Справа № 651/503/21

Провадження № 2/651/18/22

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.02.2022 року смт Верхній Рогачик

Верхньорогачицький районний суд

Херсонської області в складі:

судді Загрунного В.Г.

секретаря

судового засідання Бедюх А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Верхній Рогачик Каховського району Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 651/503/21 за позовною заявою ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Верхньорогачицького районного суду Херсонської області знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 , якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №94759374000 від 14.09.2018 року у розмірі 67358,51 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.00 коп..

 Ухвалою Верхньорогачицького районного суду Херсонської області від 24.12.2021 року відкрито провадження по справі. Проведення засідання по справі призначено на 11.00 годину 25.01.2022 року, яке відкладено до 14.00 години 22.02.2022 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але при подачі позову клопотав про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав. Проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоч належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення розгляду справи (а.с. 95), причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника  справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з"явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не  подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання з невідомих причин, не подав відзив та  сторона позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк» 14.09.2018 року був укладений договір № 94759374000 за умовами якого банк надав відповідачу споживчий кредит з можливістю відкриття карткового рахунку, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 48936,70 грн. на строк до 14.12.2019 року включно (а.с. 7-16).

27.09.2019 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» був укладений Договір факторингу №155, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», а ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» набуло право вимоги за кредитним договорами до позичальників, в тому числі за Договором №94759374000 від 14.09.2018 року (а.с. 35-45).

30.09.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №30-09/19/02 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором №94759374000 від 14.09.2018 року (а.с. 46-57).

Відповідач покладені на нього обов`язки за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 26.11.2021 року заборгованість за кредитним договором становить 67358,51 грн. з яких: нараховані 3% річних – 2867,82 грн.; втрати від інфляції – 6805,87 грн.; заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) – 48936,70 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги – 1343,82 грн.; заборгованість з комісії – 7404,30 грн. (а.с. 20-34).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ч. 1,3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Як встановлено судом, позивач виконав зобов`язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти.

Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання перед позивачем, про що свідчить розрахунок суми боргу за кредитним договором.

Згідно зі ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Представник позивача в змісті позовної заяви та в тексті позову зазначає, що ним понесені витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 9 000 грн.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч.3,4,5 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В даному випадку стороною позивача на підтвердження понесених витрат на надання правничої допомоги суду надано Договір від 05.03.2021 року (а.с. 72-75), детальний розрахунок оплати за правову допомогу (а.с. 76-78), та платіжне доручення №0289280000 від 04.10.2021 року (а.с. 79), заявку на надання юридичної допомоги №30 від 27.09.2021 року (а.с. 80) та акт №3 про надання юридичної допомоги від 30.09.2021 року (а.с. 81).

Суд враховує правову позицію висловлену у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.  Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Враховуючи особливості предмета спору, суб`єктний склад правовідносин, ціну позову, а також характер виконаної адвокатом роботи та критерій розумності її розміру, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 гривень є співрозмірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.525-526, 549, 1048, 1050 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 5, 10, 12, 13, 76, 82, 141, 206, 264, 265, 354 ЦПК України ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, б.5-Б) заборгованість за кредитним договором №94759374000 від 14.09.2018 року, яка станом на 26.11.2021 року становить 67358 грн. 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд.5-Б) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн. 00 коп..

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.  Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя

Верхньорогачицького районного

суду Херсонської області                                          В.Г. Загрунний