ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4951/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Гребенюк Т.Д.                       

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом   Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (код ЄДРПОУ 31557119, вул. Мефодіївська, 11, м. Харків, 61037)        

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325, бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133)       

про  стягнення коштів у розмірі 177 311,69 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути заборгованість зі спожитої теплової енергії за період жовтень 2015 - квітень 2021 включно на підставі тимчасового договору про постачання теплової енергії №2252 від 01 березня 2003 року та додаткових угод від 01.10.2010 року та 01.12.2011 року, а також відсотки річних, пеню та інфляційні втрати.

1.2. Відповідач заперечень проти позову не надав.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (Споживач) було укладено тимчасовий Договір про постачання теплової енергії №2252 від 01.03.2003 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого Енергопостачальна організація бере на зобов`язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячої воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Також між сторонами було укладено Додаткову угоду від 01.10.2010 року та Додаткову угоду від 01.12.2011 року до Договору.

2.2. Позивач зазначає, що на підставі Актів підключення/відключення споживача від 07.10.2015 №177/3355, №176/2065, від 01.04.2016 №177/4299, №176/3276, від 13.10.2016 №176/3631, від 03.04.2017 №176/4248, від 07.10.2017 №176/4812,  від 06.04.2018 №176/2748, від 09.10.2018 №176/6287, від 08.04.2019 №176/6770, від 07.10.2019 №176/7343, від 06.04.2020 №176/8238, від 13.10.2020 №176/8554,від 12.04.2021 №176/9462 та умов Договору здійснював постачання теплової енергії до нежитлових приміщень відповідача, якими останній користується за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 02.08.2006 року №1667 та договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.07.2006 року №1276.

2.3. Позивачем були виставлені рахунки-фактури за спожиту теплову енергію разом з актами виконаних робіт по відпуску теплової енергії за період жовтень 2015 - квітень 2021 на загальну суму 134 880,02 грн. Рахунки відповідачем не оплачені.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача заборгованості за невиконання договірних зобов`язань по оплаті теплової енергії в сумі 134 880,02 грн. за період жовтень 2015 - квітень 2021; 3% річних у сумі 10 803,17 грн.; інфляційних втрат у сумі 30 170,85  грн. та пені у сумі 1 457,65 грн.

3.2.  Підставами позову позивач визначив статті  509, 526,610, 625, 629 ЦК України, статті 173, 174, 193 ГК України та бездіяльність відповідача  в частині своєчасної оплати вартості спожитої теплової енергії за період жовтень 2015 - квітень 2021.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач відзив на позов не надав.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2021 залишено позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення відповідної ухвали у спосіб шляхом подання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

5.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи №922/4951/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК України) та докази направлення відзиву позивачу.

5.3. Копії вказаної ухвали суду від 30.12.2021 року були надіслані сторонам за адресами, зазначеними у позовній заяві, що кореспондуються із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

5.4. Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6102270597733 на адресу відповідача, ухвала Господарського суду Харківської області від 30.12.2021 року у справі №922/4951/21 повернута з зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».

5.5. За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно.

5.6. Отже, у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

5.7.Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

5.8. Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульовану в рішенні від 08.11.2018 у справі "Созонов та інші проти України", в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

5.9. Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі   №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження   № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі   № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

5.10. Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З огляду на предмет  та підстави позовних вимог, предмет доказування  у цій справі складають такі обставини:

- Чи порушені відповідачем умови укладеного Договору? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

- Якщо позивачем вірно застосовано спосіб захисту права, чи правильно виконані розрахунки пені, відсотків річних та інфляційних втрат?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВОМІРНОСТІ/НЕПРАВОМІРНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СПОСОБІВ ЗАХИСТУ ПРАВА ОБРАНИХ ПОЗИВАЧЕМ.

7.1. Позивач зазначає, що відповідачем були порушені умови Договору в частині своєчасної сплати вартості спожитої теплової енергії.

7.2. Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.

7.3. У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

7.4. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

7.5. Частиною шостою статті 19 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

7.6. Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України “Про теплопостачання” у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

7.7. Відповідно до пункту 6.2. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 3-х примірниках) на відпуск-получення теплової енергії.

7.8. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість, зазначену в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду (пункт 6.3. Договору).

7.9. Згідно з пункт 6.4. Договору якщо Споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

7.10. Відповідно до п. 10.1 Договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003.

7.11. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4 Договору).

7.12. Матеріали справи не містять доказів направлення сторонами договору заяв про його припинення, у зв`язку з чим Договір є пролонгованим.

7.13. Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» з 28.01.2010 року знаходиться на стадії припинення в результаті його ліквідації.  

7.14. Статтею  105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

7.15. Відтак, з урахуванням положень статті 105 Цивільного кодексу України, строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог, сплинув.

7.16. Частиною другою статті 16 ЦК України та частиною другою статті 20 ГК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

7.17. З огляду на положення зазначених норм та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, який закріплений у статті 14 ГПК України, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.

7.18. Суд зазначає, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №903/857/17, від 28.05.2020 у справі №917/750/19).

7.19. Так, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за невиконання договірних зобов`язань по оплаті теплової енергії в сумі 134 880,02 грн. за період жовтень 2015 - квітень 2021; 3% річних у сумі 10 803,17 грн.; інфляційних втрат у сумі 30 170,85  грн. та пені у сумі 1 457,65 грн.

7.20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

7.21. Згідно із частиною восьмою статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, яка ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

7.22. За змістом положень частин третьої, четвертої статті 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника  не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

7.23. Отже, законодавством передбачений спеціальний порядок задоволення кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється. Належним способом визначено звернення із відповідними вимогами до ліквідаційної комісії такої особи. Натомість у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про звернення позивача до відповідача із заявою про включення його грошових вимог до реєстру вимог кредиторів з дотриманням строків, встановлених чинним цивільним законодавством.

7.24. Такого способу захисту права стягувача (кредитора) порушеного особою, що припиняється, як звернення із вимогами про стягнення заборгованості норми статей 104-112 ЦК України не передбачають (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.01.2020 у справі №922/416/19).

7.25. Враховуючи неможливість застосування судом обраного позивачем способу захисту права з огляду на його суперечність вимогам закону та неефективність, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за невиконання договірних зобов`язань по оплаті теплової енергії в сумі 134 880,02 грн. за період жовтень 2015 - квітень 2021 .

7.26. Щодо вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, відсотків річних та інфляційних втрат, Суд зазначає таке.

7.27. Вимога щодо стягнення 3% річних у сумі 10 803,17 грн.,інфляційних втрат у сумі 30 170,85  грн. та пені у сумі 1 457,65 грн. має похідний характер від вимоги щодо стягнення заборгованості по оплаті теплової енергії та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту в ефективний спосіб.

7.28. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені, відсотків річних та інфляційних втрат також не підлягає задоволенню.

8. СУДОВІ ВИТРАТИ.

8.1. Частиною четвертою статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, Суд   

ВИРІШИВ:

У позові Комунального  підприємства "Харківські теплові мережі" (код ЄДРПОУ 31557119, вул. Мефодіївська, 11, м. Харків, 61037) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325, бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133)  відмовити повністю.

Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України - протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "21" лютого 2022 р.   

Суддя Т.Д. Гребенюк