Справа № 33-106/2011
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Руденко Д.М.
Суддя Попович С.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2011 року м. Івано-Франківськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області Попович С.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Івано-Франківського міського суду від 11 березня 2011 року, -
у с т а н о в и в :
Вказаною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_1, не працює, громадянин України
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
За постановою судді Колова Ю.І. визнано винуватим у тому, що він 26 лютого 2011 року о 04 год. 10 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Хоткевича, керував транспортним засобом марки «Форд»д. н. з. НОМЕР_1 з ознаками впливу наркотичних речовин та ухилився при цьому від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп»яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В поданій апеляції ОСОБА_2, заперечуючи свою вину у вчиненні зазначеного правопорушення, посилається на незаконність постанови суду. Просить її скасувати та закрити провадження у справі виходячи з того, що у його діях відсутній склад вказаного правопорушення.
В апеляційній скарзі та в судовому засіданні ОСОБА_2 свою позицію обґрунтовує тим, що у вказаний день та час його зупинили працівники міліції, було дві автомашини, чотири працівники ДАІ, інших осіб з ними не було. Йому запропонували поїхати в медичний заклад, обласний наркодиспансер, для освідування, оскільки запідозрили що він у стані наркотичного сп'яніння, погодився і поїхав. Він же інвалід з дитинства, мав черепно-мозкову травму і його хвороби можуть давати певні ознаки хвилювання в тих чи інших ситуаціях, він це пояснював працівникам міліції, але вони на таке уваги не звертали. У диспансері запропонували здати аналіз сечі, але тимчасово по певних причинах не міг здати цього аналізу, сказав про це лікарю, просив почекати, лікар же чекати не захотіла і сказала працівнику міліції про таке і на нього склали протокол про те, що він був у стані наркотичного сп'яніння, а від проходження огляду відмовився, хоч він фактично не був у такому стані і від огляду не відмовлявся, про що прямо записав у своєму поясненні у протоколі, який йому дали для підписання. Ніяких свідків при складанні протоколу не було, тільки працівники міліції. Зранку того ж дня пройшов у наркодиспансері, здавши необхідні аналізи, відповідне обстеження і в ході слухання суддею справи надав судді довідку в якій зазначено, що він у вказаному стані не перебував. Після йому стало відомо, що перебування чи ні у стані наркотичного сп'яніння може бути визначено і іншими методами. Зокрема, може бути взято зразки слюни, змиви з поверхні губ, шкіряного покрову, кров. Але йому такого не пропонували. В суді при розгляді адмінсправи він вказував на зазначене, але суддя не взяв його позиції до уваги.
Заслухавши пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Проте цих вимог закону при провадженні справи суддею не дотримано.
У протоколі про адмінправопорушення від 26 лютого 2011 року вказано, що ОСОБА_2 керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме : розширення зіниці очей, нестійка хода, тремтіння рук. Пройти медогляд на факт вживання наркотичних речовин відмовився ( ухилився ). Протокол підписали двоє свідків : ОСОБА_3, ОСОБА_4. А у графі результати огляду на стан сп»яніння вказано «відмова від огляду». У графі «пояснення особи, що притягається до адмінвідповідальності»ОСОБА_2 власноручно написав : від медогляду не відмовлявся. Ознаки лишилися від черепно-мозкової травми, оскільки є інвалідом третьої групи. В туалет просто не міг сходити, він хотів дочекатись, а його торопили ( а. с. 1 ).
За клопотанням апелянта апеляційним судом викликались для дачі пояснень в якості свідків як працівник міліції, що склав вказаний протокол про адмінправопорушення так і двоє осіб, що його підписали в якості свідків, так і двоє лікарів котрі поставили свої підписи в графі результати огляду на стан сп'яніння «відмова від огляду». Проте жоден з них до суду не прибув. Тому у апеляційного суду як докази була позиція апелянта викладена вище з відповідними письмовими доказами та протокол про адмінправопорушення.
Оцінюючи наявні докази виходжу з наступного.
У п. 1.4 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 вересня 2009 року № 400/666, вказується які можуть бути візуальні ознаки наркотичного сп»яніння, але ознаки вказані у складеному протоколі не відповідають зазначеним у Інструкції.
А у п. 2.6 зазначеної Інструкції вказано, що огляд на стан сп»яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності свідків, але що не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо упередженості яких є сумніви.
Працівник міліції, що склав протокол, не побажав прийти до суду та дати суду з цього приводу пояснення. Інші особи теж. Хоч про день та час слухання справи всі вони були повідомлені, про що є відповідні дані.
Тому апеляційний суд виходить з того, що позиція апелянта про те, що ніяких інших осіб, крім працівників міліції при підписанні протоколу не було, є підставною. Те, що зі свідків по крайній мірі один з них ОСОБА_3 достовірно є працівником міліції, підтверджується адресою свідка зазначеною в протоколі ( адреса ВДАІ з обслуговування міста Івано-Франківська ).
Відповідно ж до п. 3.22 вказаної Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп»яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними. А протокол у даному випадку теж слід вважати таким висновком.
Тому, з врахуванням вказаного вище слід прийти до висновку, що складений з порушенням вимог чинного законодавства протокол про адмінправопорушення не може бути доказом того, що ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Записані ОСОБА_2 у протоколі його письмові пояснення разом з іншими обставинами, в тому числі його поясненнями в ході апеляційного розгляду, підтверджують, що ОСОБА_2 не відмовлявся від огляду, але по об»єктивних причинах не міг одразу ж здати відповідний аналіз, що не є одне і те ж. Інших аналізів у нього не брали.
Позиція апелянта підтверджується і долученою ним в ході слухання справи суддею першої інстанції довідкою Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру від 26 лютого 2011 року № 39 котра підтверджує, що ОСОБА_2 пройшов відповідні обстеження і лікарем дано висновок про те, що ОСОБА_2 ознак сп»яніння і факту вживання канабіоїдів не виявлено ( а.с. 2).
Довідка МСЕК від 12 грудня 2010 року підтверджує, що ОСОБА_2 дійсно є інвалідом третьої групи з дитинства. А довідка обласного наркологічного диспансеру від 05 квітня 2011 року № 293 підтверджує, що ОСОБА_2 на обліку у вказаному диспансері не перебуває.
Суддя цих фактів у їх сукупності не врахував та, зіславшись на дані складеного з порушенням чинного законодавства протоколу, необґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адмінправопорушення.
Враховуючи наведене, а також те, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші достовірні дані про вчинення ОСОБА_2 зазначеного правопорушення, постанову судді слід скасувати, а провадження в справі закрити у зв»язку з відсутністю у його діях складу адмінправопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Ст. 294 КУпАП передбачає, що постанова судді апеляційного суду по даній категорії справ є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Керуючись ст. ст. 245, 294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Івано-Франківського міського суду від 11 березня 2011 року щодо ОСОБА_2 –скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адмінправопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП..
Постанова остаточна і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області С.С.Попович