Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Петровій О.С.

за участю представників сторін:

Від  позивача: Кішка В.В., по дов

Від відповідача: ОСОБА_2., СПД

                              ОСОБА_3, по дов.

Від третьої особи: Копил О.П., голова,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Одеса

на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.04.2006 року

про забезпечення позову

по справі 32/87-06-3470

за позовом Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, м. Білгород-Дністровський, Одеської області

до Заявника апеляційної скарги

третя особа без самостійних вимог на предмет спору -Володимирівська сільська рада, Білгород-Дністровського району, Одеської області

про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області (далі - Позивач) звернулась у місцевий господарський суд Одеської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Відповідач) з залученням третьої особи -Територіальної громади в особі Володимирівської сільської ради, Білгород-Дністровського району про розірвання договору оренди  земельної ділянки від 15.12.2004 р., укладеного між Позивачем і Відповідачем строком на 25 років, згідно якому земельна ділянка передавалась в оренду для рибогосподарських потреб (п. 11 договору).

Підставою для пред'явлення такого позову, як вбачається із останнього, було порушення Відповідачем умов зазначеного договору оренди і природоохоронного законодавства.

При зверненні з позовом Білгород-Дністровська районна державна адміністрація заявила клопотання про забезпечення позову для попередження погіршення стану об'єкту оренди і його знецінення, оскільки порушення Відповідачем режиму природоохоронного використання орендованої земельної ділянки, основну частину якої складають водні ресурси, і за що Відповідач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності. Заходи щодо забезпечення  позову відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, як дальше зазначає Позивач у заяві про необхідність забезпечення позову, дозволить усунути умови, за яких можливе погіршення стану або знецінення об'єкту оренди.

Ухвалою суду першої інстанції від 06.04.2006р. (суддя Грабован Л.І.) згідно статей 66, 67 ГПК Україна задоволено клопотання Позивача про забезпечення позову з огляду на його обґрунтованість, у тому числі заборону на вилов риби.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу суду скасувати, а яке прийняти рішення у скарзі не вказано, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник Відповідача доповнив прохальну частину апеляційної скарги і просить ухвалу суду про забезпечення позову скасувати і відмовити у клопотанні про забезпечення позову, оскільки вважає, що для цього відсутні підстави і судом порушені норми матеріального та процесуального права.

На виконання ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 р. Апелянт надав витребувані документи по зарибленню орендованих ставків.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін і третьої особи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, з наступних підстав.

Відповідно   до   статті  66 Господарського процесуального Кодексу України  заходи до забезпечення позову  застосовуються  господарським судом за   заявою   сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або  з  ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Умовою  застосування  заходів  до  забезпечення  позову  є достатньо обгрунтоване припущення,  що майно (в тому числі грошові суми, цінні   папери   тощо),   яке  є  у  відповідача  на  момент пред'явлення позову  до  нього,  може  зникнути,   зменшитись   за кількістю або  погіршитись  за якістю на момент виконання рішення.

Приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти  певні дії, господарський суд  повинен  точно  визначити,  які  саме  дії забороняється вчиняти.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, серед інших, такими заходами, як забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Як вбачається із позовної заяви позивача, предметом спору є розірвання договору оренди від 15 грудня 2004 р., а не заборона вилову риби в ставках № 1 та № 3, чи спору про власність на рибу.

Однак, суд своє ухвалою, наклав заборону на вилов риби, котра не є предметом спору в суді.

Відповідач надав докази зариблення орендованих ставків.

Таким чином, суд неправомірно за власною ініціативою заборонив відповідачу вилов риби, що не пов'язано з предметом позову про розірвання договору.

Тому суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо прийнятих заходів по забезпеченню позову.

При таких обставинах оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене  і керуючись  ст. ст. 99, 101, 103-106  Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1  задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 06 квітня 2006 р. по справі № 32/87-06-3470 - скасувати.

Заяву Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області про вжиття заходів по забезпеченню позову залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.  

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                                О.О.Журавльов                                                                                                                                   

                                                                                          М.В. Михайлов