Судове рішення #15046493


Апеляційний суд Запорізької області

 

Справа № 22- 510/11                                                              Головуючий у 1 інстанції: Федченко І.М..          

                                                                                                                  Суддя-доповідач: Дзярук М.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

             18  квітня 2011 року                                                                    м. Запоріжжя

                 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

                         Головуючого:           Полякова О.З..

                            Суддів                         Дзярука М.П.

                                                                Дашковської А.В.

                           При секретарі:             Черненко А.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 в інтересах якої діє ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійснення права власності, -

                    

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні  2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійснення права власності.

          В обґрунтування позовних вимог зазначив що йому, його дружині ОСОБА_3 та доньці ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1. У зв’язку з необхідністю догляду за його батьком похилого віку 23.01.2009 року він тимчасово виїхав із вказаної квартири, однак коли в червні 2009 року намагався повернутися в спірну квартиру відповідачка заявила, що змінила замки на вхідних  дверях та може лише повернути йому особисті речі, крім того ОСОБА_3 заволоділа свідоцтвом про право власності на вказану квартиру, виданим Жовтневою районною адміністрацією м. Запоріжжя. Вважає зазначені дії ОСОБА_3 неправомірними та такими, що  не відповідають діючому законодавству.

З огляду на зазначене просив, усунути йому перешкоди в користуванні спірною квартирою, зобов’язавши ОСОБА_3 надати дублікати ключів від вказаної квартири та в подальшому не чинити перешкоди в користуванні цією квартирою

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 грудня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_4  квартирою АДРЕСА_1, зобов’язавши ОСОБА_3 надати ОСОБА_4 дублікати ключів від  цієї квартири та в подальшому не чинити перешкоди в користуванні спірною квартирою.

          Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3  подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, має місце невідповідність обставин, що мають значення для справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та залишити позовну заяву ОСОБА_4 без розгляду.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга  ОСОБА_3

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасника апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

 Згідно  ч.1 п.1 ст.307  ЦПК України апеляційний  суд має право постановити  ухвалу про відхилення апеляційної скарги і  залишає  рішення без  змін.

Відповідно до  ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розпорядження Жовтневої райадміністрації №346 від 03.04.2003 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 передана у сумісну власність громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_3 ОСОБА_5. Відповідач не пускає позивача у квартиру, користується нею із донькою, позбавивши його права користування квартирою, тобто своєю власністю.

У силу  положень статей   21 , 24 , 41 Конституції України, статей   319, 369 ЦК України  всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі,  щодо захисту права спільної сумісної власності.   

              Виходячи із цих положень, правовий режим спільної сумісної власності визначається главою 26   ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників.

Володіння, користування і розпорядження сумісною власністю здійснюється спільно за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом.  

Оскільки дійти згоди, щодо користування спільною сумісною власністю сторони не змогли, а позивач просить лише зобов’язати відповідача надати дублікат ключів від спірної квартири та в подальшому не чинити перешкоди в користуванні квартирою, то колегія суддів вважає, що  суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.     

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

        Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів

                                                   У Х В А Л И Л А:   

          Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення  Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02 грудня 2010 року у цій справі  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

           Головуючий:

Судді:      


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація