КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року                   м.Кропивницький                    Справа № 340/8746/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Девіс" (вул.Сергія Сенчева, 2а, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25014, код ЄДРПОУ 30514069) до Волинської митниці Держмитслужби (вул.Призалізнична, с.Римачі, Любомирський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43350888) про визнання протиправними та скасуванея рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувя до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА205050/2021/000013/2 від 08.06.2021 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205050/2021/00391.

Ухвалою суду від 15.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 08.12.2021 (а.с.47).

Позивач зазначає, що під час митного оформлення товару відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 МКУ, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення та картка відмови , на його думку, є протиправним та підлягають скасуванню.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що прийняття оскаржуваних рішень здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України (а.с. 79-83).

08.12.2021 розгляд справи відкладено до 20.01.2022 у зв`язку з перебуванням судді у відпустці (а.с.113).

20.01.2022 в судовому засідання оголошено перерву до 10.02.2022 (а.с.154).

10.02.2022 в судовому засіданні продовжено перерву до 18.02.2022 (а.с.192,193).

18.02.2022 позивачем подано клопотання про подальший розгляд справи у письмовому провадженні, у зв`язку з чим та на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України подальший розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні (а.с.204,205).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

30 травня 2021 року між ТОВ «ДЕВІС» (покупець) та ROMANO SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOCICA (Польща) ( продавець) укладено контракт № 30-05-2021, згідно умов якого позивачем придбано кран самохідний вживаний, марка LТМ 1030/2, номер шасі НОМЕР_1 , рік виготовлення 2006 р., вагою 24000 кг (а.с.12,13).

Відповідно до п. 1.3 Контракту, Кран не функціональний, в неробочому стані і без гарантії.

Технічний стан Крану та його ринкова вартість підтверджено висновком експертного автотоварознавчого дослідження №178/06 від 02.06.2021, відповідно до якого встановлено: КТЗ має пошкодження кузову, панель підлоги кузову, кабіни, коробок жорсткості (лонжеронів, поперечин, підсилювачів, рами підмоторної), двері передні ліві, двері передні праві,  оббивка салону даху, стояків боковин, полиць, дверей, оббивка сидінь, пофарбування кузова, підтікання оливи із під ущільнень двигуна та трансмісії, пошкодження проводки електричної, пошкодження наскрізною корозією кабін та деталей оперення, КТЗ не на ходу і його технічний стан не відповідає строку експлуатації та пробігу. Ринкова вартість складає 11914 ЕUR або 399518 грн. за курсом НБУ на дату оцінки (а.с.20-27).

Згідно п. 2.2 контракту та рахунку-фактурі від 30.05.2021 №1003/05/2021 загальна вартість товару становить 12000,00 ЕUR (а.с.18).

Оплата вартості товару здійснено 24.09.2021 відповідно до платіжного доручення №30 (а.с.19).

Пунктом .4.2 контракту встановлено, що транспортування товару відбувається за рахунок Покупця.

Пунктом 4.3. Контракту передбачено, що місце передачі Товару Покупцю, згідно з правилами INCOTERMS 2010 - DАР - Україна, м. Кропивницький.

З метою митного оформлення товару декларантом ТОВ Девіс 02.06.2021 подано до Волинської митниці Держмитслужби митну декларацію №UА205050/2021/034606 (а.с.32), у якій задекларовано товар за ціною контракту (1 метод) у сумі 12000,00 ЕUR ( гр. 42 митної декларації).

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості декларантом разом з декларацією форми №UА205050/2021/034606 подано до Волинської митниці Держмитслужби (графа 44) документи, які підтверджують заявлену митну вартість за ціною контракту.

Під час здійснення митного контролю посадовими особами Волинської митниці Держмитслужби виявлено, що в згідно п.4.3 контракту від 30.05.2021 року №30-05-2021 та рахунок-фактурі від 30.05.2021 року №1004/05/2021 умови поставки вказано DАР Кропивницький. Проте відповідно до п.4.2 контракту вказано, що транспортування товару відбувається за рахунок покупця. За умовами DАР INCOTERMS 2010 в обов`язки продавця входить експортне митне оформлення, навантаження, перевезення, вивантаження. Витрати на транспортування є однією з складових митної вартості (п.10.5 ст.58 МКУ).

Натомість посадовими особами Волинської митниці Держмитслужби було встановлено, що п. 4.2. контракту від 30.05.2021 року №30-05-2021 містить умову зв якою транспортування товару здійснюється за рахунок покупця - ТОВ Девіс, що не відповідає встановленим сторонами контракту умовам поставки - DАР INCOTERMS 2010, а тому, на переконання Волинської митниці Держмитслужби, вказані розбіжності слугували підставою для сумніву щодо достовірності відомостей, які підтверджують числове значення складових митної вартості.

При цьому посадовими особами Волинської митниці Держмитслужби не взято до уваги, що між ТОВ Девіс та його контрагентом за контрактом, 31.05.2021 було укладено додаткову угоду до контракту, якою усунуто розбіжності в частині визначення перевізника товару визначених умовами DАР INCOTERMS 2010 та умовами контракту від 30.05.2021 року №30-05-2021, а саме, п. 4.2. контракту викладено у редакції, яка передбачає, що транспортування товару здійснюється за рахунок продавця (а.с.16).

Вказана додаткова угода була долучена до декларації №UА205050/2021/034606 (графа 44), але не була взята до уваги.

Крім того, факт транспортування товару саме продавцем підтверджено листом ROMANO SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOCICA (Польща) №PL31/05 від 31.05.2021 (а.с. 60).

Рішенням про коригування митної вартості товарів UA205050/2021/000013/2 від 08.06.2021 Волинською митницею Держмитслужби митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі ст.64 МК України та збільшено з 12000 ЕUR до 74640 ЕUR , при цьому митну вартість визначено відповідно до цінової інформації МД від 03.09.2019 № UA100110/2019/150177 (а.с.84,85,108,109).

Карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2021/000391 відмовлено у митному оформленні (випуску) товару за митною декларацією UA205050/2021/000013/2 від 08.06.2021  задля приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідність до рішення про визначення митної вартості UA205050/2021/000013/2 від 08.06.2021 (а.с.93).

Зважаючи на коригування митної вартості позивачем складено та подано до відповідача МД №205050/2021/058329, якою митну вартість визначено за резервним (шостий) методом (графа 43) (а.с.88,89).

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно із ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган, відповідно до ч.5 ст.54 МК України має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) здійснювати коригування митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Так, відповідно до п.2 ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки Митниці про те, що умови контракту від 30.05.2021 року №30-05-2021 в частині витрат по транспортуванню товару, суперечать обраному сторонами умовам поставки - DАР INCOTERMS 2010.

Разом з тим, як встановлено судом відповідачем безпідставно не було враховано, що між позивачем та його контрагентом було укладено додаткову угоду до контракту від 30.05.2021 року №30-05-2021, якою усунуто розбіжності в частині перевізника товару визначених умовами DАР INCOTERMS 2010 та умовами контракту від 30.05.2021 року №30-05-2021, а саме, п. 4.2. контракту викладено у редакції, яка передбачає, що транспортування товару здійснюється за рахунок продавця (а.с.16).

Вказана додаткова угода була долучена до декларації №UА205050/2021/034606 (графа 44), але не була взята до уваги.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд приходить до висновку про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Судом встановлено, що долучені позивачем до матеріалів справи документи дають з упевненістю стверджувати про можливість правильно та достовірно визначити митну вартість товару за ціною договору.

Крім того, здійснюючи коригування митної вартості відповідачем взято за основу відомості, які містяться в МД від 03.09.2019 № UA100110/2019/150177 (а.с. 108,109). Разом з тим, суд зазначає про протиправність вказаних дій відповідача оскільки розпізнавальні особливості (графа 31) товару вказаного в декларації № UA100110/2019/150177 суттєво відрізняються від тих, які містить декларація подана позивачем, а саме: транспортний засіб знаходиться у справному стані, умови постачання є різними (EXW, а не DAP), країна відправлення товару (Нідерланди, а не Польща).

  Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості та картки відмови, суд   дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод, а тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позов належить задовольнити повністю.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем без дотримання вимог, встановлених ч.3 ст. 2 КАС України, а саме  необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому  є протиправними та підлягають скасуванню.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4540 грн. (а.с.1).

З огляду на  задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку що витрати на сплату судового збору підлягають стягненню  на користь позивача в розмірі 4540 грн.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВІС» (вул. Сергія Сенчєва (Повітрянофлотська), 2А, м. Кропивницький, 25014, код ЄДРПОУ 30514069) до Волинської митниці Держмитслужби (вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43350888) про визнання протиправною та скасування рішення та картки відмови, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару № UА205050/2021/000013/2 від 08.06.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205050/2021/00391.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕВІС» судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби у розмірі 4540 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України..

Суддя Кіровоградського окружного

          адміністративного суду                                                                    Ю.П. Пасічник