Справа № 265/10782/21

Провадження № 3/265/305/22

П О С Т А Н О В А

15 лютого 2022 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Міхєєва Інна Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 13.08.1997, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №466507 від 26.12.2021, 26 грудня 2021 року близько о 13.28 годині гр. ОСОБА_1 , знаходячись у торговельному кіоску на автостоянці навпроти будинку АДРЕСА_2 , здійнювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнала та з приводу обставин, викладених у протоколі, зазначила, що 26 грудня 2021 вона проходила стажування в торговельному кіоску по АДРЕСА_3 , де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2 , з метою подальшого працевлаштування реалізатором. До заяви додала копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також копії ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробими

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.

Підставою залучення особи до юридичної відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення, тобто сукупності передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч. 1  ст. 164 КУпАП встановлена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до ст. 3 ГК України господарською є діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з ч. 2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до вимог ст. 58 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Згідно ч. 1  ст. 1 Закону України «Про підприємництво», підприємництво це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №3 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності" під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Таким чином, однією з обов`язкових ознак підприємницької діяльності, як виду господарської діяльності, є систематичність її здійснення. Систематичною вважається діяльність у разі, коли вона здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що 26.12.2021 близько 13.28 години вона, знаходячись у торговельному кіоску на автостоянці навпроти будинку АДРЕСА_2 , здійснювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання.

При цьому в протоколі лише формально зазначено, що ОСОБА_1 здійснювала підприємницьку діяльність та не конретизовано, яка саме діяльність нею провадилась.

Відповідно до протоколу особистого огляду і вилучення речей від 26.12.2021 за адресою, зазначеною у протоколі, ОСОБА_1 зберігала та реалізовувала продовольчі товари, зокрема алкогольні напої, та тютюнові вироби.

Згідно з письмовими поясненнями самої ОСОБА_1 , наданими суду, остання факт провадження підприємницької діяльності заперечувала, посилаючись на те, що 26 грудня 2021 року в торговельному кіоску по АДРЕСА_3 вона проходила стажування у ФОП ОСОБА_2 .

Копії документів, долучених ОСОБА_3 до заяви, свідчать про те що ОСОБА_2 дійсно зареєстрована як фізична особа-підприємець, про що внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та здійснює торгівлю продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами у торговельному павільйоні за адресою: АДРЕСА_3 .

Зважаючи на те, що в протоколі чітко не визначено місце вчинення правопорушення – зазначено навпроти будинку АДРЕСА_2 , суддя вважає пояснення ОСОБА_3 спроможними.

Жодних переконливих доказів, які б спростовували версію ОСОБА_1 та підтверджували те, що остання здійснювала торгівлю вищезазначеними товарами, а тим більше здійснювала таку діяльність самостійно та систематично, отримувала від цього прибуток, що і становить суть підприємницької діяльності, матеріали справи не містять.

Одне лише визнання особою своєї провини під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом для притягнення особи до відповідальності, за відсутності інших належних доказів, та не звільняє працівників поліції від доведення наявності у діях особи складу правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року по справі №524/5741/16-а.

Зважаючи на наведене, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, суддя вважає необхідним провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за  ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити через відсутність в її діях складу даного правопорушення.

З огляду на викладене, у в`язку із закриттям провадження по справі, вилучені 26 грудня 2021 року продовольчі товари підлягають поверненню власнику.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно   ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Зобов`язати уповноважену особу ВП №2 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області забезпечити повернення власнику продовольчих товарів, вилучених 26 грудня 2021 року згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №466507 (квитанція про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, №22).

Постанова набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                                         І. Міхєєва