Справа №  2-443/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 травня 2011 року                                                                                   м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області у особі:

Головуючого:  Ільтьо  І.  І. ,

         при секретарі:   Куні О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до виконавчого комітету Берегівської міської  радипро визнання права власності на житловий будинок,    

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Берегівський районний суд до Берегівської міської  ради про визнання права власності на нерухоме майно, вказавши, що він є єдиним спадкоємцем за законом за померлою 19 жовтня 2009 року мамою ОСОБА_2 на будинок в м. Берегово по вул. Тіноді, 22.

Вказане будинковолодіння зареєстровано на праві власності за померлою мамою.  Рішення суду необхідно позивачу для реєстрації права власності на вказаний житловий будинок, оскільки йому було відмовлено в цьому з тих підстав, що вчинено самовільну реконструкцію в спірному житловому будинку.  

Позивач в судове засідання не з’явилися, однак останній подав заяву в якій просить розглянути справу без їх участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача виконавчого комітету Берегівської міської ради в судове засідання не з’явився, зі змісту заяви від 11.05.2011 року за № 958/03-17, яка подана до суду, за підписом міського голови вбачається, що відповідач не заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1.

Статтею 392  ЦК України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Частиною 1 ст.61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.174 ЦПК України).  

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт, визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.61 ЦПК України, є обов'язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить  закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, суд приймає визнання позову відповідачем у справі і з цих підстав задовольняє позов ОСОБА_1..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 376, 392, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 8, 10, 11, 57-60, 61, 64, 174 , 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

 Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності в цілому на житловий будинок садибного типу та на самочинно переобладнаний сарай «Б» під добудову «АЗ», що розташовані по вул. Тіноді, 22, в м. Берегово.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня  отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

         Суддя:                       ОСОБА_3