів.
В касаційній скарзі відповідач належним чином не спростував цього висновку.
Спірний абз. 5 пункту 3.3 за умовами договору № 21 позивачем викладено у такій редакції:
- абз. 5 п.3.3 “За користування вагонами “Укрзалізниці” “Вантажовласник” здійснює плату “Транспорту” з моменту приймання залізничних вагонів від залізниці на приймально-здавальних коліях станції Сборна до повернення їх залізниці на приймально-здавальні колії станції Сборна після здійснення вантажних операцій, відповідно ставок плати за користування вагонами, затв. Міністерством транспорту України від 02.02.99 № 53Ю зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.02.99 № 103/3396; розпорядженням КМ України від 08.10.04 № 706-р і наказом Мінтранспорту України від 12.09.05 № 540”.
По протоколу розбіжностей відповідач виклав абз. 5 п.3.3 у такій редакції:
- абз. 5 п.3.3 “За користування ваголнами “Укрзалізниці” “Підприємство” здійснює плату “Транспорту” за фактично подані вагони на фронти навантаження –вивантаження згідно ставок плати за користування вагонами і контейнерами, затв. наказом Міністерства транспорту України від 02.02.99 № 53”.
Спірний абз.6 пункту 3.3 за умовами договору № 21 позивачем викладені у такій редакції:
- абз. 6 п.3.3 “За користування вагонами, що належать державам СНД Балтії, “Вантажовласник” здійснює плату “Транспорту” з моменту приймання залізничних вагонів від залізниці на приймально-здавальних коліях станції Сборна власника колії до повернення їх залізниці на приймально-здавальні колії станції Сборна власника гілки після здійснення вантажних операцій згідно ставок плати за користування вагонами, які належать державам СНД Балтії, затв. наказом Міністерства транспорту України від 07.07.03 № 485, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.07.09 № 604/7925, розпорядженням КМ України від 08.10.04 № 706-р та наказом Міністерства транспорту України від 12.09.05№ 640”.
По протоколу розбіжностей відповідач абз. 6 п.3.3 виклав наступним чином: - абз. 6 п.3.3. “За користування вагонами, що належать державам СНД і Балтії “Підприємство” здійснює плату “Транспорту” за фактично подані вагони на фронти навантаження –вивантаження згідно ставок плати за користування вагонами, що належать державам СНД і Балтії, затв. наказом Міністерства транспорту України від 07.07.03 № 485”.
Судова колегія Луганського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що умови абз. 5 і 6 пункту 3.3 договору № 21 підлягають прийнятого в редакції відповідача по протоколу розбіжностей, оскільки вони відповідають вимогам ст.76 Статуту залізниць України, абз. 3 пункту 1.8 розділу 6, пункту 2.4 розділу 12 Правил користування вагонами і контейнерами і не суперечать наказу Міністерства транспорту ат зв’язку України від 12.09.05 № 540, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.10.05 за номером № 1142/11422.
В касаційній скарзі скаржник не спростовує цього факту.
Зазначене свідчить про повноту встановлення Луганським апеляційним господарським судом обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального права, спростовує касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 16.05.06 у справі № 6/1пд залишити без зміни, а касаційні скарги без задоволення.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
М.Черкащенко