28.04.2011

Справа №22-а 2966/2011 р.                                                       Головуючий в І інстанції

Категорія: 10.3.1                                                                                   Чирський Г.М.

                                                                                          Доповідач: Вербицька Л.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2011 року квітня місяця 28 дня колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Вербицької Л.І.

                          Суддів: Полікарпової О.М.  

                                                                                                 Цуканової І.В.       

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Херсоні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області на постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 грудня 2009 року в справі за позовом  ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,

в с т а н о в и л а:

25 лютого 2009 р. ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаними позовами. Позивач зазначала, що відповідно до Закону України від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни»вона є дитиною війни. Ст. 6 зазначеного вище Закону дає їй право на щомісячну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яку вона не отримує.

Просила відновити пропущений строк для звернення до суду, стягнути з відповідача державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2008 роки.

Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 грудня                2009 р. позов  ОСОБА_3 задоволено частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області (далі –Управління) нарахувати та виплатити  ОСОБА_3 підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 02.04.2006 р. по 31.12.2006 р., з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 грудня 2009 р. та постановити нове рішення, яким відмовити  ОСОБА_3 в задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та законність постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

При частковому задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що  ОСОБА_3 має статус дитини війни, а тому її пенсія повинна бути перерахована відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зокрема, при задоволенні позовних вимог за 2006 рік суд першої інстанції виходив з того, що дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2006 рік було зупинено згідно із Законом України від 20.12.2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік»та відновлено з 02.04.2006 р.  відповідно до Закону України від 19.01.2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»у зв»язку з виключенням п. 17 ст. 77  Закону України від 20.12.2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Проте такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Законом України від 19.01.2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»викладена в новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог             ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»не приймалися. Отже, пільги для дітей війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджено не було.

Таким чином в 2006 р. у відповідача не було підстав проводити виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, тому постанова суду в частині задоволення позовних вимог за період з 02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо часткового задоволення позовних вимог  ОСОБА_3 за 2007-2008 роки, оскільки судом першої інстанції були вірно застосовані норми матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено редакцію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, правильними є висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову щодо визнання неправомірною відмови в здійсненні підвищення пенсії за періоди з 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р., оскільки в ці періоди дію норми, яка визначала право позивача на зазначене підвищення пенсії, було зупинено.

Разом з тим апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3 за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 30.07.2010 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 100 КАС України (в редакції, яка діяла до 30.07.2010 року) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи  ОСОБА_3  звернулася до суду 25 лютого 2009 року. Пропуск строку звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що про порушене право вона дізналася лише після висвітлення зазначених подій у пресі. Оскільки порушення прав позивача відбувалося періодично –кожного місяця, починаючи з 09.07.2007 року, а доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що позивач пропустив такий строк без поважних причин.

Висновок суду першої інстанції  про те, що строк позовної давності не поширюється на соціальні виплати, не ґрунтується на вимогах закону.

Враховуючи, що права  ОСОБА_3 підлягають захисту з 25 лютого 2008 року, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду в частині задоволення позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.          

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов’язків виходять за межі заявлених вимог. Також не приймаються до уваги доводи апелянта щодо можливого нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не приймав рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи у зв’язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, ч. 1 ст. 197, 198, 202 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області задовольнити частково.

Постанову Новокаховського міського суду Херсонської області від 16 грудня 2009 року в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області нарахувати та виплатити  ОСОБА_3 підвищення у розмірі 30 % надбавки до мінімальної пенсії за віком з 02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року скасувати та прийняти у цій частині нову постанову.

Відмовити ОСОБА_3  в поновленні строку для звернення до суду.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про зобов’язання здійснення нарахування і виплати допомоги за період з 02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відмовити.

В іншій частині зазначену постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому КАС України, протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: