СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
20 червня 2006 року | Справа № 2-9/1444-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Горошко Н.П.,
Борисової Ю.В.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 16.05.2006 у справі № 2-9/1444-2006
за позовом відкритого акціонерного товариства "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" (вул. Гер.Сталінграда, 12,Сімферополь,95047)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор"
(вул. Монтажна, 2,Сімферополь,95000)
про стягнення 449567,57 грн.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до
товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор" про стягнення заборгованості в сумі 449567,57 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2006 (суддя Н.С. Пєтухова) позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість в сумі 434033,57 грн., державне мито в сумі 4495,67 грн., витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. Провадження у справі в частині стягнення 15534,00 грн. припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України .
24.02.2006 товариство з обмеженою відповідальністю "Луксор" звернулось до суду першої інстанції з заявою (арк..с 80-81) про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2006 в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, в задоволенні якої ухвалою від 16.05.2006 господарським судом Автономної Республіки Крим було відмовлено (арк.с.104-105).
Відмовляючи в наданні розстрочки виконання судового рішення, суд першої інстанції вказав на те, що відповідачем не доведені ті обставини, на які вона посилається як на підставу неможливості виконати рішення суду від 20.02.2006, а посилання заявника на часткове погашення боргу у розмірі 30000,00 грн. також не може бути підставою надання розстрочки виконання рішення.
На ухвалу суду від 16.05.2006 товариством з обмеженою відповідальністю "Луксор" подана апеляційна скарга, в якій сторона просить скасувати зазначений судовий акт та ухвалити відповідне рішення про надання розстрочки виконання судового рішення у даній справі від 20.02.2006 на 6 місяців
В апеляційній скарзі заявник вказує на неправильне застосування судом норм процесуального права, а саме, статті 121 Господарського процесуального кодексу України, оскільки обґрунтуванням надання розстрочки виконання рішення суду, на думку відповідача, є відсутність достатньої кількості грошових коштів для одночасного погашення існуючої заборгованості, факт часткового погашення заборгованості і очікування підприємством отримання максимального прибутку наприкінці літнього періоду.
В судове засідання представники сторін не з’явились, про час і місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені належним чином. Враховуючи те, що їх участь не визнавалась обов’язковою, а матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційна інстанція визнала можливим розглянути справу за відсутністю нез’явившихся учасників судового процесу.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Виходячи зі змісту зазначеної статті, господарський суд може розстрочити виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Таким чином, законодавець не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Тобто, таку розстрочку, суд може надавати коли є достатньо доказів того, що у відповідача з поважних причин не має можливості виконати рішення у встановлений строк.
Виходячи із правовідносин сторін, відповідач отримав продукцію позивача в квітні – травні 2005 року, реалізація якої передбачалась у подальшому. Заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача, створилась у період з 20.04.2005- по 24.05.2005, тому посилання відповідача на очікування підприємством максимального прибутку наприкінці літнього періоду є суперечливим, оскільки, враховуючи сезонність діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор", воно мало можливість погасити зазначену заборгованість за рахунок прибутку, отриманого наприкінці літнього періоду 2005 року. При цьому, відповідач у своєї заяві не вказує жодного заходу із цілого комплексу, який він планує здійснити для погашення заборгованості.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем у порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України не підтверджені як факт нереалізації отриманої від позивача продукції так і винятковість обставин, що ускладнюють виконання рішення суду від 20.02.2006 або роблять його неможливим.
Довідку Кримського регіонального управління „УкрСиббанк”, на яку заявник посилається як на доказ відсутності грошових коштів на поточному рахунку, судова колегія не приймає до уваги, оскільки чинним законодавством не обмежуються кількість банківських рахунків, які могуть відкриватися одним підприємством, тобто імовірність наявності інших поточних рахунків в других кредитних установах не виключається, тому факт їх відсутності у боржника не можна вважати доведеним.
Згідно роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 за № 02-5/422 „Про деякі питання практики застосування статті 121
Господарського процесуального Кодексу України” вирішуючи питання про
відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Судова колегія вважає, що матеріалами справи підтверджується знаходження саме відкритого акціонерного товариства "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" у тяжкому фінансовому стані.
Так, із змісту довідки за № 400 від 09.03.2006 вбачаються як факт сезонності роботи відкритого акціонерного товариства "Пивобезалкогольний комбінат "КРИМ" так і існування за станом на 01.02.2006 у останнього у кредиторський заборгованості на загальну суму 48024,3 тисяч грн. (арк.с. 88).
Враховуючи вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність винятковості обставини, які могуть бути підставою надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення від 20.02.2006.
У зв’язку з викладеним, ухвала суду від 16.05.2006 підлягає залишенню без змін, як законна і обґрунтована.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.05.2006 у справі № 2-9/1444-2006 залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луксор" залишити без задоволення.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді Н.П. Горошко
Ю.В. Борисова