Справа №2-1026-2007 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2007 року Слов'янський міськрайонньїй суд Донецької області в складі:
головуючого - судді ЧернишоваЮ.В.
при секретарі - Гречко О.О.
за участі представника відповідача Чередниченко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ спільного
майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, за участі третіх осіб РЕО 17 МРВ ДАІ, товарної біржі
"Автобіржа" , про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля та розділу спільного
майна,
ВСТАНОВИВ:
До Слов'янського міськрайонного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2. про розділ спільного майна наубтого під час шлюбу, а саме квартири АДРЕСА_1, визнавши за кожним з них право власності на Уі частину вказаної квартири.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що з відповідачем перебувала у шлюбі з 08.05.1977р.по 09.08.2006р.. Під час шлюбу ними спільно було придбано зазначену квартиру, однак право власності на квартиру було зареєстровано лише заОСОБА_2.. Добровільно вирішите це питання відповідач не бажає.
Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, обґрунтовуючи це тим, що спірна квартира була придбана ним, вже після того як вони припинили шлюбні відносини та не вели спільне господарство, а окрім того була придбана за його особисті кошти, які він мав від торгівлі, якою займається та за рахунок грошей, які подарував йому батько. Тому вважає її своєю особистою власністю.
ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1. та ОСОБА_3. за участі третіх осіб: РЕО 17 МРВ ДАІ та товарної біржі "Автобіржа2, про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-21093 державний номер НОМЕР_1, укладеного 24.05.2006р.між ОСОБА_1 та ОСОБА_3., а також провести поділ спільного майна з ОСОБА_1, набутого під час шлюбу: автомобілю ВАЗ-21093 державний номер НОМЕР_1, зареєстрованого в МРЕВ м. Слов'янська на ім'я ОСОБА_3., стягнув з ОСОБА_1. на його корсить вартість Vi частки зазначеного автомобіля. Окрім того розділити інше спільне майно : меблеву стінку "Сонет", холодильник "Донбас", пральну машину "Чайка", швейну машину "Подільська", шафу платяну трьохдверну, стіл письмовий, стіл кухонний, стіл обідній, пінал посудний, дві шафи навісні, лікувальний апарат, гараж металевий, килим 3,5x2м., два килима розміром по 2х 1,5м.. При цьому розділ провести таким чином, щоб виділити йому в натурі: стінку меблеву "Сонет" та гараж металевий, визнав за ним право власності на зазначене майно. А ОСОБА_1виділити за визнати за нею право власності на інше майно : автомобіль ВАЗ-21093 державний номер НОМЕР_1, холодильник "Донбас", пральну машину "Чайка", швейну машину "Подільська", шафу платяну трьохдверну, стіл письмовий, стіл кухонний, стіл обідній, пінал посудний, дві шафи навісні, лікувальний апарат, килим 3,5x2м., два килима розміром по 2х 1,5м.. При цьому просить не стягувати з відповідачки різницю у вартості зазначеного майна.
В судовому засіданні ОСОБА_2 звернувся з клопотанням про залишення його зустрічного позову та додаткового, без розгляду і таке клопотання було судом задоволено. Тому суд розглядає лише спір відносно позову ОСОБА_1..
Заслухавши з цього приводу сторін, свідків, дослідивши інші надані сторонами докази суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню.
Так відповідач не визнаючи позов, послався на те, що спірна квартира була придбана за його особисті кошти. Окрім того на час придбання квартири вони разом з ОСОБА_1. вже не жили однією сім'єю, не вели спільного господарства. Вони жили однією сім'єю до 05.03.2005року, а після цього хоча і жили в одній квартирі не жили як сім'я. Квартиру АДРЕСА_1, він придбав сам за 6757грн грн; На придбання квартири були витрачені його особисті кошти, які він заробив за період з 05.03.2005р. та на кошти які йому дав його батько, отримавши грошову компенсацію як постраждалий від нациських переслідувань. Також ОСОБА_1 не приймала участі в ремонті квартири та оплаті комунальних послуг. При укладанні договору позивачка була присутня за його проханням.
Як на докази ОСОБА_2 послався на сам договір купвілі-продажу, з якого вбачається що саме він один придбав спірну квартиру, на квитанції про сплату комунальних послуг які свідчать про те що сплату здійснено ним, а також на пояснення свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5 та ОСОБА_6.. Так свідок ОСОБА_4. показала суду, що знайома зОСОБА_2. через його батька. їй відомо, що батько відповідача казав, що дасть грошей сину на придбання квартири. Сама вона не бачила чи давав такі гроші батько ОСОБА_2.. В серпні 2005р. вона зустрілась зОСОБА_2., який сказав, що придбав квартиру за гроші які дав батько та сам він заробив.В цей же час вона була в спірній квартирі і бачила, що тай йде ремонт. Свідок ОСОБА_5 показала, що знайома з відповідачем через його сестру, яка їй повідомила, що їх мати передала ОСОБА_2. гроші до яких він добавив свої та придбав собі квартиру. В вересні 2005р. вона з сестрою ОСОБА_2. була в спірній квартирі АДРЕСА_1, де в той час відповідач сам займався наклеюванням шпалер. їй також відомо, що сім'я ОСОБА_1 розпалась у березні 2005року. Свідок ОСОБА_6. пояснив, що в вересні 2005р. відповідач сказав йому, що придбав собі квартиру, яку придбав на гроші батьків, які дали йому 9000грн., а також на свої кошти. У вересні 2006р. він на прохання ОСОБА_2. робив в спірній квартирі оббивку вхідної двері. На кухні переробляв обшивку пластиком.
Суд однак вважає такі пояснення свідків не об'єктивними, а надані відповідачем докази не обгрунтовними, як такі, що не підтверджують його доводи з приводу того, хто та за які кошти придбав спірну квартиру. Так свідок ОСОБА_4. є зацікавленою особою, оскільки є співмешканкою відповідача. А свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 об'єктивно не підтвердили, що квартира придбалась саме відповідачем за його особисті кошти, після припинення шлюбних відносин. НаданіОСОБА_2. квитанції про сплату комунальних послуг також не є доказом на підтвердження цього факту, а свідчать лише про таку сплату, оскільки право власності на квартиру, відповідно до договору було зареєстровано за ним.
Разом з тим суд важає, що доводи позивачки ОСОБА_1. найшли своє підтвердження в суді наданими доказами.
Так сторонами не оспорюється та обставина, що 03.10. 1996р. за позовом ОСОБА_1. судом було прийнято рішення про розірвання шлюбу зОСОБА_2., однак вони не припиняли шлюбних відносин та продовжували жити спільно однією сім'єю. Разом з тим сторонами оспорються час припинення спільного проживання . Так позивачка вказує, що вони жили спільно сім'єю та мали спільний бюджет до 09.08.2006року. Відповідач вказує на те, що проживали разом до 05.03.2005року.
Суд при цьому виходить з того, що ОСОБА_2. не надано доказів відносно цього факту. У той же час свідок ОСОБА_9., на якого як на доказ послалась позивачка, показав, що квартиру АДРЕСА_1 придбали його батьки, сторони по справі, на спільні сумісні кошти під час перебування у шлюбі. Ремонт в квартирі також робився на спільні кошти батьками. Сімейні відносини батьки припинили приблизно на початку 2007р..
СвідокОСОБА_10. показав, що ОСОБА_1 наймала його на роботу по ремонту квартири АДРЕСА_1. Вона ж розраховувалась з ним за виконану роботу. Роботу в квартирі він робив з жовтня 2005р. до кінця грудня 2006р..
Свідок ОСОБА_11. показала, що сторони по справі їй знайомі.знає їх як своїх сусідів, які мешкали в квартирі АДРЕСА_2 з 1986р. їй відомо, що в вересні-жовтні 2006року ОСОБА_2 пішов жити в спірну квартиру. їй відомо, що цю квартиру вони придбали за кошти виручені з продажу квартири яка перейшла у уласність ОСОБА_1. на
підставі договору довічного утримання. Такі ж обставини пояснювала і сама позивачка та вони підтверджуються наданими договорами довічного утримання та купівлі - продажу квартири, яка перейшла у власність ОСОБА_1. на підставі договору довічного утримання і за часом співпадає з часом придбання спірної квартири./а.с. 12, 123-124/
Суд вважає показання зазначених свідків об'єктивними оскільки ці свідки не є зацікавленими особами. Так сам відповідач не заперечує, що саме свідокОСОБА_10. виконував роботи в спірній квартирі.
Судом перевірено підтсави та обставини укладання договору купівлі-продажу спірної квартири АДРЕСА_1 та з'ясовано, що під час укладання договору ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 65 ЦК України дала свою письмову згоду на придбання спірної квартири за гроші, що були спільною сумісною власністю, що підтверджується її заявою до нотаріуса /а.с.117-118/.
Після укладання такого договору купівлі-продажу квартири, 10.01.2006р. ОСОБА_1 була зареєстрована в спірній квартирі, що спростовує доводи відповідача, про припинення шлюбних відносин в березні 2005року./а.с. 10-11/
Окрім того в суді встновлено, що за рішенням суду від 03.10.1996р. сторони розірвали шлюб. На час прийняття такого рішення, діяв Кодекс про шлюб та сім'ю (1969р.), відповідно до вимог якого, а саме ст. 44 КпШС України, передбачалось, що шлюб вважається розірванним з моменту реєстрації в органах реєстрацій громадянського стану. Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу реєстрацію розірвання шлюбу зроблено 09.08.2006р../а.с.9/
Таким чином суд вважає, що до цієї дати сторони перебували у шлюбі і відповідно до ст. 60 СК України квартира АДРЕСА_1, є їх спільною сумісною власністю. Відповідно до ст. 70 СК України, - у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
На підставі викладеного, керуючись ст.60,61,63,68,70 СК Украйні, ст.328, 355,368,372 ЦК України ст. 10,11,209,212,214-215,218, 256 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та провести поділ цього нерухомого майна.
Визнати за ОСОБА_2 1955р. народження, ідентифікаційний номар НОМЕР_1, право власності на 54 частину квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 1958р. народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на 54 частину квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в сумі 51грн та витрати на інформаційно-технічне забезбечення розгляду справи в сумі 30грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.