Справа № 127/32918/21

Провадження № 2/127/5434/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

       22.02.2022 року                                 м. Вінниця

       Вінницький міський суд Вінницької області

       в складі головуючого судді Луценко Л.В.,

       при секретарі Мутовкіній В.І.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Банк Форвард», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алли Вікторівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

       Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до акціонерного товариства «Банк Форвард», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю., приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Овсієнко А.В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

       Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю.було вчинено виконавчий напис № 7885, яким стягнуто з позивача на користь відповідача у справі заборгованість за період з 05.02.2020 по 06.03.2020 за кредитним договором №98728411 від 27.07.2012 року у розмірі 71 463,73 грн.

       Позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений без правових підстав, зокрема не щодо посвідченого нотаріально кредитного договору, а заборгованість за кредитними договорами не є безспірною.

       За захистом своїх порушених прав позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 30.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю.та зареєстрований в реєстрі за № 7885 таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача судові витрати.

       У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Головенько В.П. не з`явилися, однак надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, у якій позовні вимоги підтримали, не заперечили щодо заочного розгляду справи.

       Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

       Представник відповідача акціонерного товариства «Банк Форвард» у судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Правом на відзив не скористався.

       Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко А.В., у судове засідання не з`явились, хоча повідомлялися судом належним чином. Треті особи своїм правом на пояснення не скористалася.

       Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи згоду позивача, суд вважає необхідним розглянути справу без участі відповідача та ухвалити відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

       Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

       Так, у судовому засіданні достовірно встановлено, що 30.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є. Ю.було вчинено виконавчий напис № 7885, яким стягнуто з позивача на користь відповідача у справі заборгованість за період з 05.02.2020 по 06.03.2020 за кредитним договором №98728411 від 27.07.2012 року у розмірі 71 463,73 грн. (а.с.60).

       Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Овсієнко А.В. відкрито виконавче провадження за оспорюваних виконавчим написом №66502530 (а.с.19- 20).

       При вчиненні виконавчого напису нотаріус керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

       Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

       Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

       Такий перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса, передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

       Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до зазначеного вище переліку документів. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом з назвою: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Так, у пункті 2 переліку вказано на можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

       На зазначений пункт 2 переліку посилався нотаріус у виконавчому написі.

       Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 17 травня 2017 року, був визнаний судом незаконним та нечинним судовим рішенням, яке набрало законної сили.

       Зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/1 залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення - заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; г) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в. якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

       Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

       В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

       Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

       Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

       Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 створює безпосередній правовий ефект та не потребує додаткового виконання, що додатково підкреслено у постанові Великої Палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12- 5гс21).

       При цьому, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

       Зокрема, пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

       Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

       Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, не містив пункту 2 та стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до вказаної вище постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

       Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св 19).

       Оскаржуваний у даній справі виконавчий напис вчинено нотаріусом 30.07.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

       Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються:        а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

       Укладений між банком ПАТ «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард» та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису (а.с.96-99), не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису.

       Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

       Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року)

       Тому, з урахуванням вищенаведеного, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а відтак підлягають задоволенню.

       Окрім того, в силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908 грн, понесений позивачем при подачі позову (а.с.7) та 454,00 грн. за заяву про забезпечення позову (а.с.12).

       Згідно з п. 3 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі у разі задоволення позову на відповідача.

        На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 № 296/5, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.15, 16, 18, 546, 547, 626, 1054 ЦК України, ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 133, 141, 211, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

       Позов задовольнити.

       Визнати виконавчий напис від 30.07.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївноюта зареєстрований в реєстрі за №7885 про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором №98728411 від 27.07.2012 у розмірі 71 463,73 грн таким, що не підлягає виконанню.

       Стягнути з акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 362 грн 00 коп (одна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 копійок), а саме 908,00 гривень за подання позову до суду та 454 гривень за подання заяви про забезпечення позову.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

       Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач:        Акціонерне товариство «Банк Форвард», код ЄДРПОУ 34186061, місцезнаходження за адресою: вул. Саксаганського, 105, м. Київ, 01032;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Овсієнко Алла Вікторівна, місце знаходження за адресою: вул. В`ячеслава Чорновола, 10, оф. 91, м. Київ.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, місце знаходження за адресою: вул. Т. Шевченка, 38, прим. 147 кім. 5,7, м. Київ.

Суддя: