ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________________________________________

УХВАЛА

21 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/8783/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Морської Г.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1     до Військової частини НОМЕР_1       про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку в день виключення зі списків особового складу;

2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 вересня 2021 року по 03 грудня 2021 року.

Ухвалою від 04.01.2022 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків. Позивач вимоги ухвали виконав.

Ухвалою від 24.01.2022 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Представник відповідача надіслав до суду заяву, у якій просив позовну заяву залишити без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду. Заява мотивована тим, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини 5 статті 122 КАС України. Стверджує, що позивач був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та з усіх видів забезпечення 30.09.2021, розрахунок при звільненні не був проведений, тому позивачу було відомо про оскаржені ним дії ще з 30.09.2021. Зазначає, що позивач не навів жодної причини, яка йому перешкоджала подати позов у період з 30.09.2021 по 30.10.2021, тобто в місячний строк з того моменту, коли дізнався про порушення своїх прав.

Відповідно до положень ст.119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Частиною 3 статті 166 КАС України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладених норм процесуального законодавства, суд вважає за можливе провести розгляд клопотання представника відповідача  в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Так згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст.122 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Проте, у постанові від 11.02.2021 р. у справі №240/532/20 судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа №420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа №813/1001/17), одночасно погоджуючись з висновком щодо застосування частини п`ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19).

Тобто, строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою ч.5 ст. 122 КАС України, а не нормами ч.1 ст.233 КЗпП України.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з твердженням відповідача про необхідність  застосування ч.5 ст.122 КАС України при обрахунку строку звернення до суду з даним позовом.

Разом з тим, суд відмічає, що відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України і статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати

Тобто, норми  статті 117 КЗпП України передбачають виплату компенсації за затримку виплати працівникові належних йому сум при звільненні у розмірі середньомісячного заробітку за весь період затримки до дати фактичного розрахунку, але за умови, коли спору щодо суми заборгованості немає. Відтак, істотними є факт невиплати належних працівникові сум при звільненні та факт остаточного розрахунку з ним.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом в постанові від 30 квітня 2020 року, справа №805/4458/17-а.

З матеріалів справи встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2021 №209 позивача було виключено зі списків особового складу частини, та визначено виплатити ОСОБА_1 , зокрема, грошову компенсацію вартості не отриманого речового майна згідно довідки №43 від 28.09.2021 в сумі 41788,18 грн (з урахуванням витягу з наказу №232 від 01.11.2021).

Проте, вказана грошова компенсація була виплачена позивачу лише 02.12.2021, що підтверджується випискою з банківського рахунку ОСОБА_1 та розрахунково-платіжною відомістю №241 від 02.12.2021 наданою відповідачем.

Відтак, суд зазначає, що перебіг строку звернення до суду слід обраховувати з 02.12.2021 (з дня виплати компенсації за невикористане речове майно).

Необхідно відмітити, що з даним позовом ОСОБА_1 звернувся 30.12.2021, тобто в межах місячного строку звернення, передбаченого ч.5 ст.122 КАС України.

Враховуючи, наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не пропущено строк звернення до суду, а тому заява представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 248  КАС України,

ухвалив:

У задоволенні заяви представника Військової частини НОМЕР_1  про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи (їх представникам).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Суддя                                                                                                        Г.М. Морська