РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа №  2-180/11

05 квітня 2010 року

Кремінський районний суд

Луганської області

У складі головуюча суддя           Кіяшко В.Г.

Секретар                                         Пугачова К.О.

за участі          позивача                    ОСОБА_1

                    відповідача                    ЗАТ «КБ «Приватбанк»

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кремінна

цивільну справу  за позовом ОСОБА_1  до ЗАТ «Комерційний банк «Приватбанк»про скасування протиправних дій у вигляді підвищення відсоткової ставки за кредитним договором та відшкодування моральної шкоди,  

ВСТАНОВИВ:

Позивач  ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказав, що 08 листопада 2006 року  ним був підписаний з відповідачем ЗАТ «КБ «Приватбанк»кредитний договір № LGZ0GK02790007 для придбання житлового будинку під його ж заставу на суму 42000,00 гривень строком на 15 років. Згідно з цим кредитним договором позивач сплачував щомісячний платіж у сумі 709,76 гривень, який включає плату за користуванням кредитом на суму залишку заборгованості за кредитним договором у розмірі 1,34 % на місяць ( 16,08 % річних), 0,2 % (84 грн.)  від суми кредиту щомісячна комісія, погашення основної суми кредиту тощо. Перед підписанням кредиту позивач неодноразово ставив питання щодо підвищення процентової  ставки по кредиту, на що керуючий Кремінським відділенням Луганської філії ЗАТ «КБ «Приватбанк»пояснив, що відсоткова ставка підвищуватися не буде, а відповідний пункт в кредитному договорі є типовим і виключенню з договору не підлягає. 12 січня 2009 року відповідач надіслав позивачу лист, в якому попереджає його про намір змінити умови кредитного договору № LGZ0GK02790007 від 08.11.2006 року, зокрема підвищити процентову ставку в односторонньому порядку. Даним листом відповідач повідомив позивача, що його процентова ставка збільшиться в 1,695 рази та буде складати 27,25 % порівняно з 16,08 річних, передбачених вищевказаним договором. Позивач надіслав відповідачу відповідь на його листа,  в якій виклав свої аргументи щодо незаконності таких дій по відношенню до нього з посиланням на норми права, але на вказаний лист відповіді не отримав.

Позивач неодноразово звертався до Кремінського відділення Луганської філії ЗАТ «КБ «Приватбанк»про прояснення йому цієї ситуації з відсотковою ставкою та щомісячним платежем. Позивачу повідомлено, що такі питання Кремінським відділенням не вирішуються. Навіть після письмового звернення позивача до відповідача про припинення  збільшення про центової ставки, відповідач продовжував надсилати позивачу повідомлення про заборгованість та постійно телефонувати, погрожувати арештом та примусовим продажем його майна. Позивач вже звертався до суду з аналогічним позовом. При попередньому вирішенні питання у судовому порядку відповідач жодного разу не надіслав свого представника до суду, не надав жодного заперечення чи пояснення щодо своїх дій. Добровільно виконувати рішення, винесене судом відповідач не хотів, через що позивач змушений був звертатися до державних виконавців. На даний час відповідач постійно надсилає позивачу попередження, представники відповідача постійно телефонують йому з погрозами.

Таким чином, позивач  вважає, що порушені його законні права та інтереси та звертається до суду з позовом про скасування протиправних дій у вигляді встановлення вищої відсоткової ставки по кредиту та відшкодування моральної шкоди.  

Позивач  у  судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, на задоволенні позову наполягав.

Відповідач в судове засідання не з’явився вдруге, але надіслав суду заяву про відкладення  справи на більш пізнішу дату, оскільки повноважний представник відповідача не має можливості прийняти участь у справі через зайнятість в іншій справі.

Суд вважає причини неявки повноважного представника не поважними та вважає, що справа може бути вирішене на основі наявних у ній доказів. Відповідально до ч.4 ст. 169 ЦПК України «У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення)»

          Суд, вислухавши пояснення позивача;  дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

          Відповідно до ст. 60 Конституції України  «Ніхто не  зобов'язаний  виконувати  явно  злочинні розпорядження чи накази». Позивач знав про те, що відповідач незаконно піднімав процентову ставку, а отже підставно вважає свої дії законними.

          Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»«Банкам  забороняється  в  односторонньому  порядку  змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної  ставки  за  кредитними  договорами  або  зменшувати її розмір  за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за  винятком випадків, встановлених законом». Відповідач противоправно збільшив процентну ставку по кредиту, навіть після намагання позивача акцентувати його увагу на незаконності   дій ЗАТ «КБ «Приватбанк».

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України «Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.  Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною».

          Відповідно до ст. 1 ЦПК України «Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави».

          Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів».

          Відповідно до кредитного договору LGZ0GK02790007 від 08.11.2006 року (а.с. 9-10) позивач дійсно уклав з відповідачем кредитний договір з відсотковою ставкою 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, відповідно до пункту 2.3.1 вищевказаного договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір про центової ставки, кредитний договір укладений 08.11.2006 року.

Відповідно до листа (а.с. 12) відповідач повідомляє позивача про підвищення процентної ставки за кредитним договором 25.12.2008 року всупереч  Закону України № 661 –VI від 12. 12. 2008 року, який забороняє банкам збільшувати проценти в односторонньому порядку.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»набрав чинності з 09 січня 2009 року, через 10 днів з моменту опублікування. Відповідач підняв процентну ставку позивачу з 01 лютого 2009 року, тоді як закон набрав чинності 09.01.2009 року, що є грубим порушенням національного законодавства;  

Відповідно до листів ЗАТ «КБ «Приватбанк»(а.с. 41,130-137) відповідач постійно повідомляє позивача про збільшення заборгованості по кредиту, постійно наголошуючи на арешті його майна, забороні виїзду за кордон, передачею інформації про нього в бюро кредитних історій як неплатника, тим самим змушуючи позивача сплачувати збільшений процент за кредитним договором, що заборонено законом.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач противоправно підняв та  нараховував проценти по кредитному договору відносно відповідача з 01.02.2009 року, то суд вважає що такі противоправно нараховані відсотки повинні бути скасовані.

          Що ж стосується відшкодування моральної шкоди, то позивач не надав суду жодного підтвердження на рахунок моральної шкоди. Суд не  вважає, що  жодний з доводів позивача не дає   можливості вирішити питання щодо обгрунтовності стягнення моральної шкоди, що боржник пережив перелічені моральні страждання  саме з вини відповідача, а саме не навів причинного зв’язку, отож суд дане  спірне питання залишає без задоволення.  

          Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України «стороні , на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати»суд присуджує відповідачу судові витрати на користь позивача.

          З усього вищевикладеного суд вбачає підстави для часткового задоволення позову позивача.

Керуючись ст. 60 Конституцією України, ст.ст. 4, 11, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність», 3, 4, 15,  212-215, 224, 232  ЦПК України  ст. 1056-1 ЦК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

1.          Визнати протиправними дії  ЗАТ «Комерційний банк «Приватбанк»щодо одностороннього збільшення про центової ставки за кредитним договором від 08.11.2006 року з 01.02.2009 року.

2.          Зобов’язати ЗАТ «Комерційний банк «Приватбанк»привести з 01 лютого 2009 року розмір відсоткової ставки до рівня, зазначеного у п.1.1 договору №LGZ0GK02790007 від 08.11.2006 року, тобто 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, виправивши дані банківського обліку та комп’ютерної системи банку.

3.          Зобов’язати ЗАТ «Комерційний банк «Приватбанк»скасувати протиправно нараховані суми відсотків та пені за період з 01 лютого 2009 року по теперішній час.

4.          Зобов’язати ЗАТ «Комерційний банк «Приватбанк»письмово визначити без додаткових умов, непередбачених договором, що відсоткова ставка за вищезазначеним договором складатиме 1,34 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом до закінчення дії кредитного договору, а щомісячний платіж складатиме 709,76 грн. по 08.11.2021 року.

5.          У задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди відмовити за їх недоведеністю.

6.          Стягнути з ЗАТ «Комерційний банк «Приватбанк»на користь ОСОБА_1 державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення на загальну суму 81,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.  Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                                 Кіяшко В.Г.